Так, в оцінку відновлюваних природних ресурсів, які споживаються, слід включити витрати не лише на розвідку і видобуток, диференціальний дохід, одержаний від їх експлуатації, витрати, спрямовані на попередження шкоди середовищу, а й ва їх відтворення (наприклад, на виро-щування лісу). Якщо ж використовуються невідновлюва-ні ресурси, в оцінку слід включати витрати на створення їх замінників. Оцінку родовища ресурсів за «змішаною» методикою можна н'азвати повними витратами і позначити через г. Тоді оцінка одиниці природного ресурсу буде роз-раховуватись за формулою

де ОПРзм — «змішана» оцінка природних ресурсів; z/n — витрати підприємств (змінні платежі) на використання одиниці природного ресурсу (а); B1, B2, B3 — витрати май-бутніх періодів, які відносяться підприємствами і акуму-люються державою (постійні платежі) за використання одиниці природного ресурсу (a); n — розмір запасів ре-сурсу в натуральному вираженні (т, кг тощо); t — час, через який виникає потреба в витратах В\, Вч. Витрати а будуть забезпечувати відтворення витрат підприємств і компенсувати шкоду від експлуатації ресур-сів. Витрати а дадуть змогу компенсувати втрату ресурсу, в якому суспільне виробництво має потребу. В цих витра-тах суспільство має постійну потребу. Держава повинна акумулювати витрати е для вирішення проблем обмежено-сті ресурсів, їх відтворення тощо. Звичайно, точно визна-чити розміри цих витрат досить важко, оскільки вони ще остаточно не досліджені. З розвитком економічної науки точність розрахунку витрат в зростатиме. Екологізація ви-рибництва сйриятиме тому, що витрати а і в врешті-решт стануть нерозривними.

Щоб показати переваги такого методу оцінки природних ресурсів, розрахуємо за умовними даними вар-тість сільськогосподарських угідь різними методами, тис. крб: ,

Витрати на освоєння нових земель можна розділити на три групи:

на освоєння боліт, мілководдя, водойм, чагарників, піс-ків, кам'янистих місць, солончаків, ділянок під дорогами, засипання ярів, будівництво комплексу споруд для захис-ту земель від ерозії тощо;

на обробіток грунту, хімічну меліорацію, внесення ор-ганічних і мінеральних добрив, посів сільськогосподар-ських культур тощо;

на будівництво і реконструкцію зрошувальних і осу-шувальних систем тощо.

В міру вичерпання вільних земель для сільського господарства виникає необхідність штучного відтворення грунту. Вже сьогодні існують його замінники (гідропоніка, аеропоніка тощо). Людство в майбутньому буде ширше вишуковувати можливості для задоволення своїх потреб у харчуванні за рахунок повноцінних замінників (наприклад, тих, що вирощуються в морі).

Як видно з наведеного вище прикладу, оцінка освоєних сільськогосподарських угідь за відтворенням землі зн'ачно вища, ніж оцінка, розрахована за «витратною», «рентною» або «змішаною» методиками. Оцінка освоєння гектара зем-лі—47,72 тис. крб *—найбільш реально відображає ви-трати суспільства на майбутні 10 років. Така оцінка буде стимулювати виробника берегти землю, дасть змогу навіть стримувати розростання міст. Адже включення в кошто-рисну вартість будівництва промислового підприємства оцінки сільськогосподарських угідь значно збільшить ви-трати на його спорудження. В результаті .суспільство вишуковуватиме менш цінні землі для будівництва або здійс-нюватиме реконструкцію застарілих підприємств, які б задовольняли потреби суспільства в тій чи іншій про-дукції.

Чим більше родючих земель, чим менше їх використо вуеться для несільськогосподарських потреб, тим більший час їх експлуатації в сільському господарстві і. В цьому випадку витрати в будуть зменшуватися, що потягне за собою зниження ціни освоюваного гектара земельних угідь (ОПР). І навпаки, чим менше і, тим більшою буде ОПР. В нашо'му прикладі при t=l0 оцінка одного гектара сіль-ськогосподарських угідь становить 42,72 тис. крб, а при t=20 становить 37,72 тис. крб. Крім того, в результаті нау-ково-технічного прогресу витрати b1, B2, В3 можуть дещо знизитись, що потягне за собою наступне зниженн-я витрат в, а отже, і ОПР. Водночас з розвитком технічного про-гресу дещо збільшиться диференціальна рента, тому зро-стуть витрати й, відповідно і ОПР.

Оскільки у сільськогосподарський обіг залучаються все бідн'іші землі, а вилучаються частіше родючі (t зменшу-ється), вартість гектара сільськогосподарських угідь для суспільства буде зростати.

Розрахунок t повинен бути диференційований з ураху-ванням відтворюваності ресурсів.

Для відтворюваних ресурсів (ліс, риба тощо) слід вра-хувати природний приріст (ПП) і об'єм видобутку (ТP) на рік. При цьому Tр>ПП, інакше через t років при Тр=const відтворювальний ресурс зникне. В цьому випадку ів буде розраховуватись за формулою

де V — загальні запаси відтворювального ресурсу.

Для сучасного суспільства характерний другий випадок, коли для деяких відтворювальних ресурсів Гр<:ЛЯ. На-приклад, на сьогодні вирубування лісу в світі відбувається зі швидкістю, яка значно перевищує природний приріст де-ревини. Це означає, що суспільство змушене буде відтво-рювати деревину штучним шляхом або шукати її замінник.

У випадку невідтворюваності ресурсів через tH років при Tґp=const і запасі ресурсу Vґ останній буде вичерпа-ний. В цьому випадку tn буде розраховуватись за форму-лою

Знаючи час, /в або tn, протягом якого буде вичерпаний той чи інший природний ресурс, суспільство зможе координу-вати, виробничу діяльність-підприємств у масштабі країни.