Охорона навколишнього середовища у містах

курсова робота з екології

ЗМІСТ

Вступ

Процес розвитку сучасних міст визначається не тільки їх кількісним зростанням. Міста міняються якісно. У різних районах Землі виникають гігантські мегалополіси – згустки міст з величезним населенням, з'являються цілі «урбанізовані райони» і гігантські міські агломерації. Так, на Атлантичному побережжі США агломерації Бостона Нью-Йорка, Філадельфії, Балтімора і Вашингтона, що злилися, утворили єдиний гігантський урбанізованій район площею 150 тис. кв. км з населенням 40 млн. чол. Вважають, що до кінця століття в США сформуються три таких урбанізованих райони: Босваш (Бостон-Вашингтон), Чипіт (Чикаго-Піттсбург) і Сансан (Сан-Франциско-Сан-Дієго) з населенням відповідно 80 млн., 40 млн. і 20 млн. людей.

На Тихоокеанському побережжі Японії внаслідок злиття агломерацій Токіо, Йокогами, Кіото, Нагой, Осаки і Кобе складається одна з най найбільших в світі конурбацій з населенням 60 млн. людей (половина населення країни). Величезні багатомільйонні агломерації сформувалися в Німеччині (Рурська), Великобританії (Лондонська і Бірмінгемська), Нідерландах (Рандстад, Холланд) і ін. Як вважають урбаністи, чисто мегаполісів в світі повинно вирости і в них буде сконцентровано до 50% населення Землі.

Урбанізація – у вузькому значенні слова, зростання міст. У широкому значенні – це багатогранний соціально-економічний процес (переплетення багатьох процесів) підвищення ролі міст в житті країни, поширення міського образу життя, формування економічного каркаса території і високоурбанізова-ного середовища. Формування мережі поселень – диференціювання в просторі результатів процесу урбанізації. Міста – «носії» урбанізації. Чинниками урбанізації виступають: 1) зростання промислового виробництва; 2) розгортання безпосередньої містобудівної діяльності; 3) інтенсифікація сільського господарства; 4) інтеграція різних видів діяльності; 5) розвиток світового господарства і міжнародної торгівлі; 6) демографічний «вибух».

Урбанізація не віддільна від процесів розвитку суспільства: вона підлегла історичним законам суспільного розвитку і вбирає в себе вплив і вияв багатьох чинників. Урбанізація має вторинний характер і спирається на процеси науково-технічної революції і соціального розвитку. На міждисциплінарному рівні урбанізація розглядається як зміна структури діяльності, способів спілкування, норм і цінностей, тобто як поліпроцес суспільної системи. Урбанізація зв'язується з процесами формування регіонів, виступає основою регіонального розвитку. Місто і регіон розглядаються в зв'язку з цим як суспільні системи, а не просто як урбанізовані території і райони.

Екологічні проблеми міст виникли практично одночасно з самими містами. Традиційне сільське поселення, засноване на витяганні необхідних речовин і енергії з біосфери, що швидко повертає їх зворотно, є екологічно досить збалансованим. У його функціонуванні спостерігається майже замкнений екологічний цикл перетворення добутих з природних систем речовини і енергії. Поселення міського типу саме по собі (без спеціальних систем) абсолютно не відповідає замкненому екологічному типу. Місто є великим споживачем різних ресурсів, але в ньому практично немає умов для утилізації відходів. Все наведене вище і зумовлює актуальність теми дослідження даної курсової роботи.

Об’єкт дослідження. Об’єктом дослідження даної курсової роботи є екологічна ситуація у містах.

Предмет дослідження. Предметом дослідження курсової роботи виступа-ють аспекти охорони навколишнього середовища і здоров’я населення у містах.

Мета дослідження. Метою цієї курсової роботи є дослідити аспекти охорони навколишнього середовища і здоров’я населення у містах.

Мета роботи реалізується шляхом реалізації таких завдань:

1. Дослідити поняття про сучасне місто та його проблеми.

2. Охарактеризувати основні фактори впливу на міське середовище та здоров'я населення.

3. Дослідити використання екологічних нормативів і показників при плануванні міст.

4. Охарактеризувати шляхи (напрямки) покращення екологічного стану міського середовища

Практичне значення. Практичне значення даної курсової роботи полягає в можливості застосування матеріалу роботи при підготовці шкільних уроків, а також використання матеріалу у подальшій науковій роботі.

Розділ 1. Поняття про сучасне місто та його проблеми

Міста, міські агломерації, урбанізовані райони – це ареали глибоко зміненої антропогенною діяльністю природи, своєрідні "фокуси" людської діяльності, що все посилюється, території, де особливо інтенсивно відбувається заміщення природних біогеоценозів урбо- і агроценозами.

Сучасне місто – складне штучне середовище, створене людиною на природній ландшафтній основі. Місто не може нормально функціонувати без приміської зони, яка тягнеться в радіусі до 80 км від центра міста. Зони впливу міст-мільйонерів можуть перевищувати 100 км. У містах, особливо великих "тиск на середовище" оцінюється на один-два порядки, тобто в 10-100 раз вище, ніж за їх межами [20, 267].

По відношенню до населення місто виконує найважливіші соціальні функції по забезпеченню його житлом, роботою, освітою, відпочинком, комунікаціями і т. п. Унаслідок цього будь-яке місто має (повинно мати і прагнути до цього) так зване функціональне зонування, тобто ділитися на частини з різною господарською спеціалізацією, виконуючі ті або інші функції. Основними функціональними зонами міста є такі зони: 1) селітебні (житлові); 2) суспільно-адміністративні; 3) промислові; 4) транспортні; 5) комунально-складські; 6) зелених насаджень; 7) рекреаційні.

Вплив міст на навколишнє середовище в найбільш узагальненому вигляді систематизують у таких основних напрямах;

1) зміна клімату міст і приміських зон внаслідок теплових і радіаційних емісій, підвищених концентрацій домішок в повітрі;

2) зміна гідрологічних і гідрогеологічних умов, рослинності, рельєфу, ґрунтового покриву;

3) забруднення навколишнього середовища, в т. ч. шумове, електромагнітне і т. п.

В міському середовищі найвразливіші повітря і вода. Середній рівень забруднення атмосферного повітря в містах на один-два порядки вище, ніж в сільській місцевості (табл. 1.1). Виявлена досить чітка залежність забруднення повітря від людності міст. Радіус впливу окремих міст як джерел забруднення може бути досить великим: деякі речовини (сульфати, нітрат та ін.) можуть перенестися на значні відстані (до 200-1000 км).

Таблиця 1.

Концентрація забруднюючих речовин в повітрі в містах і сільській місцевості