У залежності від кількості зв'язаних цехів (дільниць) розрізнюються підприємства з повним і неповним технологічним циклом. Підприємства по виробництву іграшок в основному мають повний технологічний цикл. Існують три принципи організації виробництва: предметний, технологічний і змішаний (предметно-технологічний).

Предметний принцип організації цеху передбачає установку в цеху різного по технологічній ознаці обладнання, необхідного для виготовлення якого-небудь виробу (деталей ляльок, мікродвигунів, заводних і інерційних механізмів, звукових приладів і очних механізмів ляльок і т.д. На підприємствах з предметним принципом організації виробництва випуск готової продукції здійснюється або кожним цехом нарізно, або цехом остаточного збирання, куди поступають вже готові деталі і вузли.

Технологічний принцип організації цеху передбачає установку в цеху обладнання для виконання технологічно однорідних робіт, наприклад цех штампування деталей металевих іграшок, цех машинної обробки деревини, екструзивно-видувний цех для виготовлення деталей іграшок з поліетилену і т. д. При цьому вироби або їх частини для повного виготовлення повинні пройти декілька цехів і дільниць. У випадку, якщо той або інший процес обробки вимагає повторення, виріб може знов повертатися в цех (дільницю). Випуск готового виробу, як правило, буде здійснений тим цехом, де згідно з технологічним процесом повинна бути виконана остання операція [16, 20].

В залежності від характеру роботи, що виконується та інших чинників цех може в свою чергу поділятися на виробничі дільниці і відділення. Принципової різниці між виробничою дільницею і відділенням немає. Частіше за все відділення об'єднує однорідні технологічні місця (відділення механічного фарбування іграшок, гальванічне відділення та ін.), а на дільниці може бути різнорідне обладнання, необхідне для виконання якоїсь частини виробничого процесу (дільниця збирання ляльок; дільниця збирання дитячих хутряних гармонік; дільниця збирання транспортних та інших іграшок). Виробнича дільниця або відділення поділяється на робочі місця.

Робочим місцем називається частина виробничої площі, дільниці або цеху, оснащена згідно з вимогами технологічного процесу всім необхідним обладнанням, пристосуванням, інструментом, транспортними і іншими технічними пристроями, де робітник або бригада робітників виконує операцію або декілька операцій виробничого процесу. Робоче місце може бути індивідуальним або груповим. Прикладом індивідуального робочого місця є формувальник деталей іграшок, верстатник, розфарбовувач іграшок та ін. На груповому робочому місці робітники трудяться разом над виконанням однієї спільної роботи. Групові робочі місця застосовуються при поопераційному розмалюванню головок ляльок бригадою робітників, при збиранні ляльок та інших іграшок на конвеєрі і т.д.

Виробничий процес може бути розчленований на частини: основне виробництво, технічне обслуговування, матеріальне обслуговування і загальне обслуговування виробництва.

Основним виробництвом називаються ті процеси, внаслідок яких відбувається обробка предмета праці, включаючи і переміщення його від одного робочого місця до іншого, з метою виготовлення певної продукції. Так, на підприємстві по виробництву іграшок з металу основне виробництво – це процес вироблення іграшок, починаючи від подачі металу в цех для розкрою і кінчаючи доставкою готової упакованої продукції на склад підприємства. Основні процеси виробництва можуть спричиняти виникнення побічних процесів, пов'язаних з використанням відходів основного виробництва (цехи ширвжитку). Основне виробництво є головною і ведучою частиною виробничого процесу.

Процеси, направлені на забезпечення виробничого процесу всіма видами енергії, своєчасним і якісним ремонтом (поточним і середнім) обладнання і будівель, спеціальним інструментом, пристосуванням, запасними частинами, відносяться до технічного обслуговування виробництва.

Процеси, направлені на забезпечення основного виробництва і всіх частин виробничого процесу необхідними матеріально-технічними засобами, відносяться до матеріального обслуговування.

Служби невиробничого характеру (охорона підприємства, культурно-побутове і інші види обслуговування кадрів) являють собою загальне обслуговування виробництва.

Основне виробництво може складатися з одного або декількох видів виробництва, кожний з яких ділиться на технологічно відособлені один від одного частини, звані фазами або стадіями. Так, у виробництві дерев'яних іграшок стадіями є розкрій круглого лісу на чорнові заготовки (дошки, бруски), сушка заготовок (або пиломатеріалів), машинна обробка заготовок (або пиломатеріалів), обробка, забарвлення, збирання і розпис [16, 58].

Об'єм і вміст конструкторської підготовки в основному залежить від складності конструкції нового зразка іграшки і потреби в технологічному оснащенні. Конструкторська підготовка проводиться в двох напрямах: по-перше розробляються конструкції нових видів іграшок (при наявності на підприємстві художньо-конструкторського бюро), які підприємство повинно освоїти для організації їх масового випуску, креслення на іграшки, створені самим підприємством і запозичені в творчих організаціях, технологічне оснащення; по-друге, створюється нестандартне і удосконалюється (модернізується) діюче обладнання, розробляються засоби механізації технологічних процесів і допоміжних виробництв.

У тих випадках, коли творча організація за договором з підприємством розробляє нове або модернізує діюче обладнання, задача підприємства полягає в розробці технічного завдання і участі в проведенні випробувань і швидкому освоєнні цього обладнання. У технічному завданні визначаються технічні вимоги, на базі яких повинна розроблятися нова або модернізуватися діюча конструкція, проводитись техніко-економічне обґрунтування випуску нового або модернізації діючого обладнання і їх ефективність. Конструкторська підготовка поділяється на три стадії: ескізний проект, технічний проект і робочі креслення. У деяких випадках проектна підготовка може проводитись двостадійно: технічний проект і робочі креслення; ескізний проект при цьому замінюється технічним завданням.

Технічний проект включає механічні розрахунки вузлів і основних деталей, встановлення їх форм і розмірів; вибір матеріалів для основних деталей; розробку конструктивних креслень загального вигляду машини і її вузлів, кінематичних і електричних схем; встановлення способів взаємного сполучення основних деталей; складання паспорта на обладнання і пояснювальної записки до технічного проекту. Робочі креслення включають розробку повного комплекту складальних, вузлових і детальних креслень; складання специфікацій матеріалів та іншої технічної документації; розмноження