Родина липові (Тіііасеае). Дерева, рідше трави з правильними двостатевими квітками, подвійною оцвітиною і вільними або зрослими при основі в пучки тичинками; плід – коробочка. Родина налічує 45 родів і до 400 видів, поширених у тропіках і областях помірного клімату. Найважливішими родами є липа і джут.

Липа (Тіlіа) – невеликий (близько 15 видів) позатропічний рід. Листки серцевидні; квітки білі або кремові, пахучі, у дихазіях, з прицвітним крилом. Липи – цінні лісові і декоративні дерева для садів та парків, вуличних і алейних насаджень. Цінні як медоноси; деревина їх йде на столярні і токарні вироби; з лубу виготовляють рогожі; висушені квітки – добре потогінне.

6. Порядок вересоцвіті (Ericales). Для досліджуваного району характерною є толокнянка (мучниця, ведмеже вушко).

Цей порядок називають ще дворіжкові (Bicornes), оскільки пиляки в окремих родів мають два ріжкових придатки. За загальним планом будови п'ятиколових, чотири- або п'ятичленних квіток вересоцвіті наближаються до первоцвітах, хоч останні мають тільки одне коло тичинок і одногнізду зав'язь з центральною плацентою. З вільнопелюсткових найближче до вересоцвітих стоять звіробієцвіті, від яких їх звичайно і виводять. До порядку відносять 5-7 родин, з яких окремі властиві тільки тропікам і субтропікам.

Родина вересові (Ericaceae). Здебільшого вічнозелені кущі, на півкущі або деревця. Квітки правильні або злегка неправильні, чотири-, п'ятичленні, частіше зрослопелюсткові; тичинок 10, розміщені в два кола, прикріплені до квітколожа, пиляки відкриваються дірочками, пилок у тетрадах; маточка найчастіше складена з чотирьох-п'яти плодолистків з верхньою або нижньою зав'яззю; плід – коробочка, ягода або кістянка. |

Вересові – найбільша і головна родина порядку, що охоплює близько 80 родів і понад 2500 видів, поширених переважно в позатропічних областях. На півночі Європи і в Південній Африці деякі вересові (верес, ерика й ін.) утворюють на бідних піщаних ґрунтах значні зарості, які називаються вересовищами. Окремі види (багно, буяхи, журавлина й ін.) характерні для торфових боліт; чимало вересових поширено в тундрах і у високогірних поясах гірських систем.

7. Порядок первоцвіті (Рrimulales). Для досліджуваного району характерним є первоцвіт весняний.

Невеликий порядок, що охоплює 3-4 родини і характеризується правильними п'ятичленними квітками з зрослими пелюстками та редукованим зовнішнім колом тичинок; маточка складається з п'яти плодолистків з одногніздою верхньою зав'яззю. За цими ознаками порядок часто зближують з вересоцвітими. Разом з тим наявність двох покривів у насінному зачатку, центральна плацентація і деяка зігнутість зародка свідчать про спорідненість первоцвітих з ебеновими.

Родинапервоцвіті (Рrimulaceae). Трав'янисті рослини, рідше кущі або дерева з черговими листками без прилистків, часто зібраними в прикореневу розетку. Квітки двостатеві, здебільшого п'ятичленні, правильні, зрослопелюсткові, часто гетеростильні, ентомофільні, коробочка багатонасінна. До складу родини входять 25 родів і понад 800 видів, поширених переважно в областях з помірним кліматом.

Найбільшим є рід первоцвіт (Рrimula), що налічує понад 250 видів, властивих переважно гірським областям. У рівнинній частині УРСР і майже в усій Європейській частині СРСР досить звичайним у лісах і чагарниках є первоцвіт лікарський (Р. officinalis) – багаторічна весняна рослина з жовтими довготрубчастими, різностовпчастими квітками і прикореневими листками.

8. Порядок тирличецвіті або скручені (Gentianales, Contortae). Для досліджуваного району характерним є барвінок малий.

Найхарактернішою рисою порядку є скручений віночок у бутоні (звідси назва "скручені"). Квітки зрослопелюсткові, правильні, чотириколові, здебільшого п'ятичленні, з верхньою зав'яззю з двох плодолистків. Порядок охоплює ряд родин, з яких головнішою і найбільшою є тирличеві; філогенетично скручені дуже близько стоять, як було вже вказано, до маслиноцвітих.

Родина барвінкові (Аросупасеае). Багаторічники, напівкущі, у тропіках – кущисті ліани і дерева з супротивними цілокраїми листками, здебільшого без прилистків. Квітки чотири-, п'ятичленні, правильні, з лійковидним або колесовидним віночком; зав'язь верхня або напівнижня, з двох плодолистків, що зрослися на верхівці; плід – подвійна листянка.

Відомо до 200 родів і понад 2000 видів, що ростуть переважно в тропіках і субтропіках. У нас у байрачних і дубово-грабових лісах поширені барвінок малий (Vinca minor) і барвінок степовий (V. herbacea) – напівкущики з шкірястими, зимуючими або опадаючими листками і красивими голубими квітками.

9. Порядок пасльоноцвіті, або трубкоцвіті (Solanales, Tubiflorae).

Великий порядок, що охоплює понад 25 родин, для яких спільними рисами є: чотириколовий тип будови квітки, зрослопелюстковий, здебільшого трубчастий віночок, верхня зав'язь і однопокривні насінні зачатки. Звичайно в деталях будови квітки є значні розходження між окремими родинами в межах порядку і навіть між окремими родами в межах родин. Висловлено припущення про існування кількох паралельних еволюційних рядів у межах порядку, що походять від спільного предка. Деякі ботаніки, зокрема Вармінг, Бессі й ін., поділяють трубкоцвіті на кілька окремих порядків (від 4 до 6), але багато систематиків не погоджуються з цим поділом. Більш примітивними в межах порядку вважаються родини з правильними квітками і п'ятичленним гінецеєм та андроцеєм. Еволюція квітки йшла від актиноморфії до зигоморфії і в бік зменшення числа тичинок до 4, навіть до 2 і плодолистків