= (m2 – m1 / V) Ч 1000,
де m2 – маса колби з екстрагованими речовинами, мг; m1 – маса пустої колби, мг; V – об'єм проби, мл.
Стічні води являють собою значну санітарну небезпеку для працюючих. Тому всі операції, пов'язані з відбором проб стічних вод і з підготовкою їх до аналізу, вимагають дотримання запобіжних засобів. Необхідно уникати безпосереднього контакту із забрудненою водою, після роботи потрібно ретельно мити руки. При відмірюванні стічних вод піпетками необхідно користуватися тільки гумовими балончиками. Приймати їжу на робочих місцях і користуватися для цієї мети лабораторним посудом забороняється.
У лабораторії повинно бути забезпечене кваліфіковане зберігання і використання хімічних реактивів і матеріалів. Вогненебезпечні реактиви (спирт, ефір) зберігають в окремому прохолодному приміщенні в металевій шафі. При роботі з пальниками і іншими нагрівальними приладами потрібно дотримуватись обережності.
Для визначення БПК стічної води проводять відбір проби стічної води. Місце і спосіб відбору проб залежать від мети дослідження в кожному окремому випадку (контроль за складом стоку, ефективність роботи окремих споруд і т.д. При відборі проб стічної води треба враховувати особливості технології виробництва і роботи очисних споруд. Існують два варіанти відбору проб: відбір проби від загального стоку, що йде з підприємства, і відбір проб стічної води, отримуваної на різних ділянках технологічного процесу.
В основному проби беруть при відсутності очисних споруд з випуску або з найпростішого каналізаційного колодязя перед випуском в міську каналізацію, а також при наявності очисних споруд перед і після очисних споруд.
При відборі проб стічних вод необхідно мати пробовідбірник, склянки місткістю 2-3 л, склянки місткістю 100-200 мл з притертими пробками для визначення кількості розчиненого кисню, широкогорлу склянку для визначення жироподібних речовин, розчини для консервації, протигаз, спирт для дезинфекції рук, гумові рукавички. Проби відбираються в заздалегідь намічених ділянках очисних споруд. Перед відбором проб посуд 2-3 рази обполіскують досліджуваною водою. Якщо з випуску важко взяти пробу, то її відбирають безпосередньо з колодязя. При аналізі стічних вод відбирають часові проби (на протязі доби, зміни) або серійні проби за заздалегідь розробленому планом.
Для визначення БПКповн на практиці широко використовують метод розведень. Досліджувану стічну воду розбавляють спеціально приготовленою водою. Розбавлення треба зробити з урахуванням того, щоб з лишком хватило кисню, що міститься в стічній воді, для повного окислення всіх органічних речовин. Для розбавлення треба зробити попередню оцінку забрудненості стічної води нефелометричним методом (по каламутності). Визначення БПК проводять по різниці змісту кисню до і після інкубації проби. Для цього готують три склянки з пробами. В одній з них визначають відразу вміст розчиненого кисню, а дві інші термостатуються при температурі 20°С, після чого в них також визначається вміст розчиненого кисню після закінчення 5, 6 і т. д. діб, поки зміст кисню не стане постійним.
Вміст кисню в первинній пробі повинен бути таким, щоб після закінчення часу інкубації концентрація кисню, що залишилася, була б не меншою 3 мг/л. Якщо стічна вода після розбавлення містить хлор, то її обробляють сульфітом натрію. Кількість розчину сульфіту натрію визначають титруванням.
При відборі проб і аналізі необхідно дотримуватися правил безпечної роботи. Так, після відкриття кришки каналізаційний колодязь провітрюють протягом 15 хв. Перед спуском пробовідбірника в каналізаційний колодязь лампочкою «Деві» перевіряють відсутність газів в ньому. Пробовідбірник одягає протигаз і обв'язується мотузкою, кінець якої тримає другий пробовідбірник, що знаходиться вгорі. В каналізаційному колодязі не дозволяється користуватися відкритим вогнем. Після відбору проб кришку колодязя закривають. Обидва пробовідбірника промивають руки водою і спиртом.
Відбирати проби особам, руки яких мають свіжі шкіряні подряпини, зрізи або відкриті рани, не дозволяється. Обидва пробовідбірника повинні мати спецодяг, гумові чоботи, гумові рукавички, протигази й під час відбору проб повинні бути одягнутими в них. Пробовідбірники повинні пройти медичний контроль – перед першим пробовідбором і надалі 1 раз в рік.
Організація контролю складу стічних вод, методика відбору проб, методи аналізу і розрахунок показників наведені в Рекомендаціях по методах аналізу стічних вод молочної промисловості.
Висновок
Отже, морозиво отримують шляхом збивання і заморожування молочних або фруктово-ягідних сумішей з цукром, зі стабілізатором, а для деяких видів – також з смаковими і ароматичними наповнювачами. Асортимент морозива дуже різноманітний і включає більше за 50 найменувань. У залежності від складу наповнювачів розрізнюють такі основні види морозива: молочне, вершкове, пломбір (на основі молочних сумішей), плодово-ягідне і ароматичне (без додавання молочної сировини).
Виробництво морозива включає наступні операції: в залежності від наявної сировини вибирають рецептури або розраховують масу компонентів з урахуванням хімічного складу сировини і готового продукту, перевіряють якість сировини, складають суміш для морозива, пастеризують, фільтрують, гомогенізують, охолоджують і проводять дозрівання суміші, заморожування, фасування і загартовування морозива.
Основний забруднювач стічних вод молокопереробних заводів, що інгібує процес біохімічного очищення, – казеїн. Нині найбільш ефективними вважаються два способи видалення казеїну із стічних вод: електрохімічний та біохімічний. Стічні води молокопереробних підприємств забруднені головним чином білками та жирами, менше – вуглеводами, що залежить від характеру виробництва.
Дослідження відходів відстійників показали, що вміст жиру в них становить 77–95 відсотків, білка – 2–5 відсотків в сухій речовині. Активний мул з аеротенків містить 34 проценти жиру й 12 – білка в сухій речовині. За результатами досліджень розроблено технологію переробки органічних відходів від очищення стічних вод молокопереробних підприємств. У результаті переробки одержать екологічно чисті продукти – цінний кормовий білок та інші важливі для сільського господарства продукти.
Слід