із сезонною зміною використання угідь, вирощуванням сільськогосподарських культур, проведенням агротехнічних заходів тощо. Деяким видам гризунів властива сезонна зміна біотопів. Так, миша мала зимою і ранньою весною концентрується у скиртах, стіжках, а в квітні мігрує в інші біотопи. Влітку вона часто зустрічається поблизу водоймищ – в заростях осоки й очерету, на різних сільськогосподарських культурах. Після збирання урожаю – знову мігрує в скирти і стіжки, де перебуває під час несприятливих погодних умов. Частина популяції миші хатньої весною мігрує з населених пунктів і скирт на поля, де перебуває протягом усього вегетаційного періоду, а після збору урожаю восени знову мігрує населені пункти і скирти.
Гризуни добре використовують гетерогенність середовища у різних біотопах, що має важливе адаптивне значення для збереження особин від несприятливих умов.
1.2. Матеріали та методика досліджень. Методика відлову
Сучасні завдання досліджень популяцій гризунів, на думку автора, повинні включати наступні основні питання:
закладка стаціонарних ділянок або моніторингів у різних ценозах і географічних районах для проведення
багаторічних популяційних досліджень;
розробка і застосування нових методів відлову тварин, які не порушують біотичного різноманіття і ценотичних
зв'язків у природних й антропогенно змінених екосистемах;
визначення в біогеоценозах чисельності та біомаси популяцій різних видів тварин; територіальне розміщення тварин різних вікових станів і щільність популяцій; зміна чисельності і щільності популяцій гризунів по сезонах і роках;
вікова і статева структура популяцій і їх динаміка;
визначення впливу різних факторів на інтенсивність розмноження і смертність тварин на різних етапах їх життєвих циклів, а також на сезонну і річну динаміку чисельності;
особливості онтогенезу особин масових, звичайних і рідкісних видів тварин; участь гризунів у консорціях;
якісна і кількісна оцінка фунуціональної ролі популяцій гризунів у різних екосистемах;
вивчення мінливості, адаптацій і мікроеволюційних процесів у популяціях гризунів.
Більшість із цих завдань вирішувались автором.
Збір матеріалів проводили у Камінь-Каширському районі Волинської області.
Збір матеріалів, їх опрацювання та аналіз проводили за загальноприйнятими методиками з деякими вдосконаленнями, застосовуючи нові підходи до вивчення функціональної ролі популяцій гризунів в екосистемах, консортивних зв'язків тощо.
Для вибірки звірків, що відносяться до масових, найбільш шкідливим видам (у першу чергу, полівок), необхідно провести визначення статті, вимір, зважування і розкриття. При середній чисельності, для характеристики популяції досить 10-20 звірків з угіддя.
У дорослих звірків, що беруть участь у розмноженні, стать визначається і при зовнішньому огляді – у самців помітні насінники в мошонці, у самок відкрита статева щілина. Для розкриття роблять розріз уздовж серединної лінії від грудини до анального отвору. Кишечник відсувають убік. У нижній частині черевця в області таза в самців розташовуються парні насінники. У молодих не особин вони мають довжину в кілька міліметрів. У самок відшукують дворогу матку, у не розмножуються звірків вона тонка і прозора. У старих мишей матка непрозора, жовтувата. У недавно народивших видні чіткі темні плями – місця прикріплення ембріонів.
На перших стадіях вагітності матка набрякла, видна мережа судин, що дає харчування. На більш пізніх термінах, у міру дозрівання ембріонів, матка з плодами займає усе більший обсяг у черевній порожнині. Перед родами кожен плід важить більше 1г, при кількості до 8 штук вони займають весь обсяг живота.
Як показник фізіологічного стану гризунів можна розрахувати індекс угодованості (відношення маси до довжини тіла). Цей показник розраховується для дорослих тварин (вагітні самки виключаються). Для звичайної полівки, при високій угодованості коефіцієнт більше 0.3 [3].
Демографічна структура визначається співвідношенням статі у популяції, і віковим складом. Підлітків відрізняють від дорослих по промірах і зовнішньому вигляді.
У середньому добре угодованої звичайної полівки важать близько 30 г. Старі самці можуть досягати ваги в 50 г. Якщо у виловах присутні тільки великі тварини, розмноження ні, у більшості осіб відзначають збільшення селезінки і наднирників, те популяція досягла піка, очікується різкий спад. В інтенсивно розмножується популяції звірки мають середні розміри, співвідношення статі близько до 1:1, чи самки небагато переважають. У розмноженні беруть участь навіть невеликі (молоді) особи. У самців, що розмножуються, розміри насінників більш 10 мм, у самок – набрякла матка, чи ембріони на різних стадіях розвитку.
Об'єктивний облік стану популяцій мишовидних гризунів проводиться за результатами визначення видового складу, фізіологічного і демографічного стану популяції полівок, даних по заселеності угідь і щільності житлових колоній і нір на конкретних сільськогосподарських угіддях і посівах культур.
Маршрут при підрахунку нір і колоній гризунів повинен включити огляд типових ділянок обстежуваного угіддя (краю, центра, піднесених і знижених ділянок, площ з різною густотою стояння рослин) і забезпечити порівнянність результатів обліків.
При модифікації цього маршруту по діагоналі проходять до середини полючи, з подальшим розворотом і, поверненням під прямим кутом до границі (Б).
На обстежуваному угідді, площею до 200 га, прокладають один маршрут довжиною 1000 м., шириною 2.5-5 м.
Довжина маршруту або обчислюють виходячи з відомої довжини границь полючи, або вимір проводиться чи кроками парами кроків, що потім переводяться в метри.
Ширина маршруту визначається на око. При п'ятиметровій ширині смуги обліку, необхідно, рухаючи по маршруті, враховувати нори і колонії на 2.5 м вліво і на 2.5 м вправо по ходу руху. При цьому підраховуються всі колонії, що входять у смугу маршруту, а вихідні за його границі – враховують тільки з правої сторони.
При довжині маршруту 1000 м, і ширині облікової смуги 5 м, його площа складе 0.5 га [3]
Щоб визначити відсоток житлових колоній і нір на угіддя перші 10 колоній на маршруті відзначаються вішками. Для цієї мети можна також на типовій ділянці