Гризуни Камінь-Каширського району

курсова робота з екології

ЗМІСТ

Вступ

Пацюки і миші належать до самого численного на земній кулі загону – загону гризунів (Rodentia), що нараховує близько 2500 видів. Найбільш характерна особливість, що поєднує гризунів і відрізняє їх від представників інших загонів, – надзвичайно своєрідна будова зубної системи. На верхній і нижній щелепах розташовано по одній парі різців, вони дуже великі, позбавлені коренів і ростуть протягом усього життя тварини. їхній вільний кінець долотоподібно загострений, передня стінка покрита товстим шаром дуже твердої емалі, а бічні і задні сторони – тонким шаром або зовсім позбавлені емалевого покриття, унаслідок чого різці сточуються нерівномірно і завжди залишаються гострими.

Гризуни за видовим складом і різноманітністю, чисельністю займають перше місце серед ссавців різних біогеоценозів досліджуваної території. Серед них є рідкісні, корисні мисливсько-промислові, а також масові види, які спричинюють значні збитки сільському, лісовому і комунальному господарствам. Крім того, гризуни займають помітне місце у трансформації речовин та потоках енергії в екосистемах, мають велике епізоотологічне й епідеміологічне значення, є кормом для хижих птахів та ссавців. У зв'язку з цим представники тварин даного ряду завжди були і продовжують бути в центрі уваги багатьох дослідників. Особливе значення набуває вивчення гризунів в останні роки, коли антропогенні чинники на екосистеми весь час посилюються, що призводить до скорочення чи різкого спаду чисельності одних видів і збільшення інших, в основному шкідливих компонентів. Враховуючи наведене, дуже важливим є вивчення гризунів на популяційному рівні організації у природних й антропогенно змінених екосистемах. Під цим оглядом дуже вигідним для дослідження популяцій гризунів є західний регіон України, де з півночі на південь спостерігається велика різноманітність біотопів тварин з різними екологічними умовами. Отже, порівняльні популяційні дослідження гризунів на даній території є важливими як в теоретичному, так і в практичному аспектах. Популяції – елементарні одиниці еволюції, управління й охорони. Без вивчення популяцій неможливо також вирішити проблем збереження біотичного різноманіття і сталого розвитку екосистем.

Наші дослідження присвячені вивченню популяцій гризунів, їх біотопічного розміщення, чисельності, морфофізіологічних адаптацій рівнинних умов, вікової, статевої та просторової структури, визначенню параметрів енергетичної оцінки функціональної ролі популяцій в екосистемах, участі гризунів у консорціях та інших еколого-біологічних особливостей. Викладені вище аргументації і підкреслюють актуальність теми.

Об'єкт дослідження: гризуни Камінь-Каширського району.

Предмет дослідження: біологічні особливості функціонування гризунів Камінь-Каширського району.

Основна мета курсової роботи полягає в тому, що на прикладі гризунів показати особливості функціонування фауни Камінь-Каширського району.

Відповідно до мети були поставлені такі завдання:

1. Дослідження особливостей функціонування гризунів;

2. Визначити особливості функціонування гризунів Камінь-Каширського району;

3. Показати шкідливість гризунів Камінь-Каширського району;

4. Зробити відповідні висновки щодо шляхів боротьби з гризунами Камінь-Каширського району.

Структура роботи: робота складається зі вступу, 2 розділів, висновків і списку використаної літератури.

Розділ 1. Теоретико-методологічні та організаційні аспекти дослідження гризунів Камінь-Каширського району

