Олігохети дернових і дерново-підзолистих грунтів Маневицького району

курсова робота з екології

ЗМІСТ

Вступ

Актуальність дослідження. Малощетинникові живуть у прісних водоймах, грунті, рідше (близько 200 видів) у морях. Наземні форми, як правило ведуть риючий спосіб життя, виповзаючи з своїх нір лише вночі, чи в дуже сиру погоду, бо їх ніжна, покрита слизовими залозами шкіра не витримує підсихання. Відомо близько 5000 видів. Грунтові олігохети вивчені недостатньо, відомо близько 35 видів дощових червів. Більшість малощетинкових має розміри від 0,5 мм до 40 см, а деякі види тропічних земляних червів (Megascolides australis) досягають 3 м. (Щербак Г.Й.).

Основною умовою збереження видової різноманітності грунтових олігохет, як складової частини біологічної системи, є підтримання і відновлення життєздатності популяцій видів в їх природних умовах.

Поширення грунтових олігохет на суші відбулося завдяки виникненню, розвитку і поширенню вищих рослин. Власне вони стали трофічною базою для цих організмів. Значне поширення грунтових олігохет в природних біоценозах визначається їх стійкістю до флуктуацій едафічних факторів, тимчасовою відсутністю поживних речовин в середовищі. Загалом, поширення грунтових олігохет залежить від адаптивної норми реакцій кожного виду. Грунт, як трьохфазна система, сприяє існуванню в ньому різноманітних грунтових олігохет. Важливими едафічними факторами, що визначають структуру угрупувань грунту, є і гранулометричний склад, трофічний субстрат, вологість, температура, газовий режим і інші. Власне вони і визначають біологічну різноманітність видового складу грунтових олігохет.

Дощові черви мають велике значення для сільського господарства. Ще Ч. Дарвін відмітив їх корисний вплив на родючість грунту. По-перше, вони прокладають шлях кореням рослин для проникнення в глибину грунту. Крім того, ходи червів поліпшують проникнення в грунт води і повітря, чим досягається дуже важливе для успішного росту рослин рівномірне зволоження і вентиляція грунту. Загальна довжина ходів червів на 1 м2 може сягати 1-8 км. Черви поступово проковтують великі кількості грунту і розрихлюють грунт. Відомо, що черви, які живуть на площі в 1 га викидають за рік на поверхню від 10 до 30 т переробленого ними грунту у вигляді екскрементів. У пропущеній через кишечник землі збільшується вміст мінеральних речовин, необхідних рослинам, зменшується кислотність грунту. В результаті життєдіяльності червів перемішується грунт, при цьому поверхневі шари грунту поступово звільняються від невеликого каміння, яке опускається глибше в грунт. Черви підживлюють грунт, затягуючи в свої нірки листки і інші рослинні залишки і допомагаючи цимїх швидкому розкладанню і утворенню гумус (Догель В.А.).

Деякі види дощових червів розводять у промислових умовах для використання у вигляді харчових додатків для худоби й навіть людини. Звичайний у нас Eisenia toetida (комерційна назва “каліфорнійський червоний”) живе у гноївці. В результаті селекції виведено його породи, здатні розкладати різні види гною, покидьки. Ці черви з успіхом культивуються в промислових умовах і використовуються для переробки різноманітних біологічних відходів і пропущені через кишечник червів, ці відходи стають цінним комплексним добривом, а самі черви, перероблені на борошно, можуть бути використані як цінні добавки, які значно підвищують ефективність кормів для свійських тварин.

Негативна роль олігохет незначна. Відомо, що більшість видів дощових червів під час розмноження (у нас – червень - липень) стає отруйною і може спричинити загибель домашніх птахів. Деякі малощетинкові є проміжними хазяями гельмінтів.

Так, процеркоїди паразита коропових риб Caryophyllaeus (Cestoda) мешкають у целомі Tubitex, у дощових червах – личинки нематод, що викликають тяжкі захворювання свиней (Metastrongylus) та курей (Syngamus) (Щербак Г.Й.).

Об’єкт роботи. Вивчення червів Західної України.

Предмет роботи. Вивчення олігохет дернових і дерново-підзолистих грунтів Маневицького району.

Мета роботи. Вивчення фауни, особливостей морфології та біології, впливу факторів середовища на олігохет. Дослідження грунтів, систематизація видів.

Завдання роботи:

Новизна роботи. Зроблена спроба систематизувати матеріал, щодо олігохет дернових і дерново-підзолистих грунтів Маневицького району.

Практичне значення. Матеріали дослідження можуть бути використані у шкільному курсі при вивченні червів.

Апробація роботи. За матеріалами дослідження була виконана і успішно захищена курсова робота у 2002 році.

Об’єм і структура роботи. Курсова робота викладена на 48 сторінках друкованого тексту. Складається з вступу, чотирьох розділів, висновків, списку літератури та додатку.

Розділ 1. Методи дослідження

1.1. Колекційний матеріал

Використання колекційного матеріалу багатогранне. Кожна колекція неповторна в своїй властивості. В силу розвитку науки з одних і тих же колекційних матеріалів можна отримувати все нову і нову інформацію. Колекційні матеріали постійно дають можливість перевірити правильність попередньо зроблених висновків. Тому колекційний матеріал є первинним документом, автентичним і його принципово не може бути замінено будь-яким іншим вторинним, похідним видом документації: письмовим, рисунком, фотографією.

На відміну від експериментальних лабораторій, колекційний фонд неможливо створити відразу чи навіть протягом 5-10 років. Для цього необхідна тривала систематична праця, терпіння і орієнтація на широку і далеку перспективу. Колекційні зоологічні фонди мають перевагу над будь-яким лабораторним обладнанням, тому, що вони практично морально не старіють і продовжують служити науці більш тривалий час.

Україна не тільки багата видовим складом безхребетних тварин, а й цінним колекційним фондом, що предметно відображає різноманітність її тваринного світу. Проте цей фонд далеко не достатній як за кількістю, так і за якістю для тих потреб, які вимагає сучасна наука. Колекційна справа гостро потребує дальшого розвитку та приділення їй значно більшої уваги. Виготовленні тотальні зоологічні мікропрепарати та колекції повинні відповідати певним науковим вимогам. Кожен препарат, колекційний екземпляр повинен бути повноцінним документом, тобто правильно методично опрацьованим та оформленим,