Барвінок малий – Vinga minor L.

Родина барвінкові.

Багаторічна вічнозелена трав'яниста рослина-напівчагарник сімейства кутрових з тонким горизонтальним кореневищем. Вегетативні стебла лежачі, завдовжки до 100-150 см, укоріняються, генеративні стебла стоячі, заввишки до 30-35 см. Листки супротивні, еліптичні, з гострими кінчиками, рідко тупими, шкірясті, блискучі, зверху зелені, знизу сіро-зелені. Квітки блакитні, нечисленні, по одному в пазухах листя, на довгих квітконосах. Віночок синього кольору, п'ятироздільний. Квітне в квітні-травні, плоди починають дозрівати з червня місяця.

Блекота чорна – Hyoscyamus niger.

Родина пасльонові.

Дворічна рослина сімейства пасльонових. У перший рік утворює розетку з прикореневих крупних яйцевидних або довгастих листків. На другому році зростає гіллясте стебло заввишки 20-115 см. Стеблові листки продовгувато-яйцевидні, виямчастоперистонадрізані, м'які, покриті клейкими білуватими залізистими волосками, з неприємним одурманюючим запахом. Приквіткові листки довгасті, майже цілісні, квітки досить крупні, з лійкоподібним брудно-жовтуватим віночком завдовжки 2-4,5 см і дзвоновою чашкою. Плід – глекоподібна коробочка завдовжки 21-32 мм, що відкривається вгорі кришкою, поміщена в отверділу чашку з розчепіреними вгорі зубцями. Насіння дрібнопористе, буро-сіруватого кольору. Квітне з другої половини травня до серпня, плодоносить в червні-серпні.

Безсмертник піщаний (цмин, сухоцвіт, жовті котячі лапки) – Helichrysum arenarium (L) Moench.

Родина складноцвіті.

Багаторічна трав'яниста рослина заввишки 20-35 см, сімейства складноцвітих. Родову назву одержав від грецького – сонце і – золото, тобто сонячний, золотистий. Зірвана рослина зберігає природне забарвлення протягом багатьох років, за що й одержала свою назву – безсмертник. Має коротке чорно-буре дерев'янисте кореневище і стрижньовий розгалужений корінь. Стебло прямостояче або таке, що підводиться, у верхній частині гіллясте. Листки чергові ланцетово-лінійні, повстяно-опушені, 2-6 см довжини. Нижні листки довгасті, звужені в черешки, середні і верхні – сидячі. Квітки дрібні, трубчасті, оранжеві або жовті в численних кулястих кошиках, зібраних в щиткоподібні вінички. Крайові квітки в кошику – жіночі, серединні – двостатеві. Плід – коричнева летка сім'янка. Квітне з кінця червня до вересня.

Глід криваво-червоний – Crataegus sanguinae Рall.

Родина розоцвіті.

Це невелике дерево або крупний чагарник сімейства розоцвітих заввишки 1_м з пурпурно-коричневими блискучими паростками, усадженими твердими товстими прямими колючками завдовжки 2,5-4 см.

Листки завдовжки 2-6 см, чергові, черешкові, оберненояйцевидні або широкоромбічні, загострені, з ширококлиновидною основою, неглибоко три-семилопатеві. Лопаті пильчасті, з обох боків короткопухнаті. прилистки серповидні або кососердцевидні, крупнозалізистозубцюваті. Квітки дрібні, білі, з 5 пелюстками в густих щитковидних суцвіттях діаметром 4-5 см, із слабким специфічним запахом. Чашолистків 5, довгасто-трикутні, після цвітіння – відігнуті. Віночок п'ятипелюстковий, білий; тичинок 20 з пурпуровими пильовиками. Маточка складається з 3-5 плодолистків, зрощених з увігнутим квітколожем. Плоди діаметром 6-10 мм, кулясті або еліпсоїдні з чашкою, що залишається, нагорі кісточки з боків сильно стислі, ямчасті, з черевної сторони килюваті, з 2-5 кісточками, криваво-червоні, рідше бурі, кисло-солодкі з борошнистою м'якоттю. Дозрівають в кінці серпня.