1.1. Огляд літературних джерел

За цей час дослідженнями гризунів займались багато зоологів: K.Stroczynski, A.Zawadzki, G.Belke, A.Plater, S.Pietruski. M.Nowicki, A.Walecki, A.Wrzesniowski, G.Grochmalicki, W.Dzieduszycki, R.Gutwinski, E.Niezabitowski, Cz.Statkiewicz, J.Fudakowski, L.Sagan, Z.Mehely, J.Paszlawsky. O.Stepanek, O.Farsky, М.Г.Янушевич, Ф.І.Страутман, К.А.Татаринов, І.І.Колюшев, А.А.Коню-хо-вич. М.О.Макушенко, І.Д.Шнаревич, Н.А.Полушина, І.І.Турянин, І.Т.Сокур, М.П.Рудишин, Б.Р.Пилявський, О.В.Корчинський. Г.О.Бенедюк. Л.К.Опалатенко, О.Р.Довгань, П.В.Горбик, Є.І.Янголенко, Д.Б.Владишевський, В.А.Топачевський, О.І.Киселюк, І.Г.Ємельянов, І.В.Загороднюк, В.І.Абелєнцев, В.С.Левицька, І.С.Андреєв, К.Н.Благосклонов, І.В.Рогатко, О.Ю.Короткоручко та ін.

1.1.1. Систематика

Нами вивчені 32 види гризунів, що відносяться до 8 родин.

І. Родина боброві – Castoridae Gray, 1821

1. Бобер річковий – Castor fiber Linnaeus, 1758

ІІ. Родина нутрієві – Myocastoridae Miller et Gidley, 1918

2. Нутрія – Myocastor coypus Molina, 1782

III. Родина білкові – Sciuridae Gray, 1821

3. Ховрах крапчастий – Citellus suslicus Gbldenstadt, 1770

4. Ховрах європейський – Citellus citellus Linnaeus, 1766

5. Білка – Sciurus vulgaris Linnaeus, 1758

IV. Родина вовчкові – Gliridae Thomas, 1897

6. Вовчок сірий – Glis glis Linnaeus, 1766

7. Вовчок лісовий – Dryomys nitedula Pallas, 1778

8. Вовчок садовий – Eliomys quercinus Linnaeus, 1766

9. Вовчок горішковий – Muscardinus avellanarius Linnaeus, 1758

V. Родина тушканчикові – Dipodidae Waterhouse, 1842

10. Мишівка степова – Sisista subtilis Pallas, 1773

11. Мишівка лісова – Sicista betulina Pallas, 1778

VI. Родина мишині – Muridae Thomas, 1896

12. Миша хатня – Mus musculus Linnaeus, 1758

13.Миша мала – Micromys minutus Pallas, 1771

14. Миша польова – Apodemus agrarius Pallas, 1771

15. Миша лісова – Apodemus sylvaticus Linnaeus, 1758

16. Миша жовтогорла – Apodemus flavicollis Melchior, 1834

17. Щур чорний – Rattus rattus Linnaeus, 1758

18. Щур сірий – Rattus norvegicus Berkenhout, 1769

VII. Родина хом'якові – Cricetidae Fischer von Waldheim, 1817

19. Хом'як звичайний – Cricetus cricetus Linnaeus, 1758

20. Хом'ячок сірий – Cricetulus migratorius Pallas, 1773

21. Ондатра – Ondatra zibethica Linnaeus, 1776

22. Полівка водяна – Arvicola terrestris Linnaeus, 1758

23. Полівка мала водяна – Arvicola scherman Shaw.

24. Полівка снігова – Microtus nivalis Martins, 1842

25. Полівка-економка – Microtus oeconomus Pallas, 1776

26. Полівка темна – Microtus agrestis Linnaeus, 1761

27. Полівка звичайна – Microtus arvalis Pallas, 1779

28. Полівка підземна – Microtus subterraneus Selys-Longchamps, 1836

29 .Полівка руда (лісова) – Clethrionomys glareolus Schreber, 1780

VIII. Родина сліпакові – Spalacidae Gray, 1821

30. Сліпак подільський – Spalax polonicus Mehely, 1909

31. Сліпак гірський або білозубий – Spalax leucodon Nordmann, 1840

32. Сліпак буковинський або грецький – Spalax graecus Nehring, 1898.

В останні роки для західного регіону України на основі поодиноких знахідок вказуються ще 4 види: Apodemus microps (Полушина, Вознюк, 1980), Terricola tatricus, Sylvaemus tauricus, Sylvaemus uralensis (Ємельянов, Загороднюк, 1994; Киселюк, 1998).

Поданий список видів гризунів за такою схемою: розглянутий