звивистими стрічками, становить 60,8 км, а розподільчої мережі – 240,8 км. Експлуатуються переважно сталеві, чавунні, бетонні та поліетиленові труби широкого діапазону, що мають діаметр від 50 до 600 мм. Щоб не переобтяжувати відвідувачів цього сайту технічною термінологією і цифровими даними, розповімо коротко про те, як життєдайна рідина потрапляє у звичайнісінький кран, який легко знайти у кожній ванні. Отож, артезіанська вода, що витікає із свердловини, по загальному трубопроводу подається на станцію знезалізнення. (До речі, допустима норма вмісту феруму становить 0,36-3,75 мгр/л). Потім, проходячи через швидкі безнапірні фільтри, вона вливається у резервуар чистої води. Потім відбувається процес її знезараження за допомогою хлораторних установок. І лише після цього вода насосними станціями другого підйому подається у місто. Система ж водовідведення складається із 194 км каналізаційних мереж і колекторів, 12-ти КНС (каналізаційних насосних станцій), а також очисних споруд, установленою виробничою потужністю 120 тисяч кубометрів за добу. Ефективне водопостачання і водовідведення практично неможливе сьогодні без використання електроенергії. Витрати на неї по підприємству становлять відповідно 43,1% і 44,3% виробничої собівартості цих послуг. Усього ж у наші дні "Луцькводоканал" споживає 2 млн. 700 тис. кВт на місяць. Така велика цифра випливає із низької ефективності насосних агрегатів і невідповідності обладнання гідравлічним параметрам мережі. Підприємство співпрацює з містом у створенні фонду енергозбереження. Постійно удосконалюється система обліку виробництва води для поліпшення точності оцінок витрат, а також програма розрахунків із споживачами для подальшого її використання абонентською службою. Це покращить процес аналізу нарахувань і сплати за послуги різними групами користувачів життєдайної рідини. "Луцькводоканал" здійснює автоматизацію роботи окремих технічних об'єктів у рамках програми реконструкції. По мірі цього поступово скорочуватиметься загальна чисельність персоналу. На часі – встановлення на підприємстві системи комплексної автоматизації виробництва [18].
Дубнівський водозабір поверхневої води з річки Стир потужністю 5840 м3/добу (2 насоси 8К – 12А і 1 насос 5НДС). Дубнівський і Гнідавський, а також Омелянівський водозабори підземних вод із 56-ти артсвердловин (Дубнівський – 49, Гнідавський – 1, Омелянівський – 6) потужністю відповідно 101320 і 15840 м3/добу, обладнані погружними насосами (Дубнівський і Гнідавський – ЕЦВ-6-16-140, – 1шт.; ЕЦВ-6-10-80, – 1 шт; ЕЦВ-8-16-100, – 1 шт.; ЕЦВ-8-25-100, – 6 шт.; ЕЦВ-10-63-110, – 20 шт.; ЕЦВ-10-120-60, – 14 шт.; ЕЦВ-12-60-100, – 1 шт.;
ЕЦВ-12-160-100, – 3 шт.; ЕЦВ-12-160-110, – 1 шт.; KPEG – 1 шт. та Омелянівський – ЕЦВ-10-63-110, – 1 шт.; ЕЦВ-10-120-60, – 3 шт.; ЕЦВ-10-160-35, – 1 шт.; Г-80, – 1 шт.)
До Дубнівського і Омелянівського водозаборів входять артсвердловини розташовані: в м. Луцьку – 5 шт., Ново-Дубнівський водозабір в с. Рованці – 11 шт., східний правобережний водозабір в с. Підгайці – 19 шт., південно-східний водозабір – 13 шт., з яких в с. Крупа – 11 шт. і с. Новостав – 2 шт., Гнідавська площадка – 1 шт.
На Вербаїво-Лучицькому водозаборі пробурені 9 артсвердловин, проте через погану якість води (в основному перевищення по аміаку) він не працює.
З артсвердловин вода поступає на:
а) Дубнівський водозабір – разом з річковою водою, яка пройшла очистку на відстійниках і фільтрах, надходить до станції знезалізнення води і згодом в резервуари чистої води, з яких після хлорування чиста вода питної якості насосною станцією ІІ-го підйому подається водоводами через розподільчі мережі до споживачів міста.
б) Омелянівський і Гнідавський водозабори – станції знезалізнення – в резервуари чистої води, з яких після хлорування, питна вода насосними станціями ІІ-го підйому також подається водоводами через розподільчі мережі до споживачів міста.
Постійно на НС ІІ-го підйому функціонують 2-3 насоси, інші в резерві. Закільцювання водопровідних мереж міста дає можливість здійснювати безперебійне водопостачання при зупинці окремої НС ІІ-го підйому.
Експлуатацією водопровідних мереж, ліквідацією аварій на них займаються дві дільниці по експлуатації водопровідних мереж і споруд міста.
Загальна довжина водогонів 60,8 км.; розподільчої мережі – 232,6 км.; колекторів – 54 км.; каналізаційних мереж – 186,3 км.
Експлуатація артсвердловин ведеться в заданих режимах, що не допускає виснаження водоносних горизонтів.
Конструкції свердловин, які до глибини 30 м закріплені колонами обсадних труб, а затрубний простір зацементований – захищають підземні водоносні горизонти від попадання в них забруднюючих речовин з поверхні водозабору.
Контроль за статичним та динамічним рівнями води в артсвердловинах ведеться обслуговуючим персоналом водозаборів 2 рази на рік і результати передаються Ковельській ГРП.
Навколо 10 артсвердловин встановлені перші пояси зон санітарної охорони суворого режиму площею по 0,36 га (металева сітка та залізобетонна огорожа висотою 1,5 м), території яких знаходяться в задовільному стані і сплановані для відведення за їх межі атмосферних опадів і на яких не ведеться будівництво, немає складів паливно-мастильних матеріалів, агрохімікатів.
Другий і третій пояси артсвердловин – зони обмежень.
На Дубнівському річковому водозаборі встановлена рибозахисна споруда типу "Зонт".
Для обліку питної води, яка подається споживачам міста і сіл, на НС ІІ-го підйому встановлено 7 ультразвукових витратомірів типу ДРК.
Відведення стічних вод на міські каналізаційні очисні споруди біологічної очистки здійснюється за допомогою 12-ти КНС, з них КНС №1; 2; 5; 5а перекачують стічну воду безпосередньо на очисні споруди.
КНС №2; 5; 5а працюють в постійному режимі, всі інші періодично.
КОС розташовані в південно-західній околиці м. Луцька. Потужність І-ІІІ черг КОС становить 120 тис. м3 на добу; метод очистки – повна біологічна з доочисткою на біоставках, загальна площа яких становить 8,64 га; водовідведення здійснюється в р. Стир, яка у точці випуску