методу полягає у визначенні в 1 мл води загального вмісту мезофільних, мезотрофних аеробів і факультативних анаеробів, здатному рости на поживному агаризованому середовищі даного складу при температурі 37±0,5°С протягом 24±2 год, при цьому утворювати колонії, видимі при збільшенні в 2-5 раз. Поживне середовище розплавляють у водяній бані і охолоджують до температури 45±5°С.
Стерильні чашки Петрі розкладають на столі і пишуть на кришках номер проби, дату посіву і об'єм посіяної води.
З кожної проби повинен бути зроблений посів не менш двох різних об'ємів, вибраних з таким розрахунком, щоб на чашках Петрі виросло від 30 до 3000 колоній. При дослідженні водопровідної води засівають в кожну з двох чашок по 1 мл.
З флаконів з пробами знімають паперові ковпачки, виймають пробки, горлечка фломбірують (тримають декілька секунд над вогнем), після чого воду ретельно перемішують обережним продуттям повітря через стерильну піпетку. Стерильною піпеткою відбирають відповідні об'єми води і вносять в стерильні чашки, злегка прочиняючи кришку.
Для посіву 0,1 мл і менших об'ємів води використовують розведення води, що аналізується. Для цього в пробірку з 9 мл стерильної води вносять 1 мл води, що аналізуються. При цьому піпетка повинна бути опущена нижче за поверхню води не більш ніж на 3 мм, щоб уникнути змиття бактерій із зовнішньої сторони. Іншою стерильною піпеткою продуттям повітря ретельно перемішують вміст пробірки, відбирають з неї 1 мл і переносять в чашку, що буде відповідати посіву 0,1 мл води, що аналізується. При необхідності посіву менших об'ємів води цією ж піпеткою переносять 1 мл вмісту першої пробірки в наступну, з 9 мл стерильної води. Посів 1 мл з другої пробірки буде відповідати посіву 0,01 мл води, що аналізується і т.д.
Після внесення води в чашку Петрі її заливають 10-12 мл охололого поживного середовища при фламбіруванні країв посуду зі середовищем. Воду швидко змішують з поживним середовищем, обережно нахиляючи або обертаючи чашку по поверхні стола. Необхідно уникати утворення пухирців повітря, незалитих частин дна чашки, попадання середовища на краї і кришку. Після цього чашки залишають на горизонтальній поверхні до застигання середовища. Потім чашки з посівами вміщують в термостат вгору дном не більш ніж по 4 чашки разом. Посіви вирощують при 37±0,5°С протягом 24 год.
Колонії, що зросли як на поверхні, так і в глибині агару, підраховують за допомогою лупи із збільшенням в 2-5 раз або приладу для рахунку колоній. Для цього чашку кладуть вгору дном на чорний фон. Для більшої точності кожну підраховану колонію відмічають з боку дна спеціальною тушшю або чорнилом. Оцінюють тільки те розведення, при посіві яких на чашці виросло від 30 до 300 колоній. При посіві 1 мл нерозведеної проби враховують будь-які кількості колоній, але не перевищуючі 300.
Якщо в чашці з найбільш високим розведенням виросло понад 300 колоній і аналіз не можна повторити, допускається підраховувати колонії за допомогою пластинки з сіткою і лупи при сильному бічному освітленні. Підраховують не менше за 20 квадратів площею в 1 см2 кожний в різних місцях чашки, потім виводять середнє арифметичне числа колоній, що доводяться на 1 см2. Цю величину множать на площу чашки S (в см2).
Результати підрахунку колоній в кожній чашці виражають числом бактерій в 1 мл води, що аналізуються з урахуванням посіяного об'єму. За остаточний результат приймають середнє арифметичне результату підрахунку на двох паралельних чашках або різних розведеннях. Результат округляють таким чином:
якщо результат знаходиться в межах чисел від 1 до 100, записують ті числа, які отримані;
якщо результат знаходиться в межах від 101 до 1000, округляють до 10;
якщо результат знаходиться в межах чисел від 1001 до 10000, округляють до 100 і т.д.
Число колоній враховують, орієнтуючись на одну чашку в наступних випадках:
якщо на іншій чашці при посіві з розведення виросло не менше за 20 колоній;
при повзучому зростанні бактерій, що розповсюдилося на всю поверхню чашки або що займає значні зони і що маскується зростанням інших колоній;
при кількості колоній понад 300.
Рахункову пластинку рекомендується застосовувати при підрахунку числа колоній, коли на обох чашках відмічене повзуче зростання. При цьому підраховують квадрати на вільних від суцільного зростання місцях чашки.
Надійність контролю за забрудненнями сильно залежить від способу відбору проб. При цьому відбір проб є відповідальною операцією, оскільки правильний вибір способу відбору проби може сприяти більшій надійності і вибірковості методу.
При відборі проб необхідно знати агрегатний стан і властивості визначуваних речовин. Наприклад, свинець може знаходитися в повітрі поблизу автодоріг у вигляді газу, аерозолю і твердої речовини, у вигляді металу, оксиду, хлориду, сульфату, фосфату і ін. Кадмій може міститися в воді у вигляді іонів, неорганічних та органічних сполук, металу, адсорбованого на твердих домішках, а також у вигляді включень у біологічних матеріалах або в кристалічних структурах.
Весь процес пробовідбору можна розділити на три стадії:
1. Складання великої проби.
2. Зменшення великої проби до об'єму, що придатний для лабораторного аналізу.
3. Приготування лабораторної проби.
Ці стадії залежно від фізичних властивостей досліджуваного матеріалу сильно відрізняються одна від одної. Часто вихідна проба, необхідна для забезпечення потрібної точності відбору занадто велика, зменшення розмірів проби повинно супроводжуватись відповідним зменшенням розмірів частинок.
Метод відбору проби і необхідна її кількість повинні забезпечувати відповідність між компонентним складом об'єкта, що аналізується, і складом відібраної проби. Вони сильно залежать від агрегатного стану досліджуваного об'єкта.
РОЗЧИНИ
Гомогенний розчин
Для газів і рідин, які не містять завислого