Для вирощування каліфорнійських черв'яків і виробни-цтва біогумусу у Тлумачі при райсільгоспхімії створено експериментальну базу. Тут ведуть селекційні дослідження із 18 штамами дощових черв'яків, завезених з Угорщини, Киргизії, Підмосков'я, різних екологічних районів При-карпаття.

До кооперативу, який взаємодіє із господарствами на договірних засадах, надходить чимало замовлень і на від-новлення виснажених грунтів. Згідно з розробленою техно-логією, проводять ці роботи раз на чотири роки, вносячи на 1 га Зт поживи. За вмістом біологічно активних речовин 1 м3 біогумусу прирівнюється до 7 тис. м2 грунту.

Дбаючи про якнайшвидше становлення агробіологічної науки — біотехнології гумусу — кооператори при облсіль-госпхімії створили постійно діючу школу підготовки біо-техніків — спеціалістів з промислового розведення дощо-вих черв'яків, 70% часу навчальної програми відведено практичним заняттям. З допомогою науковців і практиків посланці господарств знайомляться з біотехнологією під-готовки субстрату для утримання черв'яків, методами ство-рення оптимальних умов годівлі та догляду за ними, фор-мування маточного поголів'я, опановують особливості вне-сення біогумусу в грунт. Слухачі школи також перегляда-ють найновіші кінофільми, які розповідають про досвід ведення цієї справи у США, ФРН, Франції, Італії, Польщі, інших зарубіжн-их країнах. Усього з початку року тут під-готовлено 180 біотехніків.

Розсадники по виробництву дощових черв'яків нині діють у де-сяти господарствах області. У Снятинському районі разом з угор-ською фірмою «Біотряде» створено спільне підприємство для про-мислового розведення дощових черв'яків і виробництва біогумусу. Чимало зроблено і для організації спеціалізованих філіалів при тепличних комбінатах області. Це дасть змогу вже через кілька ро-ків на городах під плівкою, які займають 32 га, вирощувати овочі на біогумусі.

Скоординувавши свої зусилля із господарниками на місцях, кооператори планують щороку мати не менше 700млн дощових черв'яків, а виробництво біогумусу довести до 1000 т. Тобто буде зроблено відчутний крок вперед у напрямі утилізації і викорис-тання гнойових стоків великих тваринницьких комплексів, які за-бруднюють навколишнє середовище. Господарники матимуть та-кож змогу використати солому, листя, тирсу, мул річок і водоймищ для ви-робництва цінного добрива.

Основним засобом боротьби з бур'янами, як відомо, є пестици-ди. Але хімічні засоби надають лише тимчасову допомогу, оскіль-ки з часом сприяють виробленню стійкості до постійно застосо-вуваних засобів. Це викликає необхідність використання нових, ще сильніших речовин, які паралельно посилюють негативний вплив на грунт, воду, повітря, якість продукції, на корисну флору і фау-ну, тим самим прискорюючи процес порушення біологічної рівно-ваги в природному середовищі. Дослідження показують, що в посі-вах кукурудзи майже ЗО видів бур'янів, раніше чутливих до гербі-цидів, набули до них стійкості. Виживаючи навіть після посиле-ного обробітку посіву кукурудзи гербі-цидами, вони спричиняють значні втрати врожаю. Зараз налічується понад 400 видів комах і 7 видів гризунів, вклю-чаючи щурів, нечутливих до пестицидів.

Розповсюдження пестицидів у навколишньому середо-вищі відбувається як фізичним, так і біологічним шляхом. Перший спосіб — розсіювання з допомогою вітру в атмо-сфері та поширення через водотоки. Другий — перенесення живими організмами по шляху харчування. Із просу-ванням організмів до вищих ланок харчового ланцюга кон-центрації шкідливих речовин зростають, нагромаджуючись у внутрішніх органах, переважно в печінці та нирках.

Отже, хімізацію, що інтенсивно розвивається в сільсько-му господарстві, можна оцінювати з двох позицій — як економічно вигідну і як екологічно небезпечну для навко-лишнього середовища і для самої людини.

Біологічні засоби боротьби з шкідниками і бур'янами більш, вибіркові, ніж хімічні. Сьогодні відомо близько 50 хижаків і паразитів, здатних знищити певні види шкід-ників культурних рослин, а також низка біологічних засо-бів, що порушують процес відтворення шкідників. Але тут необхідно мати на увазі: скорочення відтвореная одних популяцій може сприяти розвитку інших. Так, наявність великої кількості побутових харчових відходів і відміна заохочень за знищення стимулювали розмноження міських хижих птахів — ворон, галок. Чисельність їх зараз досягає 200—400 шт. на 1 км2 лісопаркової площі. В зимові місяці вона зростає в ЗО—60 разів порівняно з сільською місце-вістю. Перезимувавши без втрат, птахи влітку летять на гніздування в природний ліс. Там, де поселились ворони, катастрофічне знизилась чисельність солов'їв, конопля-нок — захисників лісу від комах-шкідників. Отже, заходи, спрямовані на регулювання чисельності хижаків, є важли-вими для збереження багатьох ланок екосистеми.

У боротьбі проти ворогів сільськогосподарських рослин вже зараз застосовується близько 20 біологічних союзни-ків. Завдяки комплексним заходам біозахисту з'явилась можливість вирощувати овочі в теплицях, обходячись без отрутохімікатів.

У польових умовах використовувати біометоди захисту рослин значно складніше, адже набір сільськогосподарсь-ких культур тут значно різноманітніший, ніж у теплицях, і ворогів у них більше. Крім того, на відміну від отруто-хімікатів, біозахисники — живі організми, і не всі здатні перенести переселення в інші кліматичні умови. Але закони природи єдині. Практично в будь-якому районі у шкідни-ків рослин є місцеві, пристосовані саме до певних умов біологічні вороги. Та ж трихограма успішно використову-ється у нас проти приблизно 200 листогризів на мільйонах гектарів. Це є робота і на екологію, і на економіку.

Біологічні методи ведення сільськогосподарського ви-робництва як екологічний напрям науково-технічного про-гресу в галузі дали можливість сформувати біологічний тип сільськогосподарського виріобництва, технологічними особ-ливостями якого є: повна або часткова відмова від засто-сування хімії, стимулювання ґрунтової мікрофлори шля-хом особливої обробки грунту і насіннєоборотів; аеробна обробка, зберігання і внесення