Одним з найбільш могутніх джерел побутового сміття є упаковка, з допомогою якою «наряджають» товари, рекламують їх і вручають покупцеві, який зрештою і оплачує її вартість.

Санітарне очищення населених пунктів включає видалення і утилізацію рідких і твердих відходів.

Рідкі відходи [20, 292]: 1) нечистоти з викидів туалетів; 2) помиї від приготування їжі, миття тіла, посуду, полови, прання білизни і т. ін.; 3) стічні води – господарсько-фекальні (побутові), промислові, міські, атмосферні (зливові і талі), а також брудна вода від миття і поливання бруківок і тротуарів. Відомі три системи видалення рідких відходів в населених пунктах: сплавна, вивізна, змішана. Сплавна система, в повністю каналізованих населених пунктах – каналізація. Вивізна система – асенізація (там, де немає каналізації). У частково каналізованих селищах – змішана система.

Тверді відходи: сміття (будинкові відходи); вуличне сміття: відходи підприємств громадського харчування (відходи кухні, залишки їжі); відходи торгових і промислових підприємств; відходи лікувальних і санітарно-епідеміологічних установ (перев'язний матеріал, залишки ліків, шматочки тканин після операції, посліди, трупи лабораторних тварин); відходи і покидьки тваринного походження (трупи тварин, відходи боєнь, харчові конфіскати, гній); шлаки з котельних; будівельне сміття, міський ґрунт.

Збір, видалення, знешкодження і утилізацію твердих відходів в населених місцях називається санітарним очищенням, що включає:

1) збір твердих побутових відходів: сміттєпроводи передбачаються в будинках більше 5 поверхів; дворові сміттєзбиральники (зі стаціонарним і змінним посудом);

2) вивіз і транспортування твердих відходів: автомобілі – сміттєвози; трубопроводи;

3) знешкодження твердих відходів виробляють різними методами – термічними, механічними, хімічними, біотермічними [20, 292].

Практична організація знешкодження твердих відходів біотермічними методами в наш час має декілька форм, в їх числі:

а) поля компостування – штабеля побутових відходів на спеціальних земельних ділянках;

б) біотермічні камери – v = 2-20 м3; t° = 65-70°С і період 24-30 днів і більше;

в) звалища – законодавче дозволені тільки «вдосконалені звалища»;

г) полігонне поховання відходів (вдосконалені звалища) – таким чином захороняють до 80% твердих побутових відходів в США, Німеччині і інших країнах; розташовують їх не ближче за 1000 м від житлової зони; присипають землею; всередині йдуть біохімічні процеси (t° = 60-70°С) з гуміфікацією органіки;

д) заводське біотермічне компостування – барабани, що обертаються з аеробною мікрофлорою (із зволоженням і аерацією) [20, 293].

2.4. Прояв несприятливих геологічних явищ у містах

Землетруси і виверження вулканів пов'язані з глибинними процесами Землі і по своїх наслідках є одними з найбільш руйнівних природних явищ.

Землетруси – короткочасні коливання земної кори, пов'язані зі стрибкоподібним звільненням енергії в деякому просторі всередині Землі. При сильних землетрусах в їх вогнищі – гіпоцентрі – виділяється енергія до 1018 Дж. На поверхні Землі, особливо в області епіцентру, що знаходиться над гіпо-цен-т-ром, виникають тріщини довжиною до декількох кілометрів, шириною до декіль-кох метрів і глибиною до 10 м, провали, що поглинають будови і людей. Земле-труси часто стимулюють розвиток оповзнів, обвалів, повеней, цунамі [23, 49].

Найбільш активно і з великою частотою землетруси виявляються в областях розвитку молодої (альпійської) складчастості і опускання земної кори. Розташування цих зон у вигляді двох поясів: широтного Альпійсько-Індо-Гімалайского і кільцевого – Тихоокеанського показано на рис. 2.1. У Україні сейсмічно небезпечними зонами є Карпати і Крим.

Рис. 2.. Схема розташування зон сейсмічної активності (широтна – Альпійсько-Індо-Гімалайська і кільцева – Тихоокеанська) [23, 49]

Інтенсивність землетрусів визначається по 12-бальній шкалі Ріхтера, що враховує характер і зовнішній ефект землетрусу: максимальне прискорення деформації ґрунту, ступінь пошкодження і руйнування будівель, реакцію людей і тварин і т.п. Небезпечними для життя людей і цілісності споруд звичайно є землетруси силою більше 5 балів.

Велика частина сучасних вулканів, так само, як і місця вияву землетрусів, приурочена до Тихоокеанського кільця і Гімалайського поясу. У наш час на суші нараховують біля 600 діючих вулканів і декілька тисяч погаслих. За місяць в середньому від 5 до 15 з них виявляють активність, виділяючи гарячі гази і лаву. Великі виверження трапляються значно рідше, однак їх наслідки бувають катастрофічними [23, 50].

При виверженні вулкану викидається багато попелу, який розсіюється в повітрі, а найбільш легкі частки залишаються у верхніх шарах атмосфери роками.

Досить поширеним явищем в нафтогазоносних районах є грязьовий вулканізм. Грязевулканічні споруди можуть мати діаметр від сотні метрів до декількох кілометрів, але не завжди досить чітко виражені в рельєфі. В Україні грязьові вулкани локалізуються в Криму на Керченському півострові, в тому числі три з них розташовані на території м. Керчі. Грязьові вулкани починають діяти, коли пластовий тиск в глинистих породах, до яких вони звичайно приурочені, перевищить гідростатичний. Тоді гази, до складу яких входить метан, оксид вуглецю, азот, сірководень, аргон, викидають з глибини воду, уламки порід, перетертий глинистий матеріал [23, 51].

Формування своєрідного селітебного ландшафту з великою кількістю виїмок, рихлих техногенних відкладень, освоєнням схилів і заболочених ділянок на території промислово-міських агломерацій привело до різкої активізації екзогенних геологічних процесів, що набувають дуже небезпечного характеру.

Одним з найбільш поширених небезпечних процесів на території міських агломерацій є обвали. Обвал – ковзаюче зміщення маси порід природного схилу або штучного укосу під впливом сили ваги [23, 51].

Тіло обвалу являє собою сповзаючу по схилу масу породи, обмежену знизу поверхнею ковзання. Поверхня тіла обвалу звичайно нерівна, з локальними пониженнями і одним або декількома терасовидними уступами. У місці відриву тіла обвалу утворюється негативна форма рельєфу, яку називають цирком обвалу. У нижній частині тіла обвалу спостерігається піднесення, зване валом випору.

За формою,