Карстоутворенням називають складний геологічний процес, основним компонентом якого є вилуджування розчинних гірських порід підземними і поверхневими водами з утворенням великих пустот в породах (вирв, печер і т.д.), винесенням дисперсних часток з перекриваючого і суміжного відкладення, а також осіданням і обваленням покрівлі. Тому частіше кажуть про комплекс карстово-суфозійних процесів. За формою вияви розрізняють поверхневу (відкритий) карст, характерним прикладом якого служить Кримська Яйла, і підземний (прихований) карст. Підземний карст утворюється у випадку, якщо карстуючі породи перекриті товщею нерозчинних, але водопроникних порід. Карст може розвиватися в карбонатних породах (вапняках, доломіті, крейдяно-мергельних товщах), сульфатолитах (гіпсі, ангідритах), галолітах (кам'яній, калійній солях). На інтенсивність формування карсту впливає міра тріщинуватості порід, глибина залягання підземних вод, що визначає швидкість фільтрації і водообміну, а також гідрохімічний склад вод. Природними чинниками, сприяючими карстоутворенню, є пересічений рельєф, наявність могутнього підземного стоку, високі швидкості фільтрації, присутність у воді вільної вуглекислоти, тріщинуватість порід. На активізацію карстоутворення можуть вплинути техногенні чинники, сприяючі обводненню покривних відкладення, пониженню рівня тріщинно-карстових вод, різкому коливанню рівня підземних вод, наприклад, при відкачці підземних вод або при скиданні стічних вод і відходів в карстові пустоти, а також зміну гідрохімічного складу підземних вод [23, 57].

На територіях міських агломерацій розвитку карсту сприяє формування значних по розмірах депресійних вирв в районах водозаборів (Краматорськ, Луганськ, Рівне та ін.), а також в районах розробок корисних копалин (Заліщики, Стебник, Хотин), де спостерігаються осідання і провали поверхні. Антропогенна активізація сульфатного карсту створює загрозу забудові південно-західної частини Львова, що складає до 30% території міста.

Осідання поверхні характерні для зон залягання лесових порід. На сучасному етапі розвитку міст України різко збільшилася площа забудови на лесових основах. Здатність цього відкладення до просідання при замоченні зумовлює специфіку будівництва на цих ділянках. У Дніпропетровській і Запорізькій областях майже 80% господарських об'єктів побудовано на просадних лесових ґрунтах, з них більш ніж в 10 тисячах виявлені істотні деформації [23, 57].

Для міст, розташованих на берегах морів, водосховищ, озер, серйозну проблему представляє переробка берегів і руйнування споруд в прибережній смузі. Обвалення берегів відбувається внаслідок хвильового впливу.

Вітрові хвилі з'являються внаслідок сил тертя між повітряним потоком і поверхнею води. По Ф. Шепарду, висота Н, м, і довжина L, м, морської хвилі залежать від швидкості вітру W, м/с, його тривалість D, с, і довжини розгону F, м, тобто розмірів водоймища: Н, L = f(W, D, F).

Сила удару хвилі досягає, за підрахунками В. Зенковича, 0,06-0,07 МПа для внутрішніх морів і 0,30-0,60 МПа для океанів [23, 58].

Приливні хвилі мають невелику енергію розмиву, але висота приливу досягає в деяких місцях 10 м і більше і може представляти значну загрозу для споруд.

Процеси на межі суші і моря поділяють на дві групи: абразійні і акумулятивні.

Абразія – процес руйнування гірських порід хвилями і течіями в береговій зоні моря, озера або водосховищ. Внаслідок винесення абразійного матеріалу утворюються високі і круті абразійні береги.

Інтенсивність абразії зумовлена контуром берегової лінії, петрографічним складом порід, що складають берег, умовою їх залягання, руйнівною силою хвилі, кутом нахилу шельфу. У деяких місцях серйозну роль в абразійних процесах грає антропогенний чинник.

Береги, складені вапняками, конгломератами, є відносно стійкими до абразії, особливо при падінні пластів у бік моря.

Берегове глинисте відкладення не тільки розмивається, але і сповзає вниз при перезволоженні. Поєднання абразії і зсувоутворення характерне для району Одеси. Абразійні форми рельєфу розвиваються також на незакріплених ділянках побережжя Дніпровського каскаду водосховищ [23, 59].

На пологих берегах по мірі наближення до надводної частини берега хвиля деформується, розпластується, внаслідок чого втрачає енергію, а сила удару зменшується. Відкіт хвилі відбувається повільно, маса води гальмує наступну хвилю. В цих умовах акумуляція наносів переважає над абразійними процесами. При напрямі руху хвиль або течії перпендикулярно до лінії берега утворюються берегові вали. При русі хвиль під кутом до берега утворюються бари, підводні вали, коси і пересипи, відділяючі від моря лагуни або лимани. Переміщення наносів вздовж берега може йти з швидкістю 100-700 м/доб. Будівництво в смузі пляжу або зрізання частини його при будівельних роботах може привести до порушення динамічної рівноваги "море – берег", збільшенню розмиву берега в одних місцях і накопиченню наносів в інших.

Отже, на міське середовище та здоров’я населення впливає низка факторів, які є різними за зонами свого впливу. Серед найбільш поширених можна назвати хімічні забруднення, шум, геологічні явища, проблема твердих побутових відходів тощо.

Розділ 3. Використання екологічних нормативів і показників при плануванні міст

Гострота екологічної ситуації більшості міст світу спонукає містобудівників шукати нові шляхи в плануванні та інфраструктурі міст. У 1984 році в США К.Лінч видав книгу «Теорія формування благополучного міста», в якій спробував дати екологічно обґрунтовані способи планування міст та містобудування. Ця книга зробила великий вплив на світовий досвід, але для старих міст далеко не завжди можливе перепланування. Не вирішене й принципове питання щодо самого типу міст майбутнього. На думку, наприклад, М.Рагона (1969) – це цілком індустріалізовані споруди зі штучним середовищем. Інженер Дрязгов в 60-х роках пропонував проект міста на 54 млн. мешканців. М.С.Хрущов у свій час виношував протилежну ідею про агроміста як гармонійно інтегровані агропромислові комплекси [6, 200].

Деякі футурологи містобудівництва пропонували утопічні проекти, але в багатьох із них були раціональні рішення, впровадження яких в практичну реалізацію могло б досить швидко оздоровити навколишнє