має мінімальний вплив на оточуюче середовище;
коли "час корисного життя продукту" закінчився, чи можливе його повторне використання чи безпечна переробка або утилізація.
Рис. . Проектування продукту через призму "оцінки життєвого циклу"
Треба пам'ятати, що будь-яка програма може бути ефективна, коли в неї включені всі рівні персоналу, від операторів на виробничих місцях до управління. Метою будь-якої такої програми є зробити кожного працівника усвідомленим є відповідальним за зменшення продукування відходів, екологічну безпеку виробництва.
При розгляді питання про очищення стічних вод слід розрізняти методи, які застосовуються при очищенні виробних і побутових стічних вод. Змішування одних вод з іншими може значно ускладнювати процеси очищення вод від забруднень. В подальшому представлено загальні підходи до процесів очищення – виробничі стоки різного роду підприємств значно відрізняються за складом і потребують конкретних методик і технологій очищення.
Стадії очищення виробничих стічних вод і критерії вибору способу очищення. Процеси очищення виробничих стічних вод поділяються на три стадії [4, 100]:
первинна обробка – з стічних вод вилучаються великі частинки твердих речовин з допомогою фізичних методів, при цьому в рідкій фазі залишаються колоїдні та розчинені речовини;
вторинна обробка – з допомогою фізико-хімічних, біологічних та хімічних методів з води вилучається основна маса розчинених речовин і вважається, що таку воду вже можна скидати в гідросферу;
третинна обробка – обробка води після вторинної обробки так званими тонкими методами очищення (сорбція активованим вугіллям, мікрофільтрація, селективна коагуляція, аерація, електрохімічна обробка, стерилізація та інші методи), в більшості випадків для одержання питної води.
Виробничі стічні води очищаються значно складніше ніж невиробничі, оскільки вони містять велику кількість різноманітних домішок, більшість з яких вбиває бактерії, що здійснюють процеси біологічного розкладу в природних умовах. На очисних підприємствах виробничі стічні води обробляються окремо і тільки після очищення від всіх домішок, які порушують природні процеси, вони скидаються в водойми.
Найбільш раціональним загальним підходом до очищення стічних вод є спочатку встановити достатній рівень вилучення забруднення, а потім вирішити чи використовувати очищену воду знову (замкнені цикли водовикористання при належній класифікації води), чи скидати її в гідросферу (в більшості випадків за умови неможливості повторного використання).
Вибір способу вилучення певних домішок слід пов'язувати з досконалим знанням всього виробничого процесу. Вибір способу очищення при наявних альтернативних технологіях здійснюється на основі розгляду наступних питань [4, 102]:
1. Потреби підприємства в очищенні його виробничих стічних вод (від чого чистити і до яких меж чистити).
2. Попередній досвід очищення (аналогії слід використовувати після детального ознайомлення з усіма аспектами складу стічних вод, очищуваних за попереднім досвідом).
3. Вимоги нормативів для повторного використання очищеної води чи для її скидання в навколишнє середовище.
4. Аналіз та вибір процесу очищення.
5. Порівняння ефективності і сумісності з існуючими очисними спорудами.
6. Економічні (фінансові) витрати.
7. Вплив очисних споруд на довкілля.
8. Вибір обладнання, наявність обслуговуючого персоналу та енергії.
Основні фізико-хімічні методи очищення виробничих стічних вод:
Вилучення твердих суспендованих частинок.
Відстоювання чи проціджування. Вибір методу залежить від: 1 – розміру домішок; 2 – фізико-хімічних властивостей та концентрації цих забруднювачів; 3 – витрати стічної води; 4 – необхідного ступеня очищення.
Вилучення плаваючих домішок. Аналогічна відстоюванню, з тією різницею, що густина плаваючих забрудників менша, ніж густина води.
Фільтрування. Застосовують для вилучення дрібнодисперсних рідких або твердих речовин, вилучення яких відстоюванням є повільним або взагалі неможливим. Ґрунтується на використанні пористих перегородок, які пропускають рідину і затримують дисперговану речовину і відбувається за рахунок: 1 – гідростатичного тиску стовпа рідини, 2 – підвищеного тиску над перегородкою, 3 – вакууму після перегородки.
2.2. Характеристика шкідливих речовин
Виробництво іграшок представляє собою виробництво з таким характером обробки вихідної сировини, у результаті якого виходить основна товарна продукція (іграшки), а також відходи виробництва, виробничого споживання, і побічні продукти [7, 4].
У промисловості іграшок при виготовленні виробів утворюється значна кількість відходів (табл. 2).
Питома вага всіх відходів в загальній витраті сировини при виготовленні іграшок становить 7-25%, причому найбільша кількість (90-95%) відходів відноситься до розкрою. Таким чином, економічність використання полотна в основному вирішується в розкрійно-швейному виробництві.
До закрійно-швейних відходів відносяться обрізь, обрізання і клапоть.
У свою чергу обрізь поділяється на чотири групи:
обрізь трикотажну шириною до 3 см від полотна, виготовленого з різних видів пряжі (бавовняної, хлоринового і штапельного волокна, бавовняно-лавсанової) і ниток (віскозних, ацетатних, хлоринових), пряжі змішаної (вовна з іншими видами волокон);
обрізь трикотажну шириною до 3 см від начісного полотна;
обрізь пенополіуретанову (поропласт);
обрізь оверлочну шириною до 1 см.
Таблиця
Асортимент відходів іграшкової промисловості (в т).
Відходи | Поступило з виробництва | Використано
у власному виробництві | здано іншим організаціям
Путанка | 853 | 20 | 833
Зрив | 2597 | 590 | 2007
Обрізки:
кетельні | 1066 | 31 | 1035
оверлочні | 1156 | 1156
до 3 см | 6116 | 187 | 5929
Обрізки від 3 до 10 см | 6352 | 660 | 5692
Клапоть: | 1770 | 1200 | 570
дрібний | 659 | 395 | 264
середній | 200 | 200
Разом | 21727 | 3290 | 18 437
До обрізання відносяться шматки полотна, що отримуються після крою різної довжини шириною від 3 до 10 см. (Ширина визначається по лінії на середині довжини відходів.) Обрізання ділиться на трикотажне, шириною від 3 до 10 см, обрізання від начісного полотна тієї ж ширини, обрізання бавовняного полотна з ув'язаними пенополіуретановими нитками шириною до 10 см. У залежності від того, від якого виду полотна отримані відходи і якого розміру, визначається їх вартість.
Клапоть поділяється на дрібний шириною від