– М.: Мир, 1979. – 424 с.
Роев Г.А. Очистные сооружения. Охрана окружающей среды. – М.: Недра, 1993.
Самойлюк Е.П., Сафонов В.В. Борьба с шумом и вибрацией в промышленности. – К.: Высшая школа, 1990.
Судо ММ. Геология. М.: Изд-во МНЭПУ, 1996. – 114 с.
Топчиев А.Г. Геоэкология: Географические основы природопользования. – Одесса, 1996. – 392 с.
Царенко О.М., Злобін Ю.А. Навколишнє середовище та економіка природокористування: Навч. посіб. – К.: Вища школа, 1999. – 176 c.
Экология и экономика природопользования: Учеб. для вузов / Под ред. Э.В. Гирусова. – М.: Закон и право, ЮНИТИ, 1998. – 455 с.
Экология города: Учебник. – К.: Либра, 2000. – 464 с.
Додатки
Додаток
Основні види впливу на навколишнє середовище
в міських агломераціях [20, 269]
Види впливу | Характер впливу
Фізичне забруднення | Споживання, привнесення і перерозподіл хімічно інертних речовин і деяких металів
Хімічне забруднення | Споживання, привнесення і перерозподіл хімічно активних речовин
Бактеріологічне забруднення | Привнесення інфекційних агентів
Радіаційне забруднення | Привнесення радіоактивних речовин
Теплове забруднення | Привнесення теплової енергії
Шумовий вплив | Безладні коливання фізичної природа (акустичні, радіоелектронні, електромагнітні та ін.)
Деструктивні зміни | Вилучення земель, вилучення кисню, безповоротний забір води, зникнення природного ландшафту
Візуальні зміни | Порушення естетики компонентів середовища
Додаток
Зміна кліматичних характеристик на урбанізованих територіях [20, 275]
Параметри | Зміна в порівнянні з сільською місцевістю
Радіація: загальна | нижче на 15-20%
ультрафіолетова (взимку) | нижче на 30%
ультрафіолетова (влітку) | нижче на 5%
тривалість | нижче на 5-15%
Температура:
середня річна | вище на 0,5-1,0°С
зимова | вище на 1-2°С
Тривалість опалювального сезону | на 10% менше
Забруднюючі речовини:
зважені частки | в 10 раз більше
гази | в 5-25 раз більше
Швидкість вітру:
середня річна | на 20-30% менше
урагани | на 10-20% менше
затишшя | на 5-20% більше
Опади:
загальна кількість | на 5-10% більше
число днів з опадами менше за 5 мм | на 10% більше
снігопади | на 5% менше
Хмарність:
хмарність | на 5-10% більше
туман (взимку) | на 100% більше
туман (влітку) | на 30% більше
Відносна вологість:
взимку | на 2% нижче
влітку | на 8% нижче
Додаток
Екологічна характеристика промислових комплексів
(по Є. Н. Перцику, 1973) [20, 197]
Групи | Виробництво | Розмір території, га | Санітарно-захисна зона, км | Міра забруднення стічних вод
І | Велика хімія, чорна і кольорова металургія | 500-1000 | 10-15 | Досить значна
II | Важке, транспортне, енергетичне сільськогосподарське машинобудування | 100-300 | 1-2 | Невелика
III | Лісопереробна промисловість, інші галузі хімічної промисловості середнього масштабу | 100-300 | 3-6 | Значна
IV | Верстатобудування, легка промисловість, деякі комплекси хімічної промисловості | 20-200 | 0,5-1,0 | Незначна
V | Цементна промисловість. Великі бази будівельної індустрії. Великі м'ясокомбінати | 20-50 | 2-5 | Значна
VI | Приладобудування. Частково харчова промисловість | 20-50 | 0,5 | Слаба
Додаток
Проект плавучого міста XXI століття (Джон Крейвен) [23, 452]
Додаток
Три моделі просторової міської структури [23, 457]
Концентрична кругова модель: 1 – центральний діловий район; 2 – транзитна детериторіальна зона; 3 – дома робітників; 4 – передмістя для середнього класу; 5 – приміська зона компенсації
Секторна модель: 1 – високорентні резиденції (житлові квартали); 2 – резиденції середньорівневої (проміжної) ренти; 3 – низькорентні резиденції; 4 – квартали освіти і рекреації; 5 – район засобів перевезення і повідомлення; 6 – індустріальний район; 7 – ядро міста
Багатоядерна модель: 1 – центральний діловий район; 2 – район торгівлі, легкого виробництва; 3 – низькорентний житловий масив; 4 – середньорентний житловий масив; 5 – високорентний житловий масив; 6 – район важкої промисловості; 7 – заміський діловий район; 8 – житлове передмістя; 9 – індустріальне передмістя
