Родина пасльонові (Solanaceae). Трав'янисті рослини, у тропіках ще й кущі або деревця, з черговими, здебільшого простими листками без прилистків. Квітки найчастіше в завитках, правильні, рідше злегка зигоморфні, п'ятичленні, із зрослопелюстковим віночком і п'ятьма прикріпленими до його трубочки тичинками; маточка з двох плодолистків, з верхньою дво(три-, п'яти-)гніздою зав'яззю і численними насінними зачатками; плід – ягода або коробочка.

Пасльонові охоплюють 85 родів і понад 2300 видів, поширених переважно в тропіках і субтропіках Південної і Центральної Америки. Характерною рисою родини є наявність різних алкалоїдів: атропіну, нікотину, соланіну, скополаміну й ін. Найважливішими харчовими овочевими рослинами є картопля, помідори, баклажани, городній перець і ін. Всі ці рослини походять із західної півкулі. Лікарське значення мають: беладона, або красавка, скополія, дурман, блекота й ін., які походять із східної півкулі.

Для досліджуваного району характерними є блекота, беладона, дурман.

Родина губоцвіті (Lamiaceae, або Labiatae). Більшість трави, рідше напівкущі або кущі, з чотиригранними стеблами і навхрест супротивними листками. Квітки в несправжніх кільцях, зібраних у волоті, китиці або головки; чашечка зрослолиста, трубчаста або дзвониковидна, з 5 зубцями або двогуба; віночок з 5 пелюсток, часто двогубий, нижня губа трилопатева, верхня – дволопатева, іноді віночок здається одногубим через недорозвинутість верхньої губи або схожий на актиноморфний; тичинок 4, які зрослися з трубочкою віночка, або внаслідок редукції їх тільки 2; маточка складена з двох плодолистків; з верхньою, спочатку двогніздою, потім чотиригніздою зав'яззю; плід – чотиригорішковий.

Губоцвіті – велика родина, в яку входять близько 200 родів і понад 3500 видів, поширених майже по всій земній кулі, особливо в областях із сухим жарким кліматом, зокрема в Середземномор'ї. В Україні у дикому стані відомо близько 165 видів. Багато губоцвітих містять у мезофілі листків або в спеціальних залозистих волосках різні ефірні олії (лаванда, розмарин, холодна і кучерява м'ята, шавлія, майоран, меліса цитронна й ін.). Лікарськими рослинами є чебрець, материнка, гісоп, м'ята, васильки, шавлія й ін. Систематика губоцвітих дуже утруднена через близькість багатьох родів між собою. Найчастіше в основу класифікації кладуть будову чашечки і віночка.

Для досліджуваного району характерними є м’ята, волошка, материнка, пустирник.

10. Порядок черсакоцвіті, маренсцвіті (Diрsacales, Rubiales)

Характерною особливістю порядку на відміну від ряду попередніх порядків є наявність нижньої зав'язі і зрослопелюстковість; квітки здебільшого чотириколові, з чотири-п'ятичленною оцвітиною; тичинок, як правило, 5, їх пиляки не зростаються. Порядок охоплює 5 родин, зв'язаних між собою проміжними родами. Філогенетично мареноцвіті стоять осторонь серед зрослопелюсткових. Найбільше схожі з зонтичними, але являють собою вищий ступінь морфологічної еволюції і екологічної пластичності.

Родина жимолостеві (Caрrifoliaceae). Кущі, дерева, рідше трави з супротивними листками, здебільшого без прилистків. Квітки двостатеві, чотириколові, актиноморфні або зигоморфні; оцвітина п'ятичленна; тичинок 5; маточка складена з 3 (2-5) плодолистків; плід – ягода, кістянка або коробочка. До жимолостевих належить 19 родів і близько 450 видів, поширених переважно в помірних областях північної півкулі. У складі родини є чимало цінних і популярних декоративних кущів. У флорі СРСР родина представлена такими відомими родами, як жимолость, калина, бузина, ліннея, а з культивованих – сніжноягідник, діервіла й ін.

Родина валеріанові (Valerianaceae) Здебільшого трави, рідше напівкущі або кущі з супротивними, найчастіше перисторозсіченими листками. Квітки асиметричні, звичайно двостатеві, чашечка під час цвітіння мало помітна, при плодах розростається і має вигляд пучка волосків (летючки); віночок трубчасто-лійковидний, з відгином з 5 (3-4) нерівних лопатей, унизу трубочка віночка утворює мішковидне випинання (шпорку); тичинок 3-4 (1-2), решта недорозвинуті; зав'язь нижня, тригнізда, але розвивається тільки одно гніздо з одним оберненим висячим насінним зачатком; плід – сім'янка, часом з летючкою. До складу родини входить близько 12 родів і понад 140 видів, поширених переважно в північній півкулі. Тільки окремі роди проникли у південну півкулю.

Для досліджуваного району характерними є бузина чорна, валеріана.

11. Порядок айстроцвіті, або складноцвіті (Asterales, Comрositales)

Систематичне положення складноцвітих серед дводольних досить чітке. Вони ніби завершують еволюційний розвиток головної філеми цього класу. Порядок зближують найчастіше з дзвониковими, лобелієвими і деякими іншими зрослопелюстковими, яким властиве склеювання або навіть зрощування пиляків і розкривання їх поздовжніми щілинами всередину (інтрорзні пиляки). Але складноцвіті мають і деякі специфічні риси (характерний тип суцвіття – кошик, наявність тільки одного насінного зачатка й ін.), тому їх доцільно виділити в окремий порядок. Деякі систематики зближують складноцвіті з зонтичними, пристіннонасінними, гвоздичними або навіть з макоцвітними. До порядку належить одна велика родина айстрові, або складноцвіті, яку часом поділяють на кілька окремих родин. Найдавніші роди складноцвітих відомі вже з верхньої крейди, але родина ще й тепер перебуває в стадії прогресивного розвитку.

Для досліджуваного району характерними є безсмертник піщаний, волошка синя, календула лікарська, лопух великий, мати-й-мачуха, кульбаба лікарська, полин гіркий.

Висновки

Дослідивши лікарські рослини лісового флороцинокомплексу РЛПП "Цуманський", можна зробити наступні висновки:

1. Територія Волинської області розташована у межах Волино-Подільської окраїни Руської (Східно-Європейської) платформи, фундамент якої складений інтенсивно дислокованими кристалічними породами протерозою (гранітами, гранодіоритами, граносієнітами, біотитово-амфіболітовими сланцями та ін.), розбитими системою крупних розломів на окремі блоки, що опущені або підняті в різних районах області на неоднакову висоту. Поверхня кристалічного фундаменту Волино-Подільської окраїни Руської платформи вивчена ще недостатньо, відомі тільки її головні елементи.

2. Хоч рельєф Волинської області на перший погляд здається досить простим і одноманітним, особливо в