забарвлення при подальшій сушці. Для медичних цілей збирають не тільки власне квітки, але й цілі суцвіття, а іноді й частини квітки або суцвіття. З трав'янистих рослин їх зривають руками або зрізають ножицями на кореню. При збиранні квіток ромашки використовують також металеві гребені – "чесалки". З дерев квітки зрізають садовими ножицями, секаторами, ножами, при необхідності використовують, легкі палиці з гачками для нагинання гілок; іноді до ножиць прикріплюють сітки, в які падають зрізані квітки. Кожен вид квіток має свої особливості. Способи збору кожного виду квіток індивідуальні.
Потрібно мати на увазі, що квітки – найніжніші частини рослини, тому їх складають в корзини рихлим, нетовстим шаром, прагнучи не м'яти і під час доставки до місця сушки оберігати від попадання прямих променів сонця.
При заготовці квіток треба стежити, щоб вони не були уражені іржею або борошнистою росою, роз'їдені комахами, а також сильно запилені або забруднені.
Трави збирають в більшості випадків в період цвітіння. Травами називають листоносні і квітконосні стебла трав'янистих рослин, а іноді і всю рослину разом з коренем (сушениця болотяна). Надземні покриті листям частини рослини зрізають ножем, ножицями, серпом або спеціальним секатором на рівні нижніх листків і видаляють листки і квітки, що пожовтіли, побуріли, сторонні домішки. Чагарники лікарських рослин скошують косою, заздалегідь видаливши з ділянки всі сторонні домішки. З деяких видів рослин (полин, пустинник, звіробій та ін.) зрізають тільки квітучі верхівки завдовжки 15-20 см або обломлюють уручну бічні квітучі гілочки. Іноді зібрану цілком і висушену траву піддають додатковій обробці – обмолоту для видалення товстих стебел; так одержують терті трави, наприклад тим'ян, материнку, буркун, звіробій.
Висмикувати рослини з коренем або кореневищем неприпустимо – це приводить до зменшення їх природних запасів і, крім того, засмічує сировину. У сировині не повинно бути дерев'янистих частин рослин.
Коріння, кореневища і бульби збирають звичайно восени, після запліднення рослини, коли її надземна частина в'яне або підсихає, і рідше – весною, до того, як підземні частини підуть у ріст. Важливо, щоб в період їх збору ще збереглися залишки надземних частин, за якими складальник дізнається про потрібний вид, тому не слід відкладати збір на пізню осінь. Коріння і кореневища викопують спеціальними невеликими лопатами з жолобовидно закругленими лезами.
Кореневища болотяних рослин, наприклад лепехи, добувають після спаду води в болотах за допомогою вил або грабель із заломленими зубами. Після викопування їх обережно обтрушують від землі і промивають в холодній проточній воді, у великих плетених корзинах. Вимиту сировину тут же розкладають на рогожі, мішковині або чистій траві, щоб вона підсохнула, потім очищають від тонких корінців, обрізають залишки стеблин і доставляють до місця сушки. Коріння деяких рослин мити у воді не можна, оскільки слизисті речовини, що входять до їх складу, розбухають і при сушці сировина пліснявіє. Після викопування таке коріння обтрушують від землі, знімають ножем верхню шкірку і підсушують, а потім відрізують надземні частини, іноді і тонкі бічні корінці.
Викопувати коріння, кореневища і бульби квітучих рослин категорично забороняється.
Плоди і насіння збирають вибірково, в міру їх дозрівання. У деяких рослин доспілі плоди дуже швидко обсипаються, тому їх слід збирати до повного дозрівання (коли вони тільки починають буріти), вранці і ввечері.
Зрізані цілісні плодоносні суцвіття зв'язують в снопи для досушки і залишають в сухому закритому приміщенні або складають в невеликі копи прямо на полях. Сухі снопики обмолочують і плоди відсівають.
При зборі плодів і насіння лікарських рослин треба звертати увагу на те, щоб в сировині не потрапляли плоди і насіння інших рослин, сторонні домішки.
Соковиті плоди, наприклад ягоди, збирають тільки зрілими, в похмуру суху погоду протягом усього дня, а в жаркі дні – вранці, після висихання роси, і вечорами до її появи. Ягоди, зібрані в сильну жару, швидко псуються. Збирати ягоди треба обережно, не натискаючи на них пальцями, а якщо можна зривати їх з плодоніжками, то ягід не слід навіть торкатися [9, 10].
Обережне поводження з ягодами повинно бути обов'язковим правилом. Навіть від легкого, малопомітного натиску утворюються темні плями і на цих місцях швидко починається загнивання. Не можна збирати вологі ягоди, а також мити їх у воді, оскільки від цього вони швидко псуються. Не слід перекладати зібрані ягоди по декілька разів з одного посуду в інший. При зборі їх кладуть в невеликі неглибокі корзини, обшиті зсередини мішковиною. При укладанні кожен шар ягід в 5-7 см. рекомендується перекладати гілочками і листям.
При заготовці лікарської сировини не можна висмикувати багаторічні трави з бруньками або з корінням, ламати гілки дерев та ін., оскільки від цього рослини гинуть і ресурси виснажуються. Збір необхідно вести строго за встановленими правилами, з урахуванням відновлюваності чагарників. При заготовці однорічних рослин, що розмножуються насінням, слід залишати частину добре розвинених екземплярів для насінного відновлення. Надземну частину рослин, що розмножуються від коріння, можна зрізати повністю, не ушкоджуючи при цьому коріння. При заготовці багаторічних рослин разом з підземними органами на ділянці збору необхідно залишати певну частину непошкоджених рослин або частину їх підземних органів. Після збору кореневищ і коріння всю ділянку слід ретельно вирівняти.
Особливу обережність треба проявляти при заготовці кори. Звичайно кору знімають із зрізаних гілок або з молодих дерев при проріджуванні чагарників. Повторні заготовки на ділянці допустимі при певних режимах почергової експлуатації чагарників, що забезпечують природне їх відновлення.
Процес сушки – найважливіша ланка в
