Закрійно-швейні відходи є найбільш цінними. Показником хорошого використання сировини при виготовленні виробів вважається витрата полотна на одиницю виробу. Ця витрата складається з площі полотна, відповідної площі лекала і відходів, що утворюється при розкроєві.

Відходи при розкрої поділяються на основні і додаткові. До основних відносяться міжлекальні відходи, які залежать від раціональності розкладки. До додаткових відносяться відходи від трафаретних кінців – початок і кінець шматка, зрізи кромки основов’язаного полотна, клапоть, що утворюється при розкрої внаслідок невідповідності довжини шматка полотна довжині деталей виробу, що розкраюються, зрізи клешності основов’язаного полотна, зрізи, що спричиняються нерівномірністю полотна по ширині. Значні відходи і при вирізці дефектних місць полотна (біля 10% від загальної кількості відходів).

Підприємства іграшкової промисловості випускають різноманітну продукцію, виконуючи для цього численні операції, пов'язані з переробкою сировини, обробкою напівфабрикатів, виготовленням і обробкою готової продукції. Значну роль у всіх виробництвах відіграє вода, яка є посередником процесів, що протікають в розчинах. У більшості операцій використовуються різноманітні хімічні препарати, частина яких потім разом з продуктами, що видаляються з волокон, поступає в технологічні стічні води. Фізико-хімічні властивості сировини, що переробляється в основному визначають хімічні речовини, що застосовуються в процесах переробки і характер забруднень, що поступають в стічні води підприємства [7, 6].

Різні виробництва галузі можуть функціонувати як самостійні підприємства або в складі виробничих об'єднань і комбінатів, внаслідок чого об'єми і склади стічних вод підприємств навіть однієї галузі можуть бути різні. Кількість стічних вод, склад і концентрації в них домішок коливаються і для однотипних виробництв в залежності від технології, що використовується і обладнання, що застосовується. У зв'язку з цим необхідний індивідуальний підхід в кожному конкретному випадку. Склад і об'єм стічних вод промислового підприємства буде формуватися з стоків від окремих виробництв і визначатися співвідношенням операцій, що виконуються в технології, що застосовується, тобто обладнання, що використовується, хімікатів, що додаються і водних режимів.

Гіпотетичний склад, характеристику і категорію шкідливості промислових стічних вод можна приблизно встановити, знаючи потужність підприємства, водний режим процесів, а також хімікалії, що використовуються в технології, процент їх відходу і гранично допустимі концентрації (ПДК) скидання у водоймища і на споруди біологічного очищення (табл. 3) [7, 7]. Однак неможливо передбачити всі варіанти зміни властивостей стічних вод в залежності від складу поступаючих домішок, різних їх співвідношень і появи нових забруднень з іншими властивостями внаслідок взаємодії окремих компонентів. Присутність різних домішок може як сприяти їх спільному видаленню, так і чинити негативний вплив на процес очищення. Так, наявність електролітів в стічних водах може сприяти процесу флотації (іонна флотація) або придушувати піноутворюючу здатність внаслідок утворення нових продуктів реакції з іншими поверхово-активними властивостями. Присутні поверхово-активні речовини (ПАВ) можуть за рахунок міжмолекулярної взаємодії інтенсифікувати процес витягання методом пінної флотації барвників з протилежними кислотно-основними властивостями. При певних умовах (рН, хімічна природа і концентрація домішок) ПАВ сприяють агрегуванню зважених домішок і їх більш ефективному спільному осіданню. З іншого боку, солюбілізуюча здатність ПАВ приводить до значного погіршення ефекту відстоювання, утворення стійких емульсій, диспергіруванню погано розчинних домішок, перевитраті реагентів-коагуляторів. Оскільки різноманітність поступаючих в стічні води домішок і непостійність їх складу і концентрацій, а також різний період протікання реакцій приводять до збою процесів очищення, то неможливо передбачувати всі можливі наслідки [7, 8].

Стічні води підприємств характеризуються значною нерівномірністю надходжень як по витраті (з часовим коефіцієнтом нерівномірності до 3,9), так і по складу забруднень, особливо в момент скидання відпрацьованих розчинів і промивних вод від обладнання періодичної дії. По своєму фазово-дисперсному стану це гетерогенна система, кожна фаза якої багатокомпонентна. Тверда фаза може знаходитися в полідисперсному стані у вигляді колоїдів, тонкій суспензії, стійкій емульсії і грубодисперсних зважених речовин. У стічні води попадають також видалені домішки волокон, самі волокна і продукти їх руйнування. Домішки представлені різноманітними класами органічних і неорганічних сполук з співвідношенням рідкої і твердої фаз, що змінюється в залежності від розчинності, агрегатно-дисоціативних і адсорбційних властивостей при їх спільній присутності. Агрегатний стан поступаючих в стічні води домішок може змінюватися в залежності від складу і співвідношення присутніх забруднень, а також від рН розчину і міри розбавлення. У них можливі процеси самокоагуляції і часткового випадення деяких домішок в осад і, навпаки, розчинення речовин, що раніше знаходилися у зваженому стані.

Таблиця

Характеристика забруднень, що вносяться [7, 8]

Речовина | ПДК у воді водоймищ, мг/л | ПДК надходжень на біологічне очищення, мг/л | Ступінь видалення Е, %, в аеротенку | ВПК / ХПК | Процент відходу в стічні води

1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6

Акрилова кислота | 0,5 | 100– | 0,62 | +

Алізаринове масло–––– | 90

Аламін М– | 10–– | +(20)

Алкомон ОС-2 | 0,5 | 10 | 45-47– | +

Альгинат натрію––– | 0,69 | 90

Альфанол 9––– | 0,44–

Алкилсульфати | 0,2 | 20–––

Анілін | 0,1 | 6,0 | 65-78 | 0,64 0,79–

Алкилсульфонати | 0,5 | 20 | 65-78 | 0,70–

Ацетон | Ч | 40– | 0,77–

Ацетальдегид– | 20–––

Бензойна кислота | 10 | 15–––

Бензин | 0,1–– | 0,03 | 30

Бензол | 0,5 | 100– |