Бузина чорна – Sambucus nigra.

Родина жимолостеві.

Чагарник або невелике дерево сімейства жимолостевих до 10 м висоти, з сірою корою. Молоді гілки зелені, буро-сірі з великою кількістю жовтуватої сочевиці. Серцевина гілок біла, м'яка. Листки супротивні, завдовжки 20-30 см, непарноперисті, з 5-7 ланцетоподібними, по краях пильчастими долями; голі або разом з черешком неуважно-волосисті, з верхньої сторони темно-зелені, знизу світліші. Квітки дрібні, запашні, жовтувато-білі, сидячі або на квітконіжках, що приємно пахнуть, зібрані в густі плоскі щитковидні суцвіття. Плоди – чорні ягодоподібні кістянки з 3-4 кісточками. Квітне в травні-червні.

Валеріана лікарська (валеріана аптечна) – Valeriana officinalis L.

Родина валеріанові.

Багаторічна рослина заввишки до 1,5 м сімейства валеріанових. Листки супротивні, голі або опушені, непарноперисто-розітнуті, з 4-5 парами сегментів. Прикореневі листки з довгими, злегка жолобчастими живцями. Стеблові листки поступово зменшується до верхівки стебла; нижні з них черешкові, верхні – сидячі. Сегменти листків від лінійно-ланцетових до яйцевидних, крупнозубцюваті або цільнокрайні. Нижні сегменти – відстаючі один від одного, верхні зближуються, зливаються своїми основами. Квітки запашні, дрібні, блідо-рожеві, двостатеві, з лійкоподібним віночком завдовжки 4-5 мм і лінійноланцетними приквітками. Суцвіття крупне, щитковидне. Плід – довгасто-яйцевидна летка сім'янка завдовжки 2,5-4,5 мм, шириною 1-1,8 мм, з 10- 12-променевим чубком. Стебло пряме, дудчасте, розгалужене в суцвітті, з непарноперистими листками. Кореневище невелике, завдовжки до 1-1,5 см, з густо усадженим буро-жовтим додатковим корінням завдовжки 10-30 см, завтовшки 2-3 мм. Квітне валеріана в червні-серпні, плодоносить в липні-вересні.

Волошка синя (волошка посівна, волошка) – Centaurea cyanus L.

Родина складноцвіті.

Одно- або дворічна рослина сімейства складноцвітих з тонким стержневим розгалуженим коренем. Стебло прямостояче, гіллясте, до 80 см висоти. Нижні листки трійчасто- або перистолопатеві, рідше цілісні, черешкові, відмирають до часу цвітіння. Решта листків сидячі, лінійні, цільнокрайні. Квітки в одиночних крупних кошиках діаметром близько 3 см на довгих безлистих квітконосах. Крайові квітки безстатеві, з синіми лійкоподібними глибоко п'ятинадрізаними віночками завдовжки до 2 см; серединні – двостатеві, тичинок 5, пильовики зрослися в трубочку, маточка з двома рильцями з фіолетовими трубчастими п'ятизубчастими віночками завдовжки до 1 см. Плоди – опушені блискучі сірі або жовто-сірі довгасто-яйцевидні сім'янки завдовжки 2,5-4 мм з чубком, багаторядні на верхівці; чубок, рівний по довжині сім'янці, складається з нерівних рудуватих або фіолетових жорстких щетинистих волосків, легко відламується.

Квітне з травня по серпень. Плодоносить у серпні.

Материнка звичайна (материнка) – Originum vulgare L.

Родина губоцвіті.

Багаторічна трав'яниста рослина сімейства губоцвітих з гіллястим повзучим кореневищем. Стебла червонуваті, заввишки 30-90 см, прямі, чотиригранні, часто при основі розгалужені. Листки довгастояйцеподібні, супротивні, черешкові завдовжки 2-4 см, цільнокрайні, темно-зелені з серпанковими жовтуватими крапками – ефіроолійними залозками. Квітки дрібні, блідо-пурпурові, сидячі в пазухах приквітків, зібрані невеликими колосками,