більше. Щороку понад 200 млн. автомобілів викидають в атмосферу близько 200 млн. т оксиду карбону (II), 40 млн. т вуглеводнів, 20 млн. т оксидів нітрогену та значну кількість свинцю.
Значною мірою забруднюють атмосферу літаки. Так, викиди чотири-моторного реактивного літака на злеті з повним навантаженням еквівалентні вихлопу 6850 автомобілів марки "фольксваген". У цих вихлопах міститься багато бензпірену. В портових містах джерелом забруднення є суднові дизельні двигуни, які споживають до 2 т палива за годину.
Одним із головних забрудників повітря є спалювання палива в тепло-енергетиці. Під час спалювання 1 т вугілля в трубу викидається до 23 кг попелу, 15 кг оксиду сульфуру (IV) і значна кількість сажі. Теплові електростанції світу щороку викидають 120 млн. т попелу і приблизно 60 млн. т оксиду сульфуру SO2.
Кожне з наведених джерел пов'язане з викидами специфічних домішок, склад яких не завжди піддається ідентифікації. Найпоширенішими забрудниками, що надходять з промисловими викидами, є попіл, сажа, оксид цинку, силікати, хлорид плюмбуму, сірчистий і сірчаний ангідриди, гідрогенсульфід, меркаптани, альдегіди, вуглеводні, смоли, оксиди нітрогену, аміак, озон, оксиди карбону, фторид і хлорид гідрогену, силікофторид натрію, радіоактивні гази та аерозолі.
Теплові електростанції викидають в атмосферу гази, що містять азот, кисень, оксиди сульфуру і нітрогену, оксиди карбону й металів, попіл та радіонукліди. Підприємства чорної металургії викидають гази, що містять пил і оксиди карбону, сульфуру, нітрогену та металів. На 1 т виплавленого чавуну припадає 4,5 кг пилу; 2,7 кг SO2; 0,1-0,5 кг мангану, а також сполуки арсену, фосфору, стибію, плюмбуму, меркурію, рідкісних металів та смолистих речовин.
Агломераційні фабрики викидають гази з великим вмістом пилу та оксиду сульфуру (IV) (до 190 кг SO2--на 1 т руди). Мартенівські і конверторні цехи викидають гази з великою кількістю пилу. На 1 т мартенівської сталі викидається 3000-4000 м3 газів з пиловмістом 0,5 г/м3, 60 кг СО і 3 кг SO2. Коксохімічні виробництва забруднюють атмосферу пилом і леткими сполуками.
Підприємства кольорові" металургії викидають запилені гази, що містять флуориди, оксид сульфуру (IV) та оксиди кольорових і важких металів. З 1 т пилу, що викидається в атмосферу під час виплавляння мідних руд, можна вилучити до 100 кг міді й трохи менше свинцю та цинку. Хімічні виробництва забруднюють атмосферу пилом, що містить органічні та неорганічні сполуки, а також різними газами. Найхарактерніші газові викиди деяких хімічних виробництв наведені в табл. 2.3.
Таблиця 2.
Викиди в атмосферу деяких хімічних виробництв
(за даними І.Є. Кузнєцова і Т.М. Троїцького)
Виробництво | Компоненти викидів
Нітратної кислоти | NO, NO2, NH3
Сульфатної кислоти | NO, NO2, SO2, SO3, H2SO4
Гідрогенхлориду | HC1, Cl2
Оксалатної кислоти | NO, NO2, C2H2O4 (пил)
Сульфамінової кислоти | NH3, NH(SO3NH4)2, H2SO4
Фосфору і фосфатної кислоти | P,O5, H3PO4, HF, Ca5F(PO4)3 (пил)
Оцтової кислоти | C*H3CHO, CH3CO2H
Складних добрив | NO, NO2, NH3, HF, H2SO4> P2O5, HNO3
Карбаміду | NH3, CO(NH2)2 (пил), СО
Аміачної селітри | CO, NH3, HNO3, NH4NO3 (пил)
Суперфосфату | H2SO4, HF, пил суперфосфату
Аміачної води | NH3
Рідкого хлору | HCI, Cl2, Hg
Хлорного вапна | Cl2, СаС12(пил)
Поліхлорвінілової смоли | Hg, HgCl2, NH3
Тетрахлоретилену | HCI, Cl2
Ацетону | CH3CHO, (CH3)2CO
Аміаку | NH3, CO
Метанолу | CH3OH, CO
Капролактаму | NO, NO2, SO2, H2S, CO
Оксиду титану (IV) | TiO2, FeO, Fe2O3, FeSO4, H2SO4(пил)
Ацетилену | C2H2 (сажа)
Карбофосу | SO2, P2O5, H2S, пил карбофосу
Мінеральних пігментів | SO2, SO3, Fe2O3, FeSO4, H2SO4
Целюлози | H2S, Cl, SO2, CH3SH, (CH3)2S
Заводи промисловості будівельних матеріалів викидають пил, фториди, оксиди сульфуру (IV) та нітрогену (IV). У викидах нафтодобувної та нафтопереробної промисловості містяться різні вуглеводні, гідрогенсульфід і гази з неприємним запахом (стирол, дивініл, толуол, ацетон, ізопрен та ін.).
Під впливом атмосферних опадів, сонячної радіації, перенесення повітряних мас, взаємодії з гідросферою й літосферою та діяльності мікроорганізмів атмосферне повітря позбавляється від сторонніх домішок. Цей процес називають самоочищенням атмосфери. Проте в результаті антропогенної діяльності утворюється така велика кількість забруднень, що атмосфера вже не здатна самоочищатися і відбувається значне накопичення забруднювальних речовин у повітрі.
За останні десятиріччя масштаби техногенних викидів в атмосферу істотно зросли і за розмірами наближаються до їх природних надходжень або за деякими інгредієнтами перевищують їх. В атмосферу викидається все більше ксенобіотиків, від яких вона не встигає очищатися.
2.2. Класифікація забруднень атмосфери
За агрегатним станом забруднювальні речовини поділяють на газу-ваті, рідкі, тверді та змішані. Промислові викиди в атмосферу також поділяють:
за організацією відведення й контролю – на організовані і неорганізовані;
за температурою викидних газів – нагріті, температура яких вища від температури атмосферного повітря, та холодні;
за локалізацією – в основному, допоміжному та підсобному виробництвах;
за ознаками очищення – викиди без очищення (організовані і неорганізовані) та після очищення (організовані). Під очищенням газу розуміють відокремлення від газового потоку або переведення в нешкідливий стан забруднювальних речовин [9, 134].
Організований промисловий викид – це викид, який надходить в атмосферу через спеціально споруджені газоходи. Неорганізованим називають промисловий викид, що надходить в атмосферу у вигляді неспрямованих потоків газу внаслідок порушення герметичності обладнання, відсутності або незадовільної роботи обладнання для відсмоктування газу в місцях завантаження, вивантаження та зберігання продукту, а також через повітряні ліхтарі цехових приміщень.
Промислові викиди в атмосферу поділяють на первинні й вторинні. Первинні – це викиди, що надходять в атмосферу безпосередньо від джерела, вторинні є продуктами первинних, але можуть бути токсичнішими й небезпечнішими, ніж первинні (наприклад, перетворення деяких речовин у результаті фотохімічного окислення). Всі існуючі джерела забруднення атмосферного повітря можна розподілити на природні та штучні,