виявлено, що найбільш екологічно чистим у всіх державних лісових господарствах Маневицького району є така лікарська сировина, як кропива, звіробій, кора крушини та дуба, чистотіл, а у Маневицькому ДЛГ ще й бруньки сосни. Забрудненість цієї лікарської сировини не перевищує 300 Бк/кг, що становить 50 % до гранично допустимого рівня (ГДР), який введений в дію з 01.01.1998 р.
До лікарської сировини, забрудненість якої більша ніж 300 Бк/кг, але не перевищує ГДР, у Колківському та Городоцькому ДЛГ належать чорниці, а також у Колківському ДЛГ – листя брусниці, а у Городоцькому ДЛГ – бруньки сосни.
До лікарської сировини, забрудненість якої перевищує гранично допустимий рівень, у всіх трьох державних лісових господарствах Маневицького району належить вереск та багно. У Колківському ДЛГ до цієї групи ще належать бруньки сосни, а у Маневицькому ДЛГ – листя брусниці та чорниці, забрудненість яких в інших ДЛГ Маневицького району не перевищує гранично допустимого рівня [10].
Таблиця 3.
Забрудненість окремих видів лікарських рослин по Волинській області (Маневицького ДЛГ) за 1998-2001 роки [10]
№ з/п. | Городоць-ке ДЛГ | Бк/кг | Перев ДР | Колківське ДЛГ | Бк/кг | Перев ДР | Маневиць-ке ДЛГ | БК/кг | Перев ДР
1 | Вереск | 1003,3 | 163 | Вереск | 1035,3 | 167 | Листя брусниці | 1527,3 | 225
2 | Багно | 809 | 135 | Багно | 757,8 | 126 | Багно | 1329 | 222
3 | Листя брусниці | 577,5 | 96 | Бруньки сосни | 633,5 | 106 | Вереск | 1140 | 190
4 | Чорниці | 488 | 81 | Чорниці | 392,1 | 65 | Чорниці | 811,5 | 135
5 | Бруньки сосни | 306 | 51 | Листя брусниці | 328 | 55 | Бруньки сосни | 145,3 | 24
6 | Кропива | 141,8 | 24 | Кропива | 187,5 | 31 | Кора дуба | 130 | 22
7 | Кора дуба | 133,3 | 22 | Звіробій | 177 | зо | Звіробій | 127,8 | 21
8 | Чистотіл | 94,3 | 16 | Кора круш. | 110,8 | 19 | Кропива | 107,8 | 18
9 | Звіробій | 87,8 | 15 | Кора дуба | 109,1 | 18 | Кора круш. | 92,5 | 16
10 | Кора круш. | 63,3 | 11 | Чистотіл | 62,8 | 11 | Чистотіл | 31,5 | 5
Експериментальні дані свідчать, що в основному радіонукліди (більше 98зосереджені в лісовій підстилці і у верхньому 10-сантиметровому шарі ґрунту. В окремих ґрунтах Полісся сліди радіації знаходяться на глибині 40-50 см. У зв'язку з цим, найбільше забруднення шарів ґрунту, де знаходяться кореневі системи рослин, обумовлює початок міграційного руху радіонуклідів за харчовими ланцюгами в лісі.
В умовах Українського Полісся максимальне накопичення цезію-137 спостерігається в свіжих ягодах журавлини, чорниці, малини, в грибах: маслюках звичайних, підберезовиках, сироїжках та м'ясі диких тварин. Так, з 125 проб грибів на забруднених територіях Волині в 1997 році 42 % мали перевищення тимчасово допустимих рівнів.
Після аварії на Чорнобильський АЕС близько 90 % радіонуклідів, що були затримані верхнім, деревним ярусом рослинності, вже через рік опинилися на ґрунті. Таким чином, ґрунтовий покрив став своєрідним депо радіонуклідів і першою ланкою у ланцюзі міграції довговічних радіоактивних елементів по трофічних шляхах до людини [2, 89].
Як потужний природний сорбент ґрунтовий покрив отримує багато хімічних речовин штучного походження, в тому числі й радіоактивних. При цьому значна частина радіонуклідів міцно зв'язується з органічною частиною ґрунту або поглинається глинистими мінералами. Це перешкоджає надходженню радіоактивних елементів у ґрунтові води, лісові рослини, гриби. Але кореневі системи лісових рослин (навіть сисні корені деревних порід) та міцелій грибів зосереджені у верхній, найбільш забрудненій радіонуклідами частині ґрунту. Природно, що при цьому ймовірність надходження радіоактивних елементів у ці живі організми досить висока [1, 205].
На подальшу поведінку радіонуклідів у ґрунті, на швидкість перебігу тих чи інших процесів впливає досить значна кількість факторів:
гранулометричний та мінеральний склад ґрунту;
агрохімічні характеристики ґрунту (кислотність, вміст органічних речовин, склад обмінних катіонів);
фізичні та фізико-хімічні властивості ґрунтів;
склад рослинного покриву в лісових насадженнях (особливо ярусу деревних порід);
кліматичні умови взагалі, погода і умови конкретного року.
Встановлено, що з підвищенням температури ґрунту значно посилюється надходження радіоактивних елементів у рослини, що пояснюється інтенсифі-ка-ці-єю як біологічної активності рослин, так і активності ґрунтових процесів [1, 206].
Різні типи ґрунту з неоднаковою інтенсивністю поглинають радіоактивні елементи. У чорноземах сорбується більше радіонуклідів, ніж у суглинистих і супіщаних ґрунтах. Це пояснюється, насамперед, присутністю у чорноземах значної кількості високодисперсних частинок.
Повнота сорбції радіонуклідів у ґрунтах значною мірою залежить від їх мінералогічного та гранулометричного складу. В основі поглинаючої здатності ґрунту, крім інших факторів, лежить присутність у ньому мулистої фракції та деяких глинистих мінералів.
На етапі первинного випадання радіонуклідів з атмосфери лісові насадження відіграли роль своєрідних фільтрів – накопичувачів радіонуклідів. Наземна рослинність – це перший шар, що затримує радіоактивні речовини.
Для рослин трав'яно-чагарникового ярусу лісу характерна видо-специфічність накопичення радіонуклідів. Так систематична належність рослин до окремого виду істотно впливає на накопичення в них цезію-137. У борах та суборах концентраторами його є види з родини вересових (верес, багно болотяне, підбіл), у сугрудках – види родин розових, лілійних. У виділених рядах рангове положення виду за інтенсивністю накопичення цезію-137 із ґрунту в певних економічних