Роздоленський | 1232 | 979 | 167 | 78 | 4 | 4

Сакський | 1829 | 1460 | 231 | 128 | 4 | 6

Сімферопольський | 3914 | 3128 | 507 | 257 | 9 | 13

Советський | 1237 | 996 | 158 | 77 | 2 | 4

Чорноморський | 827 | 659 | 113 | 51 | 1 | 3

У даний час спостерігається транспортне перевантаження південного берега Криму. Інтенсивний транспортний рух призвів до забруднення прилеглої території важкими металами. За умов наявних екологічних проблем у Криму плани розвитку транспорту і промисловості без використання надсучасних технологій, безумовно, послаблять екологічний потенціал даної території. Проте існуюче нетерпіння в суспільстві щодо розвитку регіону може зумовити швидке введення промислових і транспортних систем без досить глибокого екологічного обґрунтування та з мінімальними витратами на охорону навколишнього середовища.

Надзвичайно сильно забруднені і водні ресурси Криму. Згідно з офіційними довідковими джерелами, в даний час населення і господарство Криму споживають приблизно 3000 млн куб. м води на рік, у тому числі: в комунальному господарстві й на побутові потреби - 190, в сільському господарстві - 2500, в промисловості - 250. Із загальної кількості води, що споживається, приблизно 2400 млн куб. м надходить з Північно-Кримського каналу і понад 500 млн куб. м – води рік та підземні води. При цьому спостерігається дефіцит води. Фахівці стверджують, що дефіцит води в цьому регіоні сформований штучно: по-перше, вода використовується неекономно і неефективно, по-друге, в регіоні набрали розвитку водоємкі галузі сільського господарства (значна частка води використовується для зрошення, відтак при поливі втрачається до 50% використовуваної води). Неодноразово констатувався також той факт, що на сьогодні відсутній повноцінний розрахунок затрат і доходів, пов’язаних з поливним землеробством. У наявних розрахунках, як правило, не враховано те, що в результаті розвитку поливного сільського господарства значні площі земель підтоплені, відбувається вторинне засолення, дегуміфікація (вже є оприлюднені розрахунки, що за останні 20-25 років вміст гумусу в ґрунтах зменшився з 2,9% до 2,5%), а також те, що відбувається опріснення Сиваша - унікальної гідросистеми, яка містить надзвичайно цінні ресурси для хімічної промисловості та рекреації. Якщо до сказаного додати, що вода Північно-Кримського каналу суттєво змінила природну гідрологічну рівновагу в АР Крим, наслідки чого проявилися ще не до кінця, то доцільність подальшого розвитку поливного господарства видається сумнівною. Адже очевидними є збитки, які виникають в результаті підтоплення земель та погіршення їх екологічного стану, крім того, постійно зростають витрати, необхідні для підтримки функціонування каналу.

Зазначимо, що в Криму забруднена значно більша частина підземних вод, ніж в Україні загалом. Незважаючи на це, в регіоні ще є великі запаси підземних вод доволі високої якості.

Забруднення стічних вод значною мірою пов'язане з застарілими очисними спорудами та їх малим обсягом очищення, недосконалими технологіями промислових підприємств, відсутністю зливної каналізації в містах, що при їх поганому благоустрої приводить до виносу в море забруднень з вулиць міст і приміських шосе.

Стічні води забруднюються і в результаті невирішеного питання утилізації твердих побутових відходів. Так, наприклад, у районі Ялти за санітарно-гігієнічними правилами є недопустимим влаштування смітників, оскільки забруднені води з них проникають у підземні горизонти, дуже швидко досягають прибережних вод поверхневим шляхом.

Це, зокрема, тричі зумовило залпові аварійні забруднення водних ресурсів в АР Крим у 2002 році (див. табл. 3) [6].

Таблиця 3. – Аварійні забруднення довкілля та надзвичайні екологічні ситуації по регіонах у 2002 р. |

Кількість випадків | Заподіяні збитки

Всього | У тому числі залпові аварійні забруднення | З них | Нарахо-вано тис. грн | Відшкодовано

водних ресурсів | атмосферного повітря | земельних ресурсів | тис. грн | відсотків до нарахованих

Україна | 111 | 100 | 56 | 10 | 34 | 11964,4 | 886,8 | 7,4

у тому числі:

Автономна

Республіка Крим | 3 | 3 | 3 | - | - | 0,2 | - | -

Регіон Чорного моря | 24 | 24 | 24 | - | - | 8742,1 | 657,3 | 7,5

Через нераціональну господарську діяльність басейн Чорного моря доведений до межі екологічного лиха. Стихійне, практично некероване скидання промислових, сільськогосподарських і побутових стоків, інтенсивний змив з полів мінеральних добрив і пестицидів неминуче ведуть до деградації річкових і, особливо, морських екосистем.

Кримський регіон втрачає свій рекреаційний потенціал, що донедавна здавався невичерпним. Небезпечне хімічне і бактеріальне забруднення курортних зон, скупчення в підгрунтових і поверхневих водах, а також у водних організмів детергентів, пестицидів, важких металів та ін. являють реальну загрозу здоров'ю і життю мільйонів людей. Пошук шляхів радикального поліпшення стану Чорного моря - актуальна проблема, без вирішення якої кримські міста та загалом Чорноморський регіон позбавлені гідного майбутнього. Сучасний стан чорноморської екосистеми обумовлений насамперед її хронічно прогресуючим забрудненням, і особлива складність нинішньої ситуації полягає в тому, що в забрудненні морського середовища винне не лише, і навіть не стільки, населення прибережної морської смуги. Основна частина забруднень потрапляє в море зі стоком рік, насамперед Дунаю, Дністра, Дніпра, Південного Бугу, Дону і Кубані. Збираючи відходи господарської діяльності з території десятків країн, ріки значно розширюють кількість прямих забруднювачів моря.

Вражають наслідки антропогенного впливу на ліси. Лісами покрито 10% площі Криму, причому всі вони розташовані в південній частині півострова. Ліси не тільки охороняють гідроресурси, але й