Продукція із свердловин № 13 та № 21 надходить на нафтозбірний пункт “Стара Сіль-13”.

Нафтозбірний пункт “Стара Сіль-13” призначений для збору та тимчасового зберігання нафти зі свердловин “Стара Сіль-13” і “Стара Сіль-21”, індивідуального заміру дебіту нафти цих свердловин, вивозу нафти на НЗП “Старий Самбір-3”, а також для відпуску нафти у разі необхідності для технологічних операцій на глушіння при підземному та капітальному ремонтах свердловин.

Продукція із свердловин “Стрільбичі-45”, “Стрільбичі-46”, “Стара Сіль-11” надходить на нафтозбірний пункт “Стара Сіль -11”.

НЗП “Стара Сіль-11” обладнаний гребінкою, двома горизонтальними резервуарами та наливною естакадою.

Емульсія зі свердловин надходить на гребінку. З гребінки продукція свердловин поступає на горизонтальний резервуар РГС-75 об’ємом 75 м3, звідки, через наливну естакаду при відкритій засувці № 14, по мірі наповнення РГС, вивозиться автоцистернами на НЗП “Старий Самбір - 3”.

Для індивідуального заміру дебіту свердловин передбачається робота однієї з них на замірну ємність РГС-25 об’ємом 25 м3. Інші дві свердловини в цей час працюють на РГС-75. По мірі наповнення РГС-25, продукція з замірної ємності при відкритих засувках №№ 2, 13, самопливом надходить у резервуар РГС-75.

Даним проектом передбачається буріння ще чотирьох видобувних свердловин № 40, 41, 42, 43.

10.3.2 Дані про сировинні, земельні, водні та енергетичні ресурси

Водозабезпечення об’єктів планується здійснювати:

- питною водою привозною водою питної якості із комунального водопроводу БВО м. Борислав;

- технічне водопостачання - привозна вода із НЗП «Старий Самбір -3».

Буріння буде здійснюватись установками «Уралмаш 3Д-76» з дизельним приводом та «Уралмаш 4Э-76» з електричним приводом. За попередньою оцінкою, площа земельних ділянок, які планується відвести під розміщення бурових установок та об’єктів облаштування родовища (згідно норм відводу за ГСТУ 41-00 032 626-00-003-96 та ГСТУ 41-00 032 626-00-002-96), складе 10,4 га, у тому числі в довгострокове користування – 1,44 га.

У процесі вибору майданчиків під свердловини та бурове устаткування проводяться інженерно-геологічні дослідження. Відведення земельних ділянок проводиться відповідно до норм відводу земель для нафтових і газових свердловин (СН 459-74).

Джерела водопостачання для будівництва проектованих свердловин та необхідні об’єми води визначатимуться індивідуальними проектами на їх спорудження.

10.3.3 Інженерні мережі і комунікації, схема збору, очищення і видалення шкідливих речовин

Буріння свердловин на ділянках, де сприятливі інженерно-геологічні умови, буде проводитись амбарним методом. На буровому майданчику таких сверловин передбачається спорудження двох амбарів загальним об’ємом 1000-1500 м3, а також амбар для продуктів випробування свердловини об’ємом 100 м3.

Перший амбар для збору відпрацьованих бурових розчинів і вибуреної породи. Другий – для збору бурових стічних вод і стоків обробленої коагулянтами води. Перший відстійний амбар споруджується таким чином, щоб надлишок рідини, яка надходить по стічних каналах, переливався у другий амбар для відстоювання води. Далі очищена вода за допомогою насосної установки подається в напірну ємкість для повторного використання.

По периметру амбарів передбачається обвалування з мінерального ґрунту висотою 0,6 м з верхньою основою 0,5 м і нижньою – 2,9 м.

Враховуючи гідрогеологічні умови майданчика та фізико-механічні властивості ґрунтів, спорудження амбарів-накопичувачів шламових відходів виконуватиметься з влаштуванням по всьому периметру шламових амбарів та дну технологічних траншей протифільтраційного екрану з глинистого ґрунту для запобігання інфільтрації стічних вод в горизонт ґрунтових вод.

У окремих випадках, коли за результатами інженерно-геологічних вишукувань, екологічних обмежень та гідрогеологічних умов амбарний метод буде неприйнятним, будівництво свердловин здійснюватиметься безамбарним методом.

На земельних ділянках, відведених під будівництво свердловин, споруджується нагірноловча канава, яка попереджує попадання води на територію бурового майданчика при таненні снігу і випаданні дощу.

З метою попередження проникнення в ґрунт фільтрату промивної рідини, ПММ, хімреагентів, стічних вод, а також з метою попередження попадання їх в поверхневі водотоки, ділянки під буровою, агрегатним і насосним блоками, блоком приготування розчину викладаються залізобетонними плитами або металевими фундаментними плитами.

Майданчик під блок ПММ по периметру обваловується на висоту 0,5 м.

Плити під буровим майданчиком укладаються з нахилом в сторону стічних металевих лотків із труб (D 0,324 м). Лотки для стоків укладаються по периметру залізобетонних плит з повздовжнім нахилом >5° до місця збирання стічних вод.

Для очищення бурового розчину передбачено наступне обладнання: відстоювач, вібросито, пісковідділлювач, муловідділювач.

Збір забруднених стічних вод передбачено з площадок ПММ та технологічних площадок, де ймовірне забруднення нафтопродуктами, хімреагентами, буровим розчином, з подальшим відводом їх в збірні колодязі та ємності.

Бурові стічні води пропонується використовувати, частково на технічні потреби і для приготування бурового розчину, а також вивозити для подальшого використання в системі підтримання пластового тиску в продуктивних горизонтах на Старосамбірському родовищі.

10.3.4 Дані про розрахункові обсяги відходів буріння

Розрахунок кількості відходів буріння проведений згідно з методикою, що викладена в стандарті СОУ 73.1-41-11.00.01:2005 «Охорона довкілля. Природоохоронні заходи під час споруджування свердловин на нафту та газ».

Вихідні дані для визначення середнього об'єму вибуреної породи для свердловини глибиною 600 м прийняті, виходячи з досвіду спорудження свердловин на Стрільбицькому родовищі і приведені в табл. 10.2

Таблиця 10.2 - Вихідні дані для визначення об'єму вибуреної породи

№ п/п |

Показники |

Умовні позначення |

Значення показників

323,9 | 244,5 | 168,3

1 | Діаметр долота в інтервалі буріння, мм | Дн1 | 393,7 | 295,3 | 215,9

2 | Інтервал буріння, м | Li | 5 | 65 | 530

3 | Середній коефіцієнт кавернозності | 1 | 1,2 | 1,18 | 1,05

4 | Коефіцієнт розщільнення породи | Кр | 1,2 | 1,2 | 1,2

5 | Об'єм вибуреної породи