фотохімічного синтезу. В останній час, розглядаючи забруднення атмосфери міст і великих промислових центрів, велику увагу почали приділяти вмісту в ній озону. Раніше (до 1967 p.) вважалося, що наявність озону в повітрі свідчить про його чистоту. Зараз ця думка змінилась. Через те, що озон – сильний окисник, він є проміжним продуктом фотохімічних реакцій в умовах забрудненої атмосфери.
Дія озон на організм людини спричиняє подразнення слизової оболонки, очей, кашель, задуху, спазми дихальних шляхів. Призводить до виникнення серцево-судинних захворювань. Особливо небезпечний він для дітей, тому що вони, в результаті більш рухливого способу життя, споживають значно більшу кількість повітря. Дуже шкідливо озон впливає на рослинність, спричинюючи передчасне старіння.
Утворені в результаті фотохімічних реакцій за участю озону оксиданти ПАН і ПБН подразнюють слизові оболонки людини, зменшують прозорість атмосфери, пошкоджують рослини, руйнують гуму і ці властивості проявляються за дуже малих концентрацій.
Деякими дослідженнями встановлено, що за інтенсивного фотохімічного смогу спостерігається захворювання тварин. Особливу небезпеку оксиданти створюють для осіб з порушеннями органів дихання.
1.3. Шумове забруднення довкілля
Транспортний шум – це перевищення природного рівня шуму, спричиненого роботою двигунів, колесами, гальмами і аеродинамічними особливостями транспортного засобу.
Абсолютно безшумний автомобіль на дорогах такий же неприйнятний як і дуже шумний. У разі безшумного автомобіля водій втрачає зворотний зв'язок з автомобілем – він не відчуває швидкості та резервів потужності автомобіля. Окрім того пішохід взагалі не відчуває наближення небезпеки і це може призвести до небажаних наслідків для усіх учасників дорожнього руху.
1.3.1. Основні види і джерела шуму двигуна і автомобіля
Загальний шум автомобіля, що рухається, складається з шуму, який створюється двигуном, агрегатами автомобіля, кузовом, додатковим обладнанням, коченням шин, потоком повітря.
Шум, який виникає під час роботи двигуна і автомобіля в цілому, можна поділити на дві групи – аеродинамічний і механічний.
Аеродинамічний шум виникає в результаті газообміну в двигуні під час процесів впуску свіжого заряду і випуску відпрацьованих газів, а також в результаті взаємодії лопатей вентилятора з повітрям.
Механічний шум спричиняють процес згорання і динамічні процеси, що відбуваються в кривошипно-шатунному механізмі, газорозподільному механізмі, системі мащення, системі охолодження, живлення і ін.
Аеродинамічний шум передається повітряним середовищем, механічний шум зовнішньою поверхнею двигуна і агрегатами автомобіля.
В цілому для автомобіля характерний механічний і аеродинамічний шум, що мають велику кількість джерел шуму.
Рис. 1.. Джерела шуму автомобіля
Автомобілі в цілому – складне джерело шуму, тому що його звукове поле формується великою кількістю окремих джерел. Шум автомобіля є типовим широкосмуговим шумом,
В практиці розрізняють зовнішній і внутрішній шум автомобіля. Зовнішній шум автомобіля одне з основних джерел міського шуму. Близько 60…80% шумового фону міст створює автомобільний транспорт. Транспортний шум в містах сягає 80…100 дБ. На рис. 1.6 показано спектр шуму і його величини для легкового автомобіля під час руху в режимі розігнання до швидкості 60 км/год з середнім прискоренням 0,8 м/с2 в смугах частот 1/3 октави.
Рис. 1.. Спектр шуму легкового автомобіля під час руху в режимі розгону
1.3.2. Зменшення шуму автомобілів
Враховуючи, ідо рівень аеродинамічного шуму, який створюється системою впуску і випуску значно більший за механічний шум, тому основну увагу під час розроблення заходів щодо зменшення шуму двигуна приділяють зменшенню аеродинамічного шуму.
Основним способом зменшення рівня аеродинамічного шуму під час впуску повітря і випуску відпрацьованих газів є застосування глушників.
За принципом дії глушники поділяють на: щілинні активні; активні грибоподібного типу; резонансні; активно-резонансні; соплові; з розширювальними камерами (камерні); активно-резонансні в сполученні з камерними чи щілинними.
На автомобільних і тракторних двигунах в системах впуску найбільш поширені глушники з розширювальними камерами, які конструктивно поєднуються з корпусом повітряного фільтру.
Камерні глушники системи впуску складаються з розширювальної камери, поєднаної з повітропроводами.
Глушник пропускає звукові коливання нижче якоїсь граничної частоти і поглинає коливання, частота яких вище граничної. Об'єм розширювальної камери вибирається таким чином, щоб поперечний її розмір був меншим половини довжини хвилі приглушеного звуку. Граничні частоти системи впуску встановлюються 25 Гц, для систем випуску – 100…120 Гц.
Для зменшення шуму випуску відпрацьованих газів більшого поширення набули камерно-резонансні і камерні з перфорованими елементами активного глушення.
Зменшити механічний шум, що створюється двигуном і усіма агрегатами автомобіля можна шляхом їх конструктивного удосконалення або впровадженням сучасних технологій.
Відомо, що в результаті високої частоти обертання колінчастого валу і інших деталей навіть незначна незбалансованість мас може викликати значні вібрації, що призведуть до підвищення шумності автомобіля,
Тому дуже важливо щоб усі деталі і вузли, які приймають участь в зворотно-поступальному і обертальному рухах були динамічно збалансовані (зрівноважені).
Знизити шум кривошипно-шатунного і газорозподільного механізмів можна застосуванням кришки газорозподільного механізму і піддона картеру з метало-пластикових матеріалів з високим внутрішнім тертям. Зменшення шуму відбувається в результаті перетворення звукової енергії в теплову.
З метою зменшення загального шуму, який створюється двигуном, використовують шумопоглинальні покриття поверхонь корпусних деталей двигуна, встановлюють двигун в шумопоглинальні камери.
Для зменшення шуму агрегатів трансмісії впроваджують різні конструктивні і технологічні заходи.
Наприклад, застосування складеної карданної передачі з уведенням проміжної опори – раціональній метод боротьби з вібрацією і з підвищеним шумом.
Для зменшення шуму зубчастого зачеплення застосовується спеціальна обробка зубів шестерень. Для зменшення шуму підшипників підвищують точність їх виготовлення.
Шум агрегатів трансмісії особливо зростає, якщо частоти власних коливань окремих елементів співпадають з частотами вимушених коливань. Тому необхідно змінювати жорсткість або вагу елементів трансмісії і, таким чином, змінювати власну частоту коливань, або зменшувати рівень вібрації шляхом їх демпфування.
Рівень шуму автомобільних шин найвагоміший фактор, що заважає зменшити шум автомобіля особливо під