8. Харчовий раціон населення;

9. Структура функціонального використання і впорядкування міської території.

Стічні води з каналізаційного колектора подаються на очисні споруди. Міські каналізаційні очисні споруди знаходяться на відстані 2 км на північний захід від міста, на території с. Ліпляни. Експлуатуються з 1970 року. Очисні споруди приймають на очистку господарсько-побутові, виробничі та частково зливові води з території міста. Абонентами міської каналізації є декілька крупних промислових підприємств. Тому стічні води містять великий спектр забруднюючих речовин, в т.ч. і солі важких металів. До складу очисних споруд входить типова станція біологічної очистки з доочисткою на біологічних ставках. Очищені стічні води скидаються в р. Стир.

Цікаво виглядає динаміка забруднення води р. Стир на протязі кількох останніх років. Нами розраховано значення середніх коефіцієнтів забруднення по основних забруднюючих речовинах (завислі речовини, розчиннй кисень, сульфати, хлориди, сухий залишок, ХСК і БСК повне, амоній сольовий, нітрати, нітрити, фосфати, залізо, мідь, цинк, хром, нікель) на протязі останніх десяти років. Розподіл забруднення води р. Стир вище і нижче випуску очищених стічних вод з МКОС в часовому аспекті ілюструє рис. 3.2.

Рис. 3.. Динаміка забруднення води р. Стир [23]

Загальна тенденція – зменшення забруднення річкової води, що відповідає зменшенню обсягів стічних вод (особливо промислових). Забруднення води в створі, що знаходиться вище випуску стічних вод з МКОС, різко зменшувалось в 1991 році, знову зменшувалась в 1993-1994, 1996, 1999 роках. Деякі флуктуації (підвищення) мали місце в 1992, 1995, 1997-1998 роках на рівні нижчому, ніж до 1991 року. Така ж тенденція характерна і для створу, що знаходиться нижче випуску стічних вод з МКОС. Графік для нижнього створу має менше флуктуацій і є більш виположеним. Ще одна характерна тенденція: концентрація забруднюючих речовин в нижньому створі завжди вища, ніж в верхньому. Це дозволяє нам зробити висновок про однозначність і вагомість забруднення води р. Стир внаслідок скиду очищених стічних вод з МКОС м. Луцька. Різниця між вмістом забруднюючих речовин в нижньому і верхньому створах до 1993 року була меншою (в 1989 році Кс = 0,23, в 1991 році – 1,03, в 1992 році – 0,48, в 1993 році – 1,2), а починаючи з 1994 до 2000 року – більшою (в 1994 році – 1,86, в 1995 році – 0,78, в 1996 – 2,52, в 1997 році – 2,69, в 1998 році – 1,7, в 2000 році – 0,82). Це означає збереження стабільно високого рівня забруднення води при зменшенні кількості промислових стоків. Має місце інерційність забруднення води. Вона пояснюється наступними причинами:

1. Окрім м. Луцька негативний вплив на якість води чинять і інші населені пункти, що використовують р. Стир для водозабезпечення промисловості і сільського господарства (м. Берестечко, СМТ Рожище). СМТ Млинів Рівненської області, що розміщується на р. Ікві, взагалі не має комунальних очисних споруд. Стічні води забруднюють р. Ікву, а потім і р. Стир, куди Іква впадає південніше Луцька.

2. Навіть без стічних вод, що поступають в р. Стир на сучасному етапі, існують ще й речовини, які були акумульовані раніше в донних відкладах. При певних умовах (кислотність, лужність, окисно-відновні умови) забруднюючі речовини, в т.ч. і важкі метали, мають здатність мігрувати від донних відкладів у воду. Саме явище деякого розвантаження забруднюючих речовин з донних відкладів у воду характерно на сьогодні для р. Стир.

3. Недосконале функціонування МКОС. Зокрема, на початку 90-х років основна частина забруднення припадала на промислові стоки, що після очистки на локальних очисних спорудах все одно містили важкі метали, СПАР і т.д. Зараз основна частина забруднення приходиться на амоній сольовий, нітрити, нафтопродукти. Є підозра на зміну видового складу активного мулу.

Підсумовуючи, слід відмітити, що хоч з середини 90-х років р. Стир дещо і очистилась, але її стан все ще далекий від екологічного оптимуму.

Отже, водокористування міста з населенням 218 тис. чоловік і густотою населення близько 4 тис. чоловік на 1 км2 площі чинить значний вплив на навколишнє природне середовище. Зміни, що виникають в навколишньому природному середовищі під дією цього тиску доцільно поділити на:

Саме ці зміни і є передумовою необхідності розробки і проведення комплексу заходів екологізації водокористування для екологічної оптимізації відносин в системі "людина-природа", зокрема, в галузі використання, охорони і відтворення водних ресурсів.

3.2. Стан і перспективи розвитку охорони водних ресурсів м. Луцька

Відповідно до ст. 33 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" та ст. 19 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" протягом 2006 року здійснювався контроль за виконанням міської та регіональної програми охорони довкілля, додержанням природоохоронного законодавства, використанням природних ресурсів місцевого значення.

Загалом по місту площа упорядкованих територій склала 64 га. Висаджено біля 7 тис. шт. дерев та кущів. Підприємствами, установами та організаціями, території яких межують із водоохоронними зонами річок міста прибирається близько 11 км берегових смуг річок Стир, Сапалаївка, Жидувка та Омелянівка. В рамках загальноміської акції "Чисте повітря" перевірено 433 автотранспортні засоби, з них 335 індивідуального та 98 державного автомобільного транспорту, а також 476 маршрутних таксі на відповідність нормативам викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря. Виявлено перевищення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря автотранспортних засобів у 58 шт., або 12 % з числа перевірених автомобілів. У 57 із них проведено регулювання паливної апаратури і доведення показників викидів до нормативних [24].

У 2006 році Луцькою міською радою профінансовано: