Це перший ступінь методу наукової абстракції. Другий ступінь полягає у сходженні від абстрактного до конкрет-ного, яке вже матиме вигляд не розрізнених поодиноких фактів, а явищ зі спільною суттю і пов'язаних спільнимирисами з іншими аналогічними явищами і факторами.

Абстрагування може мати більш і менш глибокий харак-тер, але ніколи не можна абстрагуватися від сутності економічних явищ.

У процесі наукового пізнання економічних явищ ши-роко застосовуються аналіз і синтез. При аналізі відбува-ється розчленування економічних процесів і явищ на складові елементи, причому кожен елемент послідовно вивчається.: Синтез полягає в уявному об'єднанні окремих елементів об'єкта.

Прийоми аналізу і синтезу широко застосовують при вивченні структури явищ, .які спостерігаються: витрат па природоохоронні заходи, виробничих фондів природокористувачів тощо. Своєрідним вираженням методу аналізу-синтезу є метод статистичних групувань — статистична сукупність розділяється на групи, а висновків доходять на підставі всієї сукупності.

Індуктивний метод — це одержання загального виснов-ку на основі поодиноких фактів, тобто від фактів дослід-ник йде до природи об'єктів. Дедукція передбачає рух дослідження від загального до окремого та одинич-ного.

Історичний метод пізнання передбачає дослідження конкретного процесу розвитку, конкретних явищ в їх істо-ричній послідовності. Логічне —і це абстрактне, теоретич-но послідовне викладення процесу розвитку, яке нерідко не збігається з історичною послідовністю. Логічно процес може бути охарактеризований на матеріалах зон, галузей, підприємств-природокористувачів, де він досяг найбільшої зрілості. Конкретно-історичні дослідження можуть служи-ти підставою для глибоких теоретичних висновків.

Експеримент є основним методом дослідження для при-родничих наук, однак в економічних науках він має до-поміжне значення, причому не стільки через свою суть, як методу, скільки через складність і обмеженість засто-сування, адже експериментальний метод в економіці при-родокористування пов'язаний насамперед з небезпекою за-подіяння непоправної; шкоди природному середовищу, а можливо, і людям.

Поряд із загальнонауковими методами економіка при-родокористування як наука потребує своїх конкретних методів. З усієї сукупності конкретно-наукових методів, що використовуються в економічних науках, економіка природокористування застосовує наступні.

Статистико-економічну обробку відомостей про явище, яке спостерігається. Ці відомості можуть бути одержані за допомогою спеціальних спостережень, документів, в яких фіксуються кількісні характеристики економічних явищ. Така обробка інформації включає складання зведе-них матеріалів, застосування простих і складних групо-вань, кореляційно-регресійного аналізу, виробничих функ-цій тощо.

Статистико-економічна обробка дає змогу:

одержати матеріали, які характеризують розвиток або стан явища;

виявити постійні зв'язки між явищами;

з'ясувати кількісні зв'язки між факторами і результатами вико-ристання природних ресурсів за допомогою кореляційнорег-ресійного аналізу, визначити форми зв'язку. На цій підставі є змога розрахувати наприклад, пла-нові розміри природокористування за відомого рівня за-безпеченості його факторами або потребу в факторах за планового рівня природокористування, також провадити наукове прогнозування та розв'язати інші завдання. Застосування виробничих функцій дає змогу прогнозувати перспективні варіанти використання того чи іншого виду природного ресурсу за тих чи інших значень факторних ознак.

Методом порівняльних (варіантних) розрахунків може порівнюватись економічна ефективність різних природо-охоронних заходів, екологобезпечних технологій виробниц-тва Порівняльні розрахунки можуть призначатися для порівняння нормативних і фактичних витрат з наступним з'ясуванням причин їх незбігання.

Для координації і взаємозв'язку складових досліджу-ваного явища, дотримання збалансованості кількісних пропорцій користуються балансовим методом досліджен-ня. Цей метод відіграє важливу роль при складанні на-родногосподарських координаційних планів.

В економіці природокористування математика застосо-вується через побудову економіко-математичних моде-лей—системи математичних символів і форм, яка має економічний зміст і покликана висвітлити найістотніші ознаки досліджуваного об'єкта, полегшити пізнання і ви-значити шляхи ефективного розвитку процесу. Матема-тичне моделювання в економіці природокористування використовується тоді, коли на основі вихідної інформації за допомогою ЕОМ визначають оптимальні кількісні ви-

раження прогнозованих показників. Застосовуючи мате-матику, слід пам'ятати, що йдеться не про заміну еконо-мічних методів дослідження математичними, а про вдос-коналення математичного апарату і розширення матері-альної бази економічних методів. Крім того, слід мати на увазі, що економіка природокористування як наука має справу з нешкалованими явищами. В багатьох випадках зв'язок між явищами, хоч і є логічно безперервним, не отримує кількісного вираження. Теоретичний аналіз економіки природокористування є підставою формування ви-хідних умов і пояснення результатів математичного до-слідження. і Без нього не можна з'ясувати, які саме величини і для чого слід обчислювати. Кількісно вимірювати можна величини лише однакової економічної якості. Достовірну фактичну базу для математичного аналізу еко-номічної дійсності в природокористуванні може мати лише економічна наука.

Отже, методом економіки природокористування є комп-лексне і взаємопов'язане дослідження еколого-економічної ситуації з метою виявлення взаємовідносин людини і природи, впливу виробничої діяльності на стан навколиш-нього середовища за допомогою опрацювання інформа-ції різними науковими способами.