Масу відходів, що попадають у бункери пиловловлювачів, визначали в такий спосіб. Перед початком зміни бункер цілком очищали. Потім пилоподібні відходи, що надійшли в бункер за зміну, зважували й уточнювали кількість оброблених за зміну виробів. У деяких випадках кількість відходів визначалося не за всю зміну, а за інтервал часу (3-4 год.).

При виготовленні в складальному цеху одного виду взуття середня кількість пилоподібних відходів на одну пару може зростати в 2-3 рази при обробці товстих підошов і каблуків з пористої гуми, чи зменшуватися в 2-3 рази при обробці формованих тонких підошов і каблуків з поліетилену, кожволону і подібних матеріалів.

У взуттєвому виробництві постійно застосовуються нові матеріали й освоюються нові технологічні операції, від характеру яких залежать властивості пилу і стружки, що утворюється. Види застосовуваних у виробництві аспіраційних установок для видалення відходів обумовлюються фізико-механічними і хімічними властивостями пилу і стружки. Найважливішими властивостями є дисперсність, швидкості витання і рушання, щільність, кут природного укосу, вологість і пожежо- і вибухонебезпечність.

2.4. Методи визначення екологічних показників виробництва

Надійність контролю за забрудненнями сильно залежить від способу відбору проб. При цьому відбір проб є відповідальною операцією, оскільки правильний вибір способу відбору проби може сприяти більшій надійності і вибірковості методу.

При відборі проб необхідно знати агрегатний стан і властивості визначуваних речовин. Наприклад, свинець може знаходитися в повітрі поблизу автодоріг у вигляді газу, аерозолю і твердої речовини, у вигляді металу, оксиду, хлориду, сульфату, фосфату і ін. Кадмій може міститися в воді у вигляді іонів, неорганічних та органічних сполук, металу, адсорбованого на твердих домішках, а також у вигляді включень у біологічних матеріалах або в кристалічних структурах.

Весь процес пробовідбору можна розділити на три стадії [3, 75]:

1. Складання великої проби.

2. Зменшення великої проби до об'єму, що придатний для лабораторного аналізу.

3. Приготування лабораторної проби.

Ці стадії залежно від фізичних властивостей досліджуваного матеріалу сильно відрізняються одна від одної. Часто вихідна проба, необхідна для забезпечення потрібної точності відбору занадто велика, зменшення розмірів проби повинно супроводжуватись відповідним зменшенням розмірів частинок.

Метод відбору проби і необхідна її кількість повинні забезпечувати відповідність між компонентним складом об'єкта, що аналізується, і складом відібраної проби. Вони сильно залежать від агрегатного стану досліджуваного об'єкта.

РОЗЧИНИ

Гомогенний розчин

Для газів і рідин, які не містять завислого матеріалу, розмір проби може бути маленьким.

Рідини, які містять завислий матеріал

В більшості випадків неоднорідності можна виключити, відбираючи серію проб на різних рівнях при інтенсивному перемішуванні, що надає суспензії максимально можливу однорідність. Часто використовується спеціальний пробовідбірник, який можна опустити на відповідну глибину і періодично відкривати для взяття проби. В деяких випадках можна незалежно визначити співвідношення мас двох фаз. При цьому достатньо провести визначення кожної з фаз після їх розділення.

ТВЕРДІ РЕЧОВИНИ

Тверді зернисті речовини.

Матеріал, який складається з окремих груп, аналізують шляхом випадкового вибору таких груп. При великих варіаціях всередині групи, наприклад, при розділенні під час транспортування, можна досліджуваний матеріал перетворити в текучу пробу і з її потоку брати випадкову вибірку.

Якщо жоден з цих методів використати не можна, то можна проводити вибір з кучі матеріалу в кількох точках кожного шару певної висоти, причому віддаль до осьової лінії конічної кучі буде пропорційно зменшуватися від шару до шару.

Тверді речовини в компактній формі

Матеріали такого типу часто складаються з окремих об'єктів, проби від яких можна відбирати по методу випадкової вибірки. Спосіб відбору залежить від фізичних властивостей і форми матеріалу.

ГАЗОВЕ СЕРЕДОВИЩЕ ТА ФАКТОРИ, ЯКІ ВПЛИВАЮТЬ НА ТОЧНІСТЬ ВІДБОРУ ПРОБИ ПОВІТРЯ

Контроль за забрудненням повітря, води і ґрунту починається з вибору місця відбору проби. Існує багато факторів, які мають негативний вплив на надійність результатів аналізу. При аналізі повітря процес відбору проби є більш трудомістким і відповідальним, ніж при дослідженні інших середовищ.

Це обумовлено тим, що концентрування визначуваних речовин в основному проходить саме при відборі проб.

Залежно від забрудника повітря відбір проби може проводитися з використанням концентрування або без нього. В останньому випадку в якості пробовідбірних ємностей використовують скляні шприци, газові піпетки, мішки з полімерних плівок і ін. При цьому помилки виникають в основному через втрати визначуваних речовин внаслідок порушення герметичності пробовідбірних приладів, через проникливість плівкових матеріалів, через сорбцію мікрокількостей речовин внутрішньою поверхнею пробовідбірних ємностей. Наприклад, при вмісті в 100 мл повітря від 20 до 30 мкг бензину (вуглеводні з С5-С9) 1 см2 скла при кімнатній температурі сорбує від 8,3 до 17,9 мкг бензину [3, 76].

Помилки можуть бути в значній мірі зменшені шляхом багаторазового "промивання" пробовідбірних ємностей досліджуваним повітрям з метою встановлення рівноваги між вмістом речовин в досліджуваному повітрі і на поверхні пробовідбірних ємностей, а також шляхом визначення допустимих термінів і умов зберігання відібраних проб.

При концентруванні мікродомішок з повітря нараховується значно більше факторів, які можуть бути причинами помилок, ніж при концентруванні з інших середовищ.

Деякі з них [3, 77]:

1. Неправильне вимірювання об'єму досліджуваного повітря. Похибка може складати 30-60 %.

2. Неврахування агрегатного стану визначуваної речовини. Для концентрування речовин, які знаходяться в паро- або газоподібному стані звичайно використовують поглинальні пристрої, заповнені водою, органічними розчинниками, розчинами або сорбентами, фільтруючими тканинами, папером. Для концентрування аерозолів практично непридатними є рідини, оскільки вони не забезпечують повного вловлювання аерозолів.

3. Вибір середовища для концентрування. Концентрування з використанням рідких поглинальних середовищ основане на сорбції сполук, що поглинаються, або на їх хімічній взаємодії з поглинальним середовищем (хемосорбція). Концентрування з використанням