1.22. Меркаптани (метилмеркаптан, етилмеркаптан).

1.3. Азотутримуючі речовини.

1.31. Аміни (метиламін, діметиламін, тріметиламін, аміламін, бутиламін, хінолін, метилпіразін, діетиламін, тріетиламін, пірідин, дибутиламін).

1.4. Вуглеводні (метан, етан, бензин, 3,4-бензопірен).

2. Неорганічні речовини (оксиди сірки, оксиди азоту, оксиди сірковуглецю, сірководень, аміак).

Аналізуючи приведені вище матеріали по викидах шкідливих речовин, можна зробити висновок, що забруднення атмосфери підприємствами галузі відбувається в основному від трьох видів стаціонарних джерел: організовані викиди від технологічного обладнання; викиди вентиляційного повітря системами витяжної вентиляції; неорганізовані викиди від відкритих майданчиків і споруд (відкриті ємності, відкриті споруди очищення стічних вод, зон проведення вантажно-розвантажувальних робіт, ставків-відстійників і т.д.)

Організовані викиди від технологічного обладнання становлять приблизно 10-30% загальних викидів підприємств: сокові пари вакууму-випарних казанів ЦТФ, димові коптильні гази термічних відділень, димові гази котельних, викиди повітря з сушильних апаратів. Незважаючи на невелику відносну кількість цих викидів, концентрації шкідливих речовин тут найбільш високі.

Викиди витяжних систем вентиляції загалом містять невисокі концентрації речовин, що викидаються, однак це найбільш масовий по об'єму викид (досягає від 70 до 90% загальних викидів підприємства) із вмістом великої кількості різноманітних газо- і пароподібних речовин і пилу.

Об'єм викидів в атмосферу залежить від технологічних особливостей виробництва, типу встановленого обладнання, надійності вентиляційних систем, метеоумов і багатьох інших чинників. У залежності від потужності підприємства орієнтовні дані по сумарних об'ємах складають від 50 до 300 тис. м/год. Приведені дані не враховують викиди місцевих котельних підприємств. Об'єм і склад викидів котельних підприємства залежать від типу паросилових казанів, їх кількості і виду палива, що спалюється. У димових газах котельних склад і концентрація речовин, що викидаються залежать від типу палива.

Гранично допустимі концентрації шкідливих речовин у воді водоймищ. Виробничі і господарсько-побутові стічні води містять значну кількість органічних речовин, які при розкладанні можуть інтенсивно забруднювати воду у водоймищах і чинити згубний вплив на флору і фауну останніх. Спуск стічних вод у водоймища дозволений тільки у разі неможливості використання їх у виробництві або утилізації.

Правила охорони поверхневих вод від забруднення стічними водами регламентують умови спуску стічних вод у водоймища. Цими правилами встановлені також гранично допустимі концентрації (ГДК) промислового і побутового забруднення у воді водоймища в залежності від виду його використання (для питного, культурно-побутового, рибогосподарського водокористування).

Гранично допустима концентрація шкідливих речовин у водних об'єктах – це концентрація речовин у воді, вище за яку вона стає непридатною для одного або декількох видів водокористування. У основу критерію шкідливості встановлене уявлення про те, що хімічні і біологічні особливості водного об'єкта, виникаючі через забруднення його води стічними водами, можуть безпосередньо або непрямо негативно впливати на здоров'я людини або потреби рибного господарства внаслідок погіршення санітарних або рибогосподарських умов водокористування.

Групи стічних вод і їх характеристика. Підприємства молочної промисловості витрачають чисту воду, яка в процесі її використання забруднюється різними домішками, в тому числі і органічними. Органічні речовини є хорошим поживним середовищем для різного типу бактерій, що викликають інфекційні захворювання. Тому для підтримки хорошого санітарного стану приміщень і територій підприємства необхідно негайно видаляти покидьки і стічні води за межі території підприємства, а також населеного пункту.

Стічними називаються води, використані на побутові або виробничі потреби і додаткові домішки (забруднення), що отримали при цьому, що змінили їх первинний хімічний склад, а також води, що стікають з території підприємства внаслідок випадання атмосферних опадів.

У залежності від походження, виду і якісної характеристики стічні води підприємств молочної промисловості можна поділити на виробничі (промислові), господарсько-фекальні і зливові (атмосферні).

Стічні води підприємств молочної промисловості поділяють на забруднені стічні води, умовно-чисті і побутові стічні води. Забруднені стічні води утворюються внаслідок виробничих операцій, пов'язаних з миттям технологічного обладнання, тари, підлоги, від виробничої пральні. Ці стічні води забруднені продуктами розпаду молочної продукції (білок, молочний цукор, азот і т.д.), миючими засобами (кальцинована і каустична сода, соляна і сірчана кислота та ін.) і сторонніми предметами (скло, фольга і ін.). Реакція свіжої стічної води – частіше за все нейтральна або слаболужна, але легко переходить в кислу внаслідок зброджування молочного цукру. Колір стічних вод каламутний, білуватий або жовтуватий. Стічні води підприємств молочної промисловості у разі скидання їх у водоймища без попереднього очищення чинять шкідливий вплив на воду останнього. Внаслідок біохімічного окислення органічних сполук, що містяться в стічних водах, з водоймища поглинається велика кількість кисню, внаслідок чого фауна і флора водоймищ можуть загинути.

Умовно-чисті стічні води утворюються внаслідок експлуатації охолоджувально-пастеризаційних установок, аміачних і повітряних конденсаторів, компресорів і т. п. Цю категорію стічних вод необхідно направляти після відповідної обробки (охолоджування, очищення) в системи оборотного або повторного водопостачання підприємства.

2.3. Засоби для визначення екологічних показників виробництва

Стічні води молокопереробних підприємств, а також відходи їхнього очищення забруднюють навколишнє середовище і характеризуються високим вмістом органічних речовин молока (молочного жиру, білка, лактози). Була розроблена технології по переробці органічних відходів, що забруднюють стічні води молокопереробних підприємств. Створені технології утилізації відходів двох напрямків. Перший – це виробництво кормових добавок з органічних речовин молока, що потрапляють у стічні води при переробці сировини. Другий – технологія переробки відходів, що утворюються під час загального стоку.

При розробці згадуваних технологій досліджували виробничі стічні води (ВСВ) після переробки молока, а також відходи, що утворюються при очищенні ВСВ. Визначали активну кислотність (рН), масові частки сухих речовин, жиру (апарат Сокслета), білка (метод Кельдаля), амонійний азот, нітрати, нітрити, фосфати. Ступінь забруднення ВСВ органічними речовинами характеризували показники хімічної та біологічної потреби