не проводили заготівлю деревини, дозволеної до вирубки за виписаними лісорубними білетами, платежі плати від пня стягуються повністю в бюджет. Плата за другорядні лісні матеріали і за побічне користування вноситься в дохід бюджету повністю при видаванні лісгоспом лісорубних білетів.
З плати за використання лісових ресурсів надається ряд пільг. Звільняються від внесення до бюджету плати від пня лісгоспи за деревину, яку вони заготовляють у порядку догляду за лісами; навчально-дослідні лісні господарства Міністерства освіти і науки; підприємства Міністерства зв'язку за деревину, що вирубується в процесі поточного утримання міжміських телефонно-телеграфних ліній зв'язку; підприємства Міністерства шляхів сполучення за деревину, що вирубується в процесі поточного утримання водовідвідних та інших споруд шляхового господарства в межах смуги відводу, за винятком лісозахисних смуг уздовж лінії залізничних колій [2, 301].
Відповідальність за правильне і своєчасне стягнення сум плати за використання лісових ресурсів несуть лісгоспи.
Відповідно до положень Лісового кодексу України від 21 січня 1994 p. № 3852-ХІІ плата за використання лісових ресурсів державного значення зараховується до державного бюджету у розмірі 80 відсотків і 20 відсотків – відповідно до бюджетів Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя.
Плата за використання лісових ресурсів місцевого значення зараховується до бюджетів адміністративно-територіальних одиниць в розмірі 100 відсотків.
1.6. Плата за користування надрами
Платниками плати за користування надрами є фізичні та юридичні особи – суб'єкти підприємницької діяльності усіх форм власності, їх об'єднання, філії, відділення, представництва та інші відокремлені підрозділи, юридичні особи, що не є суб'єктами підприємницької діяльності; нерезиденти та їх постійні представництва, які здійснюють в межах території економічної зони видобування корисних копалин та використовують надра у цілях, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин. Від плати за користування надрами звільняються:
землевласники і землекористувачі, які здійснюють в установленому порядку видобування корисних копалин місцевого значення для власних потреб (тобто без реалізації, іншої передачі видобутої мінеральної сировини і продукції її переробки) або користуються надрами для господарських і побутових потреб на наданих їм у власність або користування земельних ділянках;
користувачі надр – за проведення регіональних геолого-геофізичних робіт, геологічних зйомок, інших геологічних робіт, у тому числі розвідувального буріння з відбором зразків, проб, спрямованих на загальне вивчення надр, пошуки і розвідку родовищ корисних копалин, роботи з прогнозування землетрусів і дослідження вулканічної діяльності, інженерно-геологічних, еко-лого-геологічних на палеонтологічних досліджень, контролю за режимом підземних вод, а також за виконання інших робіт, що проводяться без порушення цілісності надр, якщо вони виконуються за рахунок Державного бюджету України, бюджету Автономної Республіки Крим та місцевих бюджетів;
користувачі надр – під час організації геологічних об'єктів природно-заповідного фонду;
користувачі надр – за здійснення розвідки корисних копалин у межах гірничого відводу, наданого їм для видобування корисних копалин [2, 302].
Об'єктами оподаткування є [2, 302]:
фактично видобуті (погашені) балансові та позабалансові запаси корисних копалин;
розміри ділянки надр, що надається у користування або використовується у цілях, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин.
Розмір плати за користування надрами встановлюється Кабінетом Міністрів з урахуванням компенсації витрат держави на пошукові та розвідувальні роботи. Плата за користування надрами розподіляється між бюджетами у розмірах, визначених законодавством України. Вноситься плата за користування надрами щоквартально до 20 числа місяця, наступного за звітним кварталом.
Розділ 2. Розрахунок розмірів платежів за деякими видами забруднення
2.1. Визначення розмірів платежів за викиди в атмосферу забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення
Проводиться у такий спосіб [23, 295]:
1) плата за викиди в атмосферу забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення запроваджується з метою економічного стимулювання проведення атмосферо-охоронних заходів, упорядкування джерел їх фінансування і кредитування та відшкодування народногосподарських збитків, завданих забрудненням атмосферного повітря стаціонарними об'єктами;
2) платежі за викиди в атмосферу забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення компенсують економічні збитки від негативного впливу забрудненого атмосферного повітря на здоров'я людей, об'єкти житлово-комунального господарства, сільськогосподарські угіддя, водні, лісові, рибні і рекреаційні ресурси, основні фонди промисловості та транспорту;
3) розмір платежу за викиди в атмосферу забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення має дві складові: плата в межах установлених лімітів (тимчасово погоджених) викидів забруднюючих речовин; плата за перевищення лімітів викидів забруднюючих речовин;
4) розмір платежу за викиди в атмосферу забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення (Пас) визначається як сума платежів за кожний вид забруднюючої речовини за формулою [23, 296]:
де п – кількість забруднюючих речовин; Пасі – сума платежу за і забруднюючу речовину, що визначається за формулою [23, 296]:
де Нбі – базовий норматив плати за викиди в атмосферу 1 т і-ї забруднюючої речовини в межах ліміту, грн./т; Млі - маса річного викиду і-ї забруднюючої речовини в межах ліміту, т; Кп – коефіцієнт кратності плати за понадлімітний викид в атмосферу забруднюючої речовини; МЛі – маса понадлімітного річного викиду в атмосферу і-ї забруднюючої речовини, т; Кінд – коефіцієнт індексації;
5) коефіцієнт, що враховує територіальні соціально-екологічні особливості (Km), залежить від чисельності мешканців населеного пункту, його народногосподарського значення і розраховується за формулою [23, 296]:
Кт = Кнас – Кф,
де Кнас – коефіцієнт, що залежить від чисельності жителів населеного пункту і визначається за табл. 2.1; Кф – коефіцієнт, що враховує народногосподарське значення населеного пункту.
Сума штрафів повинна відраховуватись до державного фонду, а потім асигнуватися на розвиток системи заходів проти забруднення повітряного басейну на державному рівні.
Таблиця 2.
Значення коефіцієнту Кнас у залежності від кількості мешканців
населеного пункту [23, 296].
Населення (тис. чол.) | Кнас
до 100 | 1,00
100,1-250 | 1,20
250,1 -500 | 1,35
500,1-1000 | 1,55
більше 1000 | 1,80
Лише одна Луганська ГРЕС