Виробничі стічні води очищаються значно складніше ніж невиробничі, оскільки вони містять велику кількість різноманітних домішок, більшість з яких вбиває бактерії, що здійснюють процеси біологічного розкладу в природних умовах. На очисних підприємствах виробничі стічні води обробляються окремо і тільки після очищення від всіх домішок, які порушують природні процеси, вони скидаються в водойми.

Найбільш раціональним загальним підходом до очищення стічних вод є спочатку встановити достатній рівень вилучення забруднення, а потім вирішити чи використовувати очищену воду знову (замкнені цикли водовикористання при належній класифікації води), чи скидати її в гідросферу (в більшості випадків за умови неможливості повторного використання).

Вибір способу вилучення певних домішок слід пов'язувати з досконалим знанням всього виробничого процесу. Вибір способу очищення при наявних альтернативних технологіях здійснюється на основі розгляду наступних питань [3, 102]:

1. Потреби підприємства в очищенні його виробничих стічних вод (від чого чистити і до яких меж чистити).

2. Попередній досвід очищення (аналогії слід використовувати після детального ознайомлення з усіма аспектами складу стічних вод, очищуваних за попереднім досвідом).

3. Вимоги нормативів для повторного використання очищеної води чи для її скидання в навколишнє середовище.

4. Аналіз та вибір процесу очищення.

5. Порівняння ефективності і сумісності з існуючими очисними спорудами.

6. Економічні (фінансові) витрати.

7. Вплив очисних споруд на довкілля.

8. Вибір обладнання, наявність обслуговуючого персоналу та енергії.

Основні фізико-хімічні методи очищення виробничих стічних вод:

Вилучення твердих суспендованих частинок.

Відстоювання чи проціджування. Вибір методу залежить від: 1 – розміру домішок; 2 – фізико-хімічних властивостей та концентрації цих забруднювачів; 3 – витрати стічної води; 4 – необхідного ступеня очищення.

Вилучення плаваючих домішок. Аналогічна відстоюванню, з тією різницею, що густина плаваючих забрудників менша, ніж густина води.

Фільтрування. Застосовують для вилучення дрібнодисперсних рідких або твердих речовин, вилучення яких відстоюванням є повільним або взагалі неможливим. Ґрунтується на використанні пористих перегородок, які пропускають рідину і затримують дисперговану речовину і відбувається за рахунок: 1 – гідростатичного тиску стовпа рідини, 2 – підвищеного тиску над перегородкою, 3 – вакууму після перегородки.

2.2. Характеристика шкідливих речовин

Взуттєве виробництво представляє собою виробництво з таким характером обробки вихідної сировини, у результаті якого виходить основна товарна продукція (взуття), а також відходи виробництва, виробничого споживання, і побічні продукти [7, 4].

Під відходами взуттєвого виробництва розуміють залишки шкіри, чи шкіри напівфабрикату, матеріалів, що утворюються в процесі перетворення вихідного матеріалу в готову продукцію, що втратили цілком чи частково споживчі якості вихідного матеріалу (хімічні чи фізичні властивості, у тому числі повномірність, конфігурацію і т.п.).

До відходів не відносяться залишки матеріалів, що відповідно до встановленої технології передаються в інші цехи підприємства як повноцінний матеріал для виготовлення інших деталей і виробів основного виробництва, наприклад, спилок.

Відходи поділяються на поворотні (використовувані і невикористовувані в даному виробництві) і безповоротні. Поворотними, використовуваними у виробництві, вважаються відходи, що можуть бути спожиті самим підприємством для виготовлення продукції основного чи допоміжного виробництва. До поворотних відходів у виробництві взуття відносяться відходи, що утворяться при розкрої шкір, текстилю, штучних шкір, гуми й ін.

Поворотними, невикористовуваними у виробництві, вважаються відходи, що можуть бути спожиті самим підприємством лише як матеріали, паливо, на інші господарські потреби чи реалізовані на сторону.

Безповоротними вважаються відходи, що не можуть бути використані при даному стані техніки, і технологічні втрати (усушка, зникнення, вимивання водою і т.п.): білки у відхідних соках, розчинники, інші хімічні матеріали, жири, що пішли зі стічними водами, та ін. Більшість відходів взуттєвого виробництва є вторинними матеріальними ресурсами (BMP).

Відходами виробничого споживання вважаються різні амортизовані вироби і матеріали, що після їх фізичного чи морального зносу можуть бути використані як сировина чи спрямовані для повторного використання. До амортизованих виробів і матеріалів виробничо-технічного призначення відносяться вибулі з ладу внаслідок зносу машини, устаткування, металеві частини (брухт), зношені вироби з гуми, пластмас, скла, відпрацьовані хімічні реагенти й ін. Усі види відходів виробництва і виробничого споживання називаються промисловими відходами.

Відходи взуттєвого виробництва класифікують в основному за видами матеріалів, використовуваних для деталей взуття, і за напрямками використання цих матеріалів. За напрямками використання відходи поділяють на відходи, отримані при розкрої матеріалів для верха і низу взуття. Відходи, отримані при розкрої матеріалів, поділяють на відходи натуральних, штучних шкір, гуми, текстилю, картону й ін. Відходи шкір, у свою чергу, підрозділяють по видах шкір (обрізь хромова, вирубка юхтова, відходи від синтетичних шкір і ін.) [7, 5].

Відходи взуттєвого виробництва утворюються головним чином у процесі розкрою матеріалів. До них відносяться: вирубка шкіряна (від шкір для низу взуття), юхтова (шматок), від гуми пористої і монолітний, сирицевих і пергаментних шкір (шматок); відходи штучної і синтетичної шкір (шматок), штучного і натурального хутр; вирубка з усіх видів картонів; обрізки поролону; спуск шкір для низу взуття і їхніх замінників (гума, штучна шкіра й ін.), не придатні для переробки на деталі взуття; відходи повсті, текстилю (шматок-локшина), синтетичної вати й ін. [7, 8].

Відходи взуттєвого виробництв утворюються на різних операціях технологічного процесу виробництва взуття. Вид відходів, що утворюються, і їхня кількість залежать від виду вихідної сировини, застосовуваної технології, стадії обробки, призначення кінцевого продукту і т, д. (табл. 1).

Таблиця . Джерела утворення відходів взуттєвого виробництва [7, 6]

Відходи | Операція виробництва шкіри і взуття | Коротка характеристика операцій | Устаткува-ння, інст-ру-менти, застосову-вані на операціях | Транспортування, сортування й облік відходів виробництва

Обрізки шкір хромового дубління | Розкрій шкір хромового дубління на деталі взуття |