Реферат на тему:
Природний заповідник "Розточчя"
Розташування: Львівська область, Яворівський район
Площа: 2084,5 га
Підпорядкування: Міністерство освіти України
Поштова адреса: 81070, Львівська обл., Яворівський р-н, смт. Івано-Франкове, вул. Січових стрільців, 7.
Тел.: (03259) 3-33-91
На головному європейському вододілі, у межах території України і Польщі, розташований унікальний у фізико-географічному відношенні район - Розточчя. Його назва пов'язана з тим, що тут беруть початок багато річок і потічків, які стікають у Дністер і далі - в Чорне море, або у Сян, Буг і Балтійське море. Район Українського Розточчя - це крайній північно-західний відріг Подільської височини. Він починається в околицях міста Львова і простягається вузьким горбистим пасмом (15-20 км завширшки) на 60 км у північно-західному напрямку до кордону з Польщею і на її території до м. Красніка.
Природний заповідник "Розточчя" було створено постановою Ради Міністрів УРСР від 5 жовтня 1984 року № 403 на базі державного заказника місцевого значення "Страдчанський ліс", оголошеного у 1974 р., та заповідного урочища "Королева гора", оголошеного у 1978 р. Територія заповідника складається з двох ділянок - Верещицького і Ставчанського лісництв. Його площа становить 2084,5 га, протяжність території з півночі на південь - 8 км, із заходу на схід - 12 км. Контора заповідника знаходиться в кварталі 42 Ставчанського лісництва на відстані 35 км від районного центру - м. Яворова та 25 км від обласного центру - м. Львова. На півночі та сході заповідник межує з Яворівським національним природним парком.
Заповідник створено з метою збереження у природному стані території з унікальним поєднанням природних комплексів Західноукраїнської лісостепової фізико-географічної провінції та забезпечення їх наукового вивчення.
В установі працюють 62 чоловіки, з них у науковому підрозділі - 10, у службі охорони - 24 особи.
Сучасний рельєф Розточчя складається з горбистих пасом і горбів. Абсолютна висота окремих горбів становить 380-390 м, найбільша - 395 м (Гострий Горб), відносна висота над дном долини - 60 м. Обриси пасом і горбів заокруглені.
Територія заповідника представлена трьома грядовими підвищеннями. По її межах протікають річки Верещиця та її притока Ставчанка, на яких розташований каскад штучних водосховищ (ставів), найбільшим з яких є Янівський став площею 207 га. Безпосередньо на території заповідника протікає нижній відтинок каналізованого русла р. Ставчанки довжиною 650-700 м та обвідне русло р. Верещиці, завдовжки 3,4 км навколо північно-східного берегу Янівського ставу.
Рельєф Розточчя зумовлює шляхи перенесення повітряних мас: тут переважають вітри західного і південно-західного напрямків. Це спричинює часте надходження вологих мас з Балтики, що, у свою чергу, призводить до високої вологості повітря і значної кількості опадів (673 мм за рік), максимум яких спостерігається в літній період. Середньорічна температура повітря становить +7,6°С, січня - -3°С і липня - +17,5°С. Тривалість вегетаційного періоду в районі заповідника становить 212 днів, зима - м'яка, з частими відлигами.
Особливості рельєфу, мозаїчність ґрунтового покриву, своєрідний мікроклімат зумовили формування унікальної лісової та болотної рослинності. Тут перекриваються ареали більшості основних євразійських видів дерев і чагарників. Ніде у світі не можна побачити природний ліс, що складається з дерев сосни, дуба, бука, ялиці, смереки, явора, граба, ясена, клена, в'яза та липи, що ростуть разом, а на Розточчі такі ліси ще збереглися. У заповіднику переважає лісова рослинність, яка займає 92 % його площі, а на лучну, болотну та прибережно-водну припадає 8 % його території.
Серед лісів переважають широколистяні, здебільшого букові і дубові, а також хвойно-широколистяні ліси. Меншу площу займають соснові ліси. Широколистяні ліси ростуть на внутрішніх пагорбах гряд з більш важкими за механічним складом дерново-слабопідзолистими ґрунтами, а хвойні - на зовнішніх пагорбах, що простягнулися уздовж гідрографічної сітки. Для останніх характерні більш легкі за механічним складом дерново-підзолисті і слабопідзолисті глинисто-піщані ґрунти.
Букові ліси, найцікавіші з флористичної точки зору, займають високі пагорби з близьким до поверхні заляганням крейди. За цих умов у верхній і середній частинах крутих схилів вони представлені чистими насадженнями з переважанням у трав'яному покриві осоки волосистої. На плоских вершинах пагорбів поширений буковий ліс підмаренниковий, який у середній частині пологих схилів змінюється буковим лісом конвалієвим. Менш поширений буковий ліс папоротевий. У всіх асоціаціях бук лісовий відзначається добрим ростом і високою зімкнутістю крон. У віці 90 років він досягає висоти 24-27 м і має І-ІІ бонітет. Крім того, до складу деревостану в незначній кількості входять дуб черещатий, явір і сосна звичайна, деколи в букових лісах трапляється ялиця біла. В трав'яному ярусі переважають неморальні і зустрічаються рідкісні для Розточчя гірські види: апозерис смердючий, аспленій волосовидний, багаторядник шипуватий, вербозілля гайове, купена кільчаста, тирлич ваточниковий. Дубові і грабово-дубові ліси займають нижні частини схилів, невисокі пагорби. На рівних плоских ділянках з дерново-глейовими ґрунтами вони представлені дубовим лісом ліщиново-трясунковидно-осоковим, а на пологих схилах - дубовим лісом ліщиново-підмаренниковим, дубовим лісом ліщиново-конвалієвим і дубовим лісом ліщиново-кисличним. У трав'яному ярусі грабово-дубових лісів переважають осока волосиста або підмаренник пахучий. Дубові і грабово-дубові ліси мають високу продуктивність, у віці 130 років досягають висоти 30 м. В деревостані їх звичними є клени - явір і гостролистий, липа серцелиста, бук лісовий. На окремих ділянках домішується дуб скельний.
Соснові ліси представлені асоціаціями соснового лісу крушиново-кисличного, соснового лісу ліщиново-кисличного і соснового лісу ліщиново-конвалієвого. Перша займає понижені, друга - рівні, третя - пологі схили підніжжя пагорбів. Сосна в цих умовах характеризується