Лікарські рослини регіонального ладндшафтного природного парку "Цуманський" Волинської області

курсова робота з екології

ЗМІСТ

Вступ

Актуальність теми дослідження. Фітотерапія – одна з найстародавніших наук, яка з'явилася ще шість тисяч років назад. У перекладі з грецького вона означає лікування травами. За довгі роки людство набуло колосального досвіду в траволікуванні, і нехтувати ним щонайменше безрозсудно.

Сьогодні, не дивлячись на великі успіхи в створенні хімічних ліків, інтерес до природних цілющих речовин знову зріс. Лікарські рослини в порівнянні з хімічними препаратами діють на організм м'якше, вони, як правило, не викликають алергії – специфічної реакції протесту. При цьому вони містять природні лікарські речовини і сполуки, які краще переносяться організмом.

В світі налічується близько 500 тисяч видів різних рослин. І багато з них віднесені до категорії лікарських. Для лікування використовують листя, квіти, кореневища, плоди рослин, а також кору дерев і чагарників. Краще всього використовувати свіжу зелень, проте для зручності рослини частіше збирають і відразу сушать.

Лікування лікарськими рослинами бере свій початок з глибокої давнини і дійшло до наших часів. Сьогодні лікарські рослини активно використовує як народна, так і сучасна наукова медицина.

Тому однією з найважливіших проблем, яка стоїть нині перед людством, є забезпечення раціонального використання і охорони природних лікарських рослинних ресурсів. Програма дослідження генофонду лікарських рослин будь-якої території повинна включати вивчення змін і поведінки популяцій в умовах антропогенного впливу, дати вичерпні знання про біологічні особливості рослин, закономірності їхнього територіального розподілу, тенденції у їхньому розвитку. Це дасть можливість правильно організувати раціональну експлуатацію при використанні цих видів як лікарської сировини, а також прогнозувати їхнє майбутнє та опрацювати методи охорони на малодосліджених територіях.

При дотриманні правил збору лікарських рослин екологічна рівновага в рослинних співтовариствах не порушується і втрачена біомаса відновлюється досить швидко. Невиправну шкоду запасам рослин можуть нанести недосвідчені збиральники із-за незнання біології видів і неправильної експлуатації чагарників. Крім того, при неправильному зборі рослини часто втрачають цінні якості і біологічну активність, у зв'язку з чим не можуть бути надалі використані для отримання лікарських засобів.

Наші дослідження присвячені вивченню популяцій лікарських рослин, їх морфологічних та семантичних ознак, розміщення та інших еколого-біологічних особливостей. Викладені вище аргументації і підкреслюють актуальність теми.

Об'єкт дослідження: лікарські рослини регіонального ладндшафтного природного парку "Цуманський".

Предмет дослідження: біологічні особливості функціонування лікарських рослин РЛПП "Цуманський".

Основна мета курсової роботи полягає в тому, що на прикладі лікарських рослин показати особливості функціонування флори РЛПП "Цуманський".

Відповідно до мети були поставлені такі завдання:

1. Дослідження особливостей фізико-географічної характеристики району дослідження;

2. Визначити особливості функціонування лікарських рослин РЛПП "Цуманський";

3. Показати корисність і використання лікарських рослин РЛПП "Цуманський";

4. Зробити відповідні висновки щодо теми дослідження.

Структура роботи: робота складається зі вступу, 4 розділів, висновків, списку використаної літератури та додатку.

Розділ 1. Фізико-географічна характеристика району дослідження

1.1. Геологічна будова

Територія Волинської області розташована у межах Волино-Подільської окраїни Руської (Східно-Європейської) платформи, фундамент якої складений інтенсивно дислокованими кристалічними породами протерозою (гранітами, гранодіоритами, граносієнітами, біотитово-амфіболітовими сланцями та ін.), розбитими системою крупних розломів на окремі блоки, що опущені або підняті в різних районах області на неоднакову висоту. Поверхня кристалічного фундаменту Волино-Подільської окраїни Руської платформи вивчена ще недостатньо, відомі тільки її головні елементи. Західна, найбільш занурена (до 7000 м в осьовій частині) ділянка фундаменту відповідає Львівському палеозойському прогину. Від схилу Українського кристалічного щита, розташованого на сході (поза Волинською областю), Львівський прогин відмежовується розломом. Поверхня фундаменту на схилі кристалічного щита повільно (під кутом 1-2°) занурюється у західному напрямку, досягаючи максимальних глибин (до 1500 м) поблизу Львівського прогину. Схил щита, за даними геофізичних досліджень та буріння, розбитий системою тектонічних порушень, з якими нерідко пов'язане утворення покривів ефузивних порід.

На півночі Львівський палеозойський прогин і західний схил Українського кристалічного щита обмежений Володимир-Волинським розломом, простягання якого змінюється від широтного до північно-східного. Володимир-Волинський розлом являє собою зону шириною 4-6 км, що складається з трьох окремих розривних порушень, загальна амплітуда яких змінюється від 300-500 до 2200 м.

Північніше Володимир-Волинського розлому кристалічний фундамент у цілому помітно піднятий і характеризується мозаїчною будовою. На крайній півночі області виділяється Прип'ятський вал (з Ратнівським та Хотешівським виступами кристалічного фундаменту), обмежений широтними розломами. Між Прип'ятським валом і Володимир-Волинським розломом розташований ряд давніх структур, основною з яких є Турійський вал [15, 12].

На інтенсивно розмитій поверхні кристалічного фундаменту Волино-Подільської окраїни Руської платформи залягає потужна (до 7000 м) товща осадових утворень, у будові якої виділяються відклади верхнього протерозою, кембрію, ордовика, силуру, девону, карбону юри, крейди і палеогену, перекриті осадками антропогену змінної потужності. За винятком крейди та палеогену, усі доантропогенові відклади Волинської області не виходять на денну поверхню, тому вивчення їх дещо ускладнене і проводиться при глибокому бурінні.

Розріз осадкового чохла Волинської області розпочинається відкладами поліської серії (верхній рифей), представленої переважно червоноколірними утвореннями – дрібнозернистими косоверствуватими пісковиками з проверстками алевролітів та глин у нижній частині розрізу. Максимальні потужності поліської серії досягають 790 м (Горохів) і більше. У середній частині її розрізу виявлено три малопотужних (10-18 м) пластових тіла основних магматичних порід. Аналіз нових даних, одержаних в результаті значного об'єму буріння на Волині, дозволив Б.Г. Власову, Б.Я. Воловнику, Г.Г. Грузману (1972) виділити у товщі порід поліської серії п'ять чітких седиментаційних ритмів.

Четвертинний покрив Волинської області має винятково неоднорідну будову і мінливі потужності. Якщо на значних площах Турійської денудаційної рівнини він