в і-му інтервалі, м3 Vпрі=0,785КрДн12. .Li |
Vпрi | 0,79 | 5,77 | 24,67
Об'єм вибуреної породи після завершення буріння свердловини:
Vпр = 0,79 + 5,77+24,67 = 31,23 м3
Орієнтовний обсяг для буріння чотирьох свердловин становитиме:
Vпр = 31,23 х 4 = 124,9 м3
2. Втрати бурового розчину при його очищенні:
відстоювачем VпоІ = 3 еІ х Vпр;
віброситом VпоІI = 1,2 еІI х Vпр;
пісковідділлювачем VпоІII = 2 еІII х Vпр;
муловідділювачем VпоІV = 3 еІV х Vпр;
де ступінь очищення бурового розчину від породи, в частинах одиниці:
відстоювачем еІ = 0,5
віброситом еІІ = 0,20
пісковідділлювачем еІІІ = 0,20
муловідділювачем еІV= 0,20
VпоІ = 3 х 0,15 х 31,23 = 14,05 м3
VпоІІ = 1,2 х 0,20 х 31,23 = 7,49 м3
VІІоІІІ = 2 х 0,20 х 31,23 = 12,49 м3
VпоІV = 3 х 0,20 х 31,23 = 18,73 м3
3. Об'єм видаленої породи:
Vвп = (е1 + еІІ + еІІІ + еІV) х Vпр
Vвп = (0,15 + 0,20 + 0,20 + 0,20) х 31,2 х 4 =93,7 м3
4. Об'єм відпрацьованого бурового розчину (ВБР):
Vвбр = (3 е1 + 1,2 еІІ + 2 еІІІ + 3 еІV) х Vпр + 0,5Vц,
де: Vц - об'єм циркуляційної системи бурової установки, що визначається в залежності від класу бурової установки і максимальної глибини буріння, Vц = 60 м3.
Vвбр = (3x0,15 + 1,2x0,20 + 2x0,20 + 3x0,20) х 31,23+ 0,5 х 60 х 4 = 331,2 м3
5. Об'єм бурових стічних вод (БСВ):
Vбсв = 2 х Vвбр;
Vбсв = 2 х 82,77 х 4=662 м3
Об'єм розчину для випробування свердловини:
Vв = 1,5 х 0,785 х Дв2 х Н,
де Дв - внутрішній діаметр експлуатаційної колони, 0,168 м;
Н - глибина свердловини, 600 м.
Vв = 1,5 х 0,785 х 0,1682 х 600 х 4 = 79,8 м3
Частину бурових стічних вод пропонується використовувати повторно, зокрема, частково на технічні потреби при спорудженні свердловини, а також для приготування бурового розчину при спорудженні інших свердловин Стрільбицького родовища.
Для нейтралізації можливого шкідливого впливу на грунт нафти і нафтопродуктів проводиться зрізання забрудненого ґрунту на глибину забруднення (~ 0,15м).
Для збору нафтової плівки з поверхні рідких бурових відходів, перед освітленням рідини, засипати її адсорбентом з розрахунку 4 кг на 100 м2 площі амбару.
Для зменшення забруднення ґрунтів і ґрунтових вод необхідно провести очистку і утилізацію бурових стічних вод (БСВ), а також нейтралізацію і знешкодження відпрацьованого бурового розчину (ВБР) і бурового шламу (БШ).
10.3.5 Оцінка можливості виникнення аварійних ситуацій
До аварійних причин відносяться:
нафтогазоводопрояви та відкриті фонтани в процесі буріння свердловин;
аварійні ситуації і порушення технології випробування свердловин;
пориви трубопроводів у процесі експлуатації родовища.
Найбільшу небезпеку для навколишнього середовища становить аварійний викид пластової рідини (нафти або пластової води). Для попередження аварійного викиду пластового флюїду із свердловини передбачено відповідні параметри бурового розчину, обладнання устя свердловини на період розкриття продуктивних горизонтів противикидним обладнанням, фонтанною арматурою, сепараторною установкою з обв’язкою ємностей. При бурінні свердловин не допускається порушення технологічних процесів, що можуть привести до аварійних ситуацій, особливо повґязаних із затрубними відкритими фонтанами. Буріння свердловин ведеться згідно робочого проекту на будівництво свердловини і режимно-технологічної карти, яку розробляють відповідні підрозділи УБР і затверджують головний інженер та головний геолог УБР. На свердловині повинен бути план ліквідації аварій, що містить вказівки сповіщення відповідних служб організацій, які повинні брати участь у ліквідації аварій та наслідків, перелік необхідних технічних засобів, знешкоджуючих реагентів, способи збору і знешкодження забруднювальних речовин.
При попаданні в ґрунт витоків нафтопродуктів забруднену ділянку слід оконтурити плугами з глибиною занурення леміха 20-25см. При середніх і значних розливах по контуру ділянки необхідно будувати траншеї і облаштовувати їх захисними екранами для попередження інтