бурових стічних вод і стоків обробленої коагулянтами води. Перший відстійний амбар споруджується таким чином, щоб надлишок рідини, яка надходить по стічних каналах, переливався у другий амбар для відстоювання води. Далі очищена вода за допомогою насосної установки подається в напірну ємкість для повторного використання.
По периметру амбарів передбачається обвалування з мінерального ґрунту висотою 0,6 м з верхньою основою 0,5 м і нижньою – 2,9 м.
Враховуючи гідрогеологічні умови майданчика та фізико-механічні властивості ґрунтів, спорудження амбарів-накопичувачів шламових відходів виконуватиметься з влаштуванням по всьому периметру шламових амбарів та дну технологічних траншей протифільтраційного екрану з глинистого ґрунту для запобігання інфільтрації стічних вод в горизонт ґрунтових вод.
У окремих випадках, коли за результатами інженерно-геологічних вишукувань, екологічних обмежень та гідрогеологічних умов амбарний метод буде неприйнятним, будівництво свердловин здійснюватиметься безамбарним методом.
На земельних ділянках, відведених під будівництво свердловин, споруджується нагірноловча канава, яка попереджує попадання води на територію бурового майданчика при таненні снігу і випаданні дощу.
З метою попередження проникнення в ґрунт фільтрату промивної рідини, ПММ, хімреагентів, стічних вод, а також з метою попередження попадання їх в поверхневі водотоки, ділянки під буровою, агрегатним і насосним блоками, блоком приготування розчину викладаються залізобетонними плитами або металевими фундаментними плитами.
Майданчик під блок ПММ по периметру обваловується на висоту 0,5 м.
Плити під буровим майданчиком укладаються з нахилом в сторону стічних металевих лотків із труб (D 0,324 м). Лотки для стоків укладаються по периметру залізобетонних плит з повздовжнім нахилом >5° до місця збирання стічних вод.
Для очищення бурового розчину передбачено наступне обладнання: відстоювач, вібросито, пісковідділлювач, муловідділювач.
Збір забруднених стічних вод передбачено з площадок ПММ та технологічних площадок, де ймовірне забруднення нафтопродуктами, хімреагентами, буровим розчином, з подальшим відводом їх в збірні колодязі та ємності.
Бурові стічні води пропонується використовувати, частково на технічні потреби і для приготування бурового розчину, а також вивозити для подальшого використання в системі підтримання пластового тиску в продуктивних горизонтах на Старосамбірському родовищі.
2.2.4 Дані про розрахункові обсяги відходів буріння
Розрахунок кількості відходів буріння проведений згідно з методикою, що викладена в стандарті СОУ 73.1-41-11.00.01:2005 «Охорона довкілля. Природоохоронні заходи під час споруджування свердловин на нафту та газ».
Вихідні дані для визначення середнього об'єму вибуреної породи для свердловини глибиною 600 м прийняті, виходячи з досвіду спорудження свердловин на Стрільбицькому родовищі і приведені в табл. 2.2
Таблиця 2.2 - Вихідні дані для визначення об'єму вибуреної породи
№ п/п |
Показники |
Умовні позначення |
Значення показників
323,9 | 244,5 | 168,3
1 | Діаметр долота в інтервалі буріння, мм | Дн1 | 393,7 | 295,3 | 215,9
2 | Інтервал буріння, м | Li | 5 | 65 | 530
3 | Середній коефіцієнт кавернозності | 1 | 1,2 | 1,18 | 1,05
4 | Коефіцієнт розщільнення породи | Кр | 1,2 | 1,2 | 1,2
5 | Об'єм вибуреної породи в і-му інтервалі, м3 Vпрі=0,785КрДн12. .Li |
Vпрi | 0,79 | 5,77 | 24,67
Об'єм вибуреної породи після завершення буріння свердловини:
Vпр = 0,79 + 5,77+24,67 = 31,23 м3
Орієнтовний обсяг для буріння чотирьох свердловин становитиме:
Vпр = 31,23 х 4 = 124,9 м3
2. Втрати бурового розчину при його очищенні:
відстоювачем VпоІ = 3 еІ х Vпр;
віброситом VпоІI = 1,2 еІI х Vпр;
пісковідділлювачем VпоІII = 2 еІII х Vпр;
муловідділювачем VпоІV = 3 еІV х Vпр;
де ступінь очищення бурового розчину від породи, в частинах одиниці:
відстоювачем еІ = 0,5
віброситом еІІ = 0,20
пісковідділлювачем еІІІ = 0,20
муловідділювачем еІV= 0,20
VпоІ = 3 х 0,15 х 31,23 = 14,05 м3
VпоІІ = 1,2 х 0,20 х 31,23 = 7,49 м3
VІІоІІІ = 2 х 0,20 х 31,23 = 12,49 м3
VпоІV = 3 х 0,20 х 31,23 = 18,73 м3
3. Об'єм видаленої породи:
Vвп = (е1 + еІІ + еІІІ + еІV) х Vпр
Vвп = (0,15 + 0,20 + 0,20 + 0,20) х 31,2 х 4 =93,7 м3
4. Об'єм відпрацьованого бурового розчину (ВБР):
Vвбр = (3 е1 + 1,2 еІІ + 2 еІІІ + 3 еІV) х Vпр + 0,5Vц,
де: Vц - об'єм циркуляційної системи бурової установки, що визначається в залежності від класу бурової установки і максимальної глибини буріння, Vц = 60 м3.
Vвбр = (3x0,15 + 1,2x0,20 + 2x0,20 + 3x0,20) х 31,23+ 0,5 х 60 х 4 = 331,2 м3
5. Об'єм бурових стічних вод (БСВ):
Vбсв = 2 х Vвбр;
Vбсв = 2 х 82,77 х 4=662 м3
Об'єм розчину для випробування свердловини:
Vв = 1,5 х 0,785 х Дв2 х Н,
де Дв - внутрішній діаметр експлуатаційної колони, 0,168 м;
Н - глибина свердловини, 600 м.
Vв = 1,5 х 0,785 х 0,1682 х 600 х 4 = 79,8 м3
Частину бурових стічних вод пропонується використовувати повторно, зокрема, частково на технічні потреби при спорудженні свердловини, а також для приготування бурового розчину при спорудженні інших свердловин Стрільбицького родовища.
Для нейтралізації можливого шкідливого впливу на грунт нафти і нафтопродуктів проводиться зрізання забрудненого ґрунту на глибину забруднення (~ 0,15м).
Для збору нафтової плівки з поверхні рідких бурових відходів, перед освітленням рідини, засипати її адсорбентом з розрахунку 4 кг на 100 м2 площі амбару.
Для зменшення забруднення ґрунтів і ґрунтових вод необхідно провести очистку і утилізацію бурових стічних вод (БСВ), а також нейтралізацію і знешкодження відпрацьованого бурового розчину (ВБР) і бурового шламу (БШ).
3 Оцінка впливів планової діяльності на навколишнє середовище
3.1 Геологічне середовище
У результаті буріння свердловини в межах родовища відбулося техногенне