Таблиця 4. – Обсяг продукції, робіт та послуг лісового господарства у 2002 р.

Територія | Площа земель лісового фонду, тис. га* | Обсяг продук-ції, робіт та послуг, тис. грн | Заготівля ліквідної деревини, тис. мі

У тому числі

всього | лісома-теріалів круглих | деревини дров’яної для техно-логічних потреб | дров для опа-лення

Україна | 10782,2 | 946785,4 | 12826,8 | 5584,4 | 2395,8 | 4543,6

Автономна Республіка Крим | 331,2 | 5524,8 | 51,8 | 5,4 | 2,9 | 42,1

м. Севастополь | 37,6 | 823,5 | 2,2 | 0,3 | - | 1,8

.

У 2002 р. рубки лісу в АР Крим (включаючи Севастополь) здійснювалися на площі майже 3,6 тис. га (див. рис. 2).

Рис.2. Площа фактичної рубки лісу по Ар Крим у 2002 р.

Оскільки останнім часом інтенсифікується деградація лісів через їх надмірне рекреаційне навантаження, вирубку, пожежі та ін., виникають серйозні проблеми, пов’язані з їх збереженням. Так, тільки в 2002 р. в АР Крим 124 рази спалахував ліс, заподіяні збитки сягають понад 35 тис. грн (див. табл. 5) [6].

Таблиця 5. – Лісові пожежі по регіонах у 2002 року

Територія | Кількість випадків | Лісова площа, охоплена пожежами, га | Заподіяні збитки, тис. грн

Україна | 6383 | 4983 | 3378,9

у тому числі:

Автономна Республіка Крим | 90 | 58 | 30,9

м. Севастополь | 34 | 11 | 5,9

Найближчим часом екологічна ситуація АР Крим може погіршитися, адже на сьогодні розглядаються такі варіанти розвитку Криму, серед яких - розвиток цього регіону як транспортно-комунікаційної території, яка спеціалізуватиме на перевезенні вантажів: нафти (танкерні перевезення російської і казахстанської нафти з Новоросійська), вугілля, цементу й інших видів вантажів. Щоб пожвавити автомобільні транзитні перевезення, планується будівництво великого порту у Донузлаві та моста через Керченську протоку тощо. Також планується розгортання видобутку газу і нафти в акваторії Азовського моря.

Висновки з даного дослідження і перспективи подальших розвідок у даному напрямку.

Вирішення проблеми екологічної ситуації в Криму потребує розв’язання міждержавних проблем щодо безпечного плавання транспортних засобів у Чорному морі, особливо при перевезеннях нафти. Адже відсутність досвіду боротьби з нафтовим забрудненням моря, слабка технологічна дисципліна можуть спричинити аварії, що підірве екологічний потенціал прибережних вод південного берега Криму - основного рекреаційного ресурсу регіону.

Отже, сучасне інтенсивне природокористування в умовах відсутності забезпечення природоохоронних заходів унеможливлює відтворення екологічно чистого середовища. Все це засвідчує, що екологічний потенціал АР Крим знаходиться в критичному стані, при якому має місце не тільки зниження привабливості Криму для туристів, але й спостерігається низький рівень якості продукції сільського господарства і, чи не найголовніше, високий рівень захворюваності населення.

Концепції соціально-економічного зростання, які базуватимуться на розвитку рекреаційного господарства, як і всього господарського комплексу АР Крим, повинні виходити не тільки з наявного потенціалу ресурсів, але і розуміння того, що компоненти цього потенціалу повинні використовуватися по-різному, що їх величина не є нескінченною. До того ж має місце тенденція до зменшення і погіршення стану всіх видів ресурсів. Усе це припускає розробку системи заходів для їхньої охорони і відтворення з застосуванням нових технологій меліоративних робіт, нормування і регулювання навантажень на територію, виділення природоохоронних зон.

Стратегія і тактика інтенсивного природокористування і збереження високого екологічного потенціалу території передбачають також усунення конфліктів у використанні різних місцевостей, розробку заходів щодо регулювання екологічного стану на різних просторових рівнях — від мікролокального до макрорегіонального, одержання інтегральних оцінок цінності ресурсів.

Екологічна політика повинна бути орієнтована на розгорнуту систему фінансово-економічної регуляції, що не зводиться лише до стягування плати за забруднення. Вона повинна забезпечити регіональне управління природокористуванням шляхом виявлення рівнів компенсації соціального збитку, який спричиняють кризові екологічні явища.

Саме тому в Криму необхідне створення діючої екологічної служби, спеціалізованих органів контролю за дотриманням встановлених екологічних норм (організація служби рекреаційного моніторингу), які повинні пов'язуватись із санітарно-гігієнічними вимогами для рекреації; екологічної інформованості населення.

Вирішення багатьох питань щодо правильного використання рекреаційного потенціалу Криму можливе лише при створенні системи керованості галуззю, що могла б коригувати не тільки тактику рекреаційного природокористування, але і виконувала б стратегію розвитку рекреаційної галузі. Як зазначає Н.В.Багров, неодмінною умовою виходу рекреаційної галузі з кризи і її дійсного перетворення на провідну галузь спеціалізації є інтенсифікація використання ресурсів та створення інформаційно-управлінського блоку для здійснення на практиці основних концептуальних розробок [1, 2].

При сформованій системі рекреаційного господарства й обслуговуючих його галузей – транспорту, комунально-побутового господарства – навантаження на природне середовище завелике навіть при невеликій кількості туристів. Необхідний широкий комплекс заходів економічного, юридичного, виховно-освітнього, архітектурного характеру, які дозволили б вирішити екологічні проблеми.

Вже висувалися гіпотези (Селедець, Поярков, 1987), що відновлення екологічної рівноваги в АР Крим слід починати зі створення екологічного каркасу території, який являтиме собою систему взаємопов’язаних і взаємодоповнюючих заповідних територій, на яких стабілізуватимуться процеси самовідтворення природного середовища. Цей каркас повинен стати основою для побудови просторових виробничих, транспортних, селищних та інших структур. Звичайно, створення такого каркасу стане першим кроком у відтворенні екологічного потенціалу АР Крим. Але в цьому напрямку потрібні серйозні наукові дослідження.

Література: