Забруднюючі речовини | Середній рівень забруднення, мг/м

в містах | в сільській місцевості

Двоокис сірки | 54 | 3

Двоокис азоту | 52 | 2

Озон | 61 | 40

Чадний газ | 4100 | 350

Метан | 2500 | 810

Сульфати | 11 | 0,5

Зважені речовини | 100 | 10

У містах спостерігається інтенсивне забруднення ґрунтового покриву.

Кислі з'єднання знижують родючість ґрунту, знижують життєстійкість і газостійкість рослин, приводять до утворення легкорухомих токсичних елементів. Інтоксикація рослин відбувається в основному з'єднаннями хлору і натрію, які в ґрунті знаходяться в легко доступних для рослин формах.

Могутнє і різноманітне антропогенно-техногенне навантаження на міське середовище систематизується по основних видах впливів (див. дод. 1).

Для "типового" мільйонного міста в розвинених країнах характерні такі "вхідні" і "вихідні" потоки речовини [20, 269]:

Вхідні потоки: | Вихідні потоки:

Вода – 625 тис. т/добу | Стічні води – 500 тис. т/добу

Їжа – 2 тис. т/добу | Тверді відходи – 2 тис. т/добу

Пальне – 10,5 тис. т/добу | Викиди в атмосферу – 950 т/добу

В умовах міського середовища відбувається значна зміна гідрогеологічних умов. Заміна природного ґрунту асфальтом і бетоном приводить до зміни характеристик водного балансу: різко знижується інфільтрація, міняються теплофізичні властивості ґрунтів, збільшується поверхневий стік і розмиваюча сила потоку. Інтенсивний водовідбір, водовідлив з дренажних споруд, зарегулювання рівня ґрунтових вод (до 100 м і більше) з утворенням обширних депресійних вирв (до десятків і тисяч квадратних кілометрів). Осушення водонос-них пластів, зниження натисків, перетворення області живлення водоносних горизонтів в область їх розвантаження, скорочення або зникнення розвантаження підземних вод в ріки. Поверхневі води з області розвантаження перетворюються в область живлення. Зникають джерела, міняють напрям потоки підземних вод. Знижується розвантаження підземних вод на випаровування [20, 270].

Можливе перехоплення водозаборами підземних вод. Дренування болотяних масивів спричиняє підвищення кислотності підземних вод, їх збагачення органікою, залізом, марганцем, азотними з'єднаннями. Інтенсивний водовідбір може супроводжуватися і підтопленням міських територій внаслідок зміни водно-фізичних властивостей, осідання поверхні і т. п. Під впливом водовідбору виникають і інтенсифікуються карстово-суфозійні процеси з утворенням на поверхні землі провальних вирв. Водозабір може сприяти і зниженню темпів підтоплення за рахунок вертикального дренажу ґрунтових вод. Але в більшості випадків забудова, асфальтування, бетонування, набережні і т. п. створюють підтоплення міських територій. Відмічають значне теплове і хімічне забруднення підземних вод [20, 271].

Деякі хімічні речовини (похідні фенолу) навіть в нікчемно малих дозах додають воді присмак або різкий запах і роблять її непридатною для пиття. Води з підвищеної мінералізацією (зокрема, хлоридні) мають більш високу проникність, ніж прісні. Температурні аномалії істотно міняють газову складову підземних вод, їх розчинювальну здатність.

Рівень забруднення водотоків, що дренують промислово-селітебні зони, дуже високий. Донне відкладення водотоків промислових зон характеризується дуже високими концентраціями багатьох елементів, серед яких ртуть, срібло, кадмій, свинець. Коефіцієнти концентрації цих елементів досягають декількох сотень і тисяч.

Забруднення нагромаджуються в ґрунтах, а також в сніговому покриві. Максимальний рівень забруднення відмічений поблизу підприємств чорної і кольорової металургії і приладобудівних заводів. Тут сумарний показник забруднення коливається від 240 до 450. Менш інтенсивне забруднення ґрунту в зоні впливу машинобудівних і хімічних підприємств. Забруднення сніжного покриву перевершує площу промислових зон. Глибина проникнення хімічних забруднювачів різна: для непорушених ґрунтів – 10 см, для міських порушених – 20 см, для насипу ґрунтів – до 150 см і більше [20, 272].

Особливу небезпеку представляє інтенсивне хімічне забруднення ґрунту вздовж автомагістралей, де нагромаджуються кадмій, нікель, свинець і інші метали, рівень концентрації яких зростає вище фонового в 100-1000 раз, тобто на два-три порядки [20, 272].

Серед хімічних забруднень ґрунтів і ґрунтів пріоритетні місця займають хлороорганічні пестициди (ДДТ та ін.), поліциклічні ароматичні вуглеводні (в т. ч. канцерогенний бензопірен), а також важкі метали [20, 272].

Геохімічне забруднення повітря – одна з найбільш гострих проблем геоекології міського середовища. Встановлено, що рівень забруднення атмосфери і поверхневих вод прямо пропорційний промисловому навантаженню. У великих містах в наші дні помітно зріс рівень кислотності дощів: сучасний рН дощів становить 4,0-4,6, а в допромислову епоху він дорівнював 4,6-5,6 [20, 272].

Перелік сучасних інженерно-геологічних процесів, які можуть протікати в умовах природно-техногенного міського середовища і помітно ускладнювати господарське життя, досить великий. В їх числі морозне обдимання; термоусадка; утворення верховодки; затоплення, підтоплення, заболочування; розмокання, зменшення міцності зв'язаних ґрунтів; зменшення глибини сезонного промерзання; обвали; лінійна механічна суфозія; суфозійно-карстові; переробка берегів, ерозія.

Міське середовище по характеру і мірі техногенного геохімічного забруднення ділять на такі типи: 1 – території стійкого забруднення – фіксують ділянки з реальними техногенними геохімічними полями у всіх компонентах міського середовища; 2 – території реліктового забруднення, для яких встановлені техногенні аномалії для одного з компонентів міського середовища (крім атмосфери) і немає таких аномалій в інших компонентах; 3 – території сучасного забруднення, для яких геохімічні аномалії встановлені тільки в атмосфері; 4 – незабруднені території.

Міське середовище відчуває інтенсивне фізичне забруднення – шумове, теплове, електромагнітне. Шум на магістралях великого міста досягає 110 дБ, в той час як поріг погіршення слуху оцінюється в 85 дБ. США одними з перших ввели поріг теплового забруднення навколишнього середовища для будівництва теплових електростанцій і теплоелектроцентралей [20, 272].

Фізичний техногенний вплив здійснюється через штучні фізичні поля – температурне, електромагнітне, електричне, магнітне, механічні коливання (статичні або динамічні). Перевищення в таких полях допустимих (технологічно або фізіологічно) навантажень і рівнів називається фізичним забрудненням. Статичні поля фізичних навантажень на ґрунти формують