При виявленні перевищення ДК забруднень, встановлених у Дозволі на скидання стічних вод, договорі або цими Правилами приймання, водоканал після закінчення аналізу направляє Абонентові повідомлення про виявлене пере-вищення ДК забруднень (листом або телефонограмою) у термін не більше 15 днів.

До рідких відходів відносяться рідкі нечистоти, помиї та інші побутові стоки.

Згідно п. 4.61. БНіП 2.04.03-85 "Каналізація. Зовнішні мережі та споруди", скидання рідких відходів здійснюється тільки на зливні станції.

Ці Правила поширюються на всі види рідких відходів, що надходять у міську каналізацію від неканалізованих приватних домоволодінь, підприємств, організацій та установ усіх форм власності.

Об'єми водовідведення формуються на основі затверджених Міськвиконкомом м. Луцька норм водоспоживання з урахуванням ступеню упорядження і кількості мешканців (працюючих), але не менше 25 л/добу на 1 людину (БНіП 2.04.03-85 "Каналізація. Зовнішні мережі та споруди" п. 2.4.).

Відповідно до вимог СанПіН 42-128-4690-88 для збирання рідких відходів в районах, що неканалізовані, влаштовуються дворові помийниці, які повинні мати водонепроникний вигріб та наземну частину з кришкою і ґратою для відділення твердих фракцій. Для зручності очистки ґрат передня стінка помийниці повинна зніматися або відкриватися. Якщо присутні дворові убиральні, вигріб може бути спільним [16].

Стоки вигрібних ям не повинні містити крупні механічні домішки і пісок. БСК5 не повинно перевищувати 1000 мг/л.

В умовах децентралізованого водопостачання дворові вигрібні ями мають бути віддалені від водопровідних колодязів на відстань не менше 50 метрів.

Відповідно до вимог СанПіН 42-128-4690-88 глибина вигрібної ями залежить від рівня ґрунтових вод, але не повинна бути більше за 3 метри.

Не допускається наповнення вигрібної ями нечистотами більш ніж на 0,35 метра від поверхні землі..

Вигрібну яму належить очищати по мірі її заповнення, але не рідше 1 разу на півроку.

Відповідно до вимог СанПіН 42-128-4690-88 неканалізовані убиральні і вигрібні ями повинні дезинфікуватися. Склад дезинфікуючого розчину: хлорне вапно (10%), нафталізол (10%), креолін (5%), метасілікат натрію (10%), гіпохлорит натрію (3-5 %), лізол (5%). Час контакту не менше 2 хвилин і не рідше 1 разу в півроку.

Забороняється застосовувати сухе хлорне вапно (виняток складають харчові об'єкти і медичні лікувально-профілактичні заклади).

Скидати стічні води від вигрібних ям, використовуючи рельєф місцевості, забороняється.

Забороняється скидати у вигрібні ями і на зливні станції дощові і розталі води, осади із шламонакопичувачів, жироуловлювачів та нафтоуловлювачів.

Перевезення рідких відходів до місця їхнього скидання (зливної станції) здійснюється силами підприємства "Луцькспецавтотранс", що в подальшому іменується – Перевізник.

Перевізник зобов'язаний одержати в водоканалі Дозвіл на цей вид діяльності, а також скласти Договір з водоканалом за умовою оплати витрат водоканалу на злив і очищення рідких відходів. Дозвіл видається терміном на один рік. Перевізник зобов'язаний надати водоканалу перелік абонентів, що користуються його послугами, та дані про якісний склад і об'єм їх стоків.

Для вивозу рідких відходів між перевізником і абонентом укладається "Договір на відкачку та транспортування рідких відходів".

Основні дані щодо вигрібних ям заносяться в Санітарні паспорти, що є невід'ємною частиною Договорів на вивіз рідких відходів.

Перевезення рідких відходів від місця їхнього скидання до зливної станції здійснюється тільки спеціалізованими машинами, КО-503Б, КО-503Б-1 і ін.

При зміні найменування абонента або перевізника, а також при зміні розрахункового рахунку в банку, юридичної адреси або інших реквізитів, абонент або Перевізник зобов'язаний у триденний термін офіційно повідомити про зміни водоканал [16].

Водоканал здійснює технічний і санітарний контроль за виконанням вимог цього розділу .

При порушенні правил збору і вивозу рідких відходів абонент або перевізник сплачує послуги, надані водоканалом, за встановленим тарифом з коефіцієнтом кратності Кк=5.

Підключення абонентів, що мають вигрібні ями, до міської каналізаційної мережі проводиться Водоканалом у встановленому порядку, відповідно до розділу 5 Правил.

Розділ 3. Екологічний стан каналізаційної системи підприємств м. Луцька

3.1. Водогосподарський комплекс Луцька – модель сучасного стану водокористування міст і його впливу на оточуюче середовище

Забір води для забезпечення потреб м. Луцька здійснюється річковим водозабором і двома водозаборами підземних вод Луцького родовища: Дубнівським і Омелянівським. Дубнівський є груповим водозабором. В межах нього виділяється: власне, Дубнівська, Ново-Дубнівська, Східна і Південно-Східна ділянки. Підготовка до експлуатації Гнідавського водозабору завершена ще в 1996 році, але він не експлуатується в зв'язку з достатністю для водопостачання міста Дубнівського і Омелянівського водозаборів. Ще одна ділянка Дубнівського водозабору – Вербаїво-Лучицька не експлуатується в зв'язку з підвищеним вмістом аміаку (6 мг/л при ГДК 2 мг/л) [23].

Підземні води Луцького родовища є головним джерелом водопостачання міста. Потреба Луцька у воді на сьогодні повністю забезпечується за рахунок підземних вод. Основним джерелом-колектором підземних вод є мергельно-крейдяні породи верхньокрейдового (К2) віку. Ступінь водоносності високий. Дебіт складає 15-35 л/с при зниженні рівня на 3-10 м. Аналізи вод засвідчують їх високу якість. Луцьке родовище відрізняється відносно хорошою захищеністю підземних вод від поверхневих забруднювачів. При дотриманні належних вимог в зонах санітарної охорони водозаборів якість підземних вод відповідає нормативним актам (ГОСТ 28.74.82 і СанПіН України). Разом з тим, спостерігається дещо підвищений вміст заліза і недостаток йоду зонального характеру, тому потрібні додаткові витрати на йодування і обеззалізнення [23].

За результатами 2000 року в структурі водопостачання м. Луцька менше 1% припадало на водозабір з р. Стир і 99% на підземний водозабір.