Біологізація виробництва як шлях зближення економіки та екології
Одержання продукції від землеробства, тваринництва, дикої фауни і флори залежить від природних умов, спосо-бів і технічного рівня ведення господарства. Зараз 88%' харчової енергії дає людству рілля, близько 10% припадає на пасовищні екосистеми і близько 2% —на Світовий океан. Тому будь-які негативні впливи на стан екосистеми достатньо швидко відбиваються на забезпеченні біологіч-ними ресурсами.
Прогрес у пізнанні живої матерії значною мірою зумов-лений інтенсивним розвитком взаємопов'язаних наукових напрямів, таких, як біохімія, біофізика, молекулярна біо-логія, молекулярна *ґенетика, імунологія, біоорганічна хі-мія, технічні науки, що сприяло створенню нового техно-логічного напряму в громадському виробництві — біотехнології, — багатопрофільної області діяльності, що грун-тується на найновіших досягненнях науково-технічного прогресу.
У сільському господарстві в широкому масштабі ведуть-ся роботи щодо використання різних методів прискорення процесу розмноження тварин і рослин. У тваринництві зав-дання вирішується головно за рахунок пересаджування ембріонів елітних тварин менш породистим екземплярам. Цей напрям дає змогу помітно прискорити ріст високо-продуктивного поголів'я, оскільки від однієї корови про-тягом її життя можна одержати не 10, а 60—70 телят. Слід також врахувати можливість створення банку елітних ем-бріонів у замороженому стані і поділу їх при пересаджу-ванні.
У рослинництві виведення нових сортів і їх поширення значно прискорюється завдяки активному використанню методів вирощування рослин з клітинних культур. Засто-сування культур клітин — дуже перспективна область для сільськогосподарської практики. Вже використовується унікальна властивість рослинної клітини дати початок цілій рослині, що дає змогу з допомогою селекції та гібри-дизації на клітковому рівні швидко створювати нові високоурожайні та стійкі до хвороб і шкідників сорти сіль-ськогосподарських рослин.
Одним з важливих завдань, яке може бути вирішено в цій сфері з допомогою методів генної інженерії, вчені вва-жають створення рослин, здатних засвоювати азот з атмо-сфери.
Важливим фактором поліпшення використання земель-них ресурсів могло б стати науково обгрунтоване плану-вання основних показників роботи господарства з ураху-ванням якості угідь. Але з річних звітів колгоспів і рад-госпів вилучені показники, які характеризували роботу господарств щодо підвищення родючості грунтів, внесення добрив, особливо органічних. Тому і нагромаджуються бі-ля ферм сотні тисяч тонн органічних добрив — єдиного джерела збільшення гумусу в грунті. Вміст гумусу коли-вається від 1,5—2,0% в дерново-підзолистих грунтах, до 10 і більше відсотків у чорноземах.
Необхідно збільшити внесення в грунт органічної речо-вини, використовуючи для цього не лише органіку ферм, а й усі відходи рослинництва, тваринництва і харчової промисловості.
Ще один приклад поєднання економіки та екології. Концентрація тваринництва гостро ставить питання про раціональне використання рідких відходів і гною, що зараз нагромаджується поблизу ферм і комплексів, утруднює їх нормальне функціонування і забруднює навколишнє сере-довище. В період танення снігу втрачається третина річ-ного об'єму органіки, в тому числі більше третини наявного в ній фосфору і азоту. Тому необхідно розробити і запро-вадити ефективні способи обеззаражування і утилізації відходів.
Століттями відпрацьовувався на практиці безвідходний принцип сільськогосподарського виробництва. Домашня худоба завжди була джерелом органічних добрив, які використовувались в рослинництві. Однак в останні роки зв'язок між тваринництвом і рослинництвом виявився по-рушеним. Щоб зробити сучасне сільськогосподарське ви-робництво безвідходним, треба поєднати ці розрізнені сьогодні галузі сільського господарства, пов'язавши їх су-часним виробництвом органічних добрив і біогазу. Пер-спективним є новий прогресивний метод переробки гною — метод зоологічного компостування, в основі якого — вико-ристання деяких видів дощових черв'яків. Це не лише високоприбутковий, а й екологічний промисел. В 1га польо-вого грунту міститься 350 кг черв'яків, а в городньому грунті — до 1 т. Близько 100 т землі в рік проходять через їх травний тракт. Розведення земляних черв'яків — остан-ній «крик» економічної моди, що охопила Італію, Францію, ФРН, США, Канаду, Японію та інші країни. Виникають нові ферми і об'єднання. На Заході ведуться розмови про створення нової галузі господарства.
Крім амінокислот тіло черв'яка більш ніж на 70% скла-дається з білків (протеїнів). Після очищення і просушу-вання біомасу можна використовувати (і використовують) як добавки в хліб, бісквіти, макаронні вироби, м'ясну гаст-рономію. Вже розроблені і застосовуються рецепти добав-ляння переробленої біомаси в м'ясний фарш при виготов-ленні котлет.
Земляний черв'як — прекрасний механізм, створений самою природою не лише для очищення ґрунтового по-криву, а й для підвищення його родючості. Цей організм здатний переробити практично всі органічні матеріали. Вирощування їх з технологічної точки зору зовсім несклад-не. Розмножуються вони на рідкість швидко і фактично кожного місяця подвоюють свою чисельність, харчуючись при цьому продуктами власного розкладу і виділення.
Є вже в Україні і певний досвід використання біологіч-них методів створення гумусу в грунті. Зокрема, коопера-тив «Родючість», створений при облсільгоспхімії Івано-Франківської області, і його філіали в районах налагоди-ли виробництво нового багатокомпонентного добрива «Кар-пати». Вже в 1991 p. в області його використали на 13 тис. га. До складу високопоживної суміші входять макро-і мікроелементи, ростові речовини, спеціальні добавки.
Кооператори, серед яких працівники облсільгоспхімії та співробітники науково-дослідних закладів, розширюють види послуг хліборобам. Віднедавна тут почали виробляти біогумус. Він сприяє одержанню вільних від хімікатів про-дуктів харчування, відновленню родючості виснажених грунтів, забезпечує значне підвищення врожайності всіх культур.
Задум налагодити виробництво біогумусу народився у спеціалістів облсільгоспхімії після поїздки до агрокомбінату «Горай» Гожевського воєводства, що в Польщі. Поль-ські друзі передали прикарпатцям 6 млн дощових черв'я-ків каліфорнійського червоного гібриду. Цей штам черв'я-ків, виведений у США у 1959 p., характеризується високою продуктивністю, а в промислових умовах здатний вироб-ляти чимало гумусу. За добу черв'як споживає таку кіль-кість
