Отже, провівши маршрутний облік у сполученні з обліком відкрилися після прикопки нір на вибірці колоній, визначають у розрахунку на 1 га загальне число колоній і нір, а також кількість житлових колоній і нір.

Маршрутним методом проводиться також оцінка чисельності водної полівки. При цьому на маршруті підраховується кількість викидів землі (восени) або кількість нір при наземному способі життя гризуна (із травня по вересень). Маршрути закладаються також як і для інших видів гризунів (див. вище) з розрахунку 1 км маршруту на 100-200 га угідь. Для визначення відсотка житлових нір кілочками вибірково відзначають 20 викидів при підземному способі життя гризуна, або 20 нір при наземному. При обліку по норах їхнього отвору прикопуються, а наступного дня підраховується кількість знову відкритих, і визначається відсоток житлових. У холодний період викид землі зривають і нору розкопують. Наступного дня враховують число знову закритих нір і визначають відсоток житлових.

Експрес-метод оцінки чисельності звичайної полівки, проводиться за один день, без прикопки нір. При цьому на маршруті враховуються житлові по виду нори і колонії. Житлові поселення визначають по недавніх викидах землі, натоптаних стежках, якими тварини явно користаються. Виявляються недавні погризи рослин і свіжі стебла, затягнуті в нірки, екскременти біля нір і на стежинах не висохлі, а злегка вологі. Експрес-оцінку можна використовувати тільки на угіддях недавно заселених гризунами, наприклад при осіннім обстеженні сходів озимих. При великій кількості нежилих нір цей метод незастосовний.

Майданчиковий метод застосовують для обліку всіх і житлових нір гризунів, при їхній підвищеній щільності, коли границі колоній важко помітні. Закладання площадок також може доповнювати маршрутні обстеження, для визначення відсотка житлових колоній і нір на різних угіддях, а також використовується для перевірки ефективності проведених заходів щодо контролю чисельності гризунів.

Для проведення обліку пропонується закладка площадки 25 Ч 25 м, що складає 625м2 чи 1/16 га. Для достовірного обліку буває досить врахувати (притоптати) 200-300 нір. При дуже інтенсивному і рівномірному заселенні угідь (понад 1000 нір на 1 га) можливий облік на площадках 10 Ч 10 м = 100м2 (1/100 га).

На кожні 100 га угідь закладають одну площадку, кути відзначають вішками або горбками землі. Усі нори прикопуються і підраховуються, а наступного дня враховуються що відкрилися. При підрахунку нір, що відкрилися, їх також притоптують, щоб не збитися з ліку. Потім роблять перерахування загального числа нір і числа житлових нір, врахованих на площадці на 1 га. Приміром, при використанні площадки 25 Ч 25 м результат обліку множать на 16.

При майданчиковому методі обліку водяної полівки на площадці 50 Ч 50 м (S = 0.25 га) при відкритих норах (у теплий час року) усі вони притоптуються. Наступного дня підраховують кількість знову відкритих нір (число житлових). Результат множать на 4 для перерахування на 1 га. Площа облікової площадки залежить від інтенсивності заселення угідь, для достовірного обліку досить притоптати 200-300 нір.

Отже, у залежності від переважного виду гризунів і від сформованої в полі ситуації, вибирають визначений спосіб обліку колоній і нір гризунів (маршрутний чи майданчиковий). Форма маршрутного обліку, розміри облікових площадок залежить від характеру розподілу гризунів на угіддях і їхній чисельності.

1.3. Фізико-географічна характеристика району досліджень

Камінь-Каширський район – район у південно-східній частині Волинської області. Утворився 1945 року. Площа – 0,99 тис. км2. Населення 56, 1 тис. чол. у тому числі міського – 14,5 тис. У районі – м. Камінь-Каширський (райцентр) та 67 сільських населених пунктів. Поверхня – слабо-хвиляста рівнина. Корисні копалини – глина, пісок, вапняк. Камінь-Каширський район розташований у межах фізико-географічної м. Камінь-Каширський – Волинське Полісся.

Малопродуктивні дерново-підзолисті ґрунти і дерново-підзолисті глеєві, піщані та супіщані, які сформувалися на древньоалювіальних, водольодовикових і морених відкладеннях. У лісостепових районах великі площі ріллі (27,8%) займають опідзолені сірі, світло- і темно-сірі ґрунти, а також опідзолені чорноземи, місцями глеєві, легко суглинистого механічного складу. За 1990-2000 pp. помітно активізувалась водна ерозія ґрунтів, значно – вітрова.

Площа продуктивних земель в району невпинно скорочується. За цей період загальна площа сільськогосподарських угідь зменшилась на 70,6 тис. га, незважаючи на освоєння болотних і заболочених земель в результаті осушувальної меліорації, які раніше не використовувались. Але забезпеченість на одну особу залишається високою – 1,05 га сільськогосподарських угідь, з них 0,7 га ріллі [6].

Камінь-Каширський район відноситься до регіону з надлишковою атмосферною вологістю, що визначає порівняно високі значення поверхневих вод, які формуються за рахунок місцевого і транзитного стоку (ріки Тур'я, Стохід, Стер, Вижевка та інші). Середній багаторічний природний місцевий стік досягає 2,18, транзитний – 1,87 км . Порівняно з попередніми даними він збільшився на 0,26 км3. У зовсім маловодні роки цей показник зменшується майже в 2,5 рази, однак завдяки наявності поверхневого і глибинного карсту, в літньо-осінній період на деяких ріках можна спостерігати високі значення підземного стоку, що забезпечує значну природну сезонну урегульованість поверхневих водних ресурсів та сприятливі умови їх використання у вегетаційний період.

Певні запаси водних ресурсів знаходяться в озерах і болотах, але їх використання недоречне, тому що виробка вікових запасів води може привести до порушення екологічної рівноваги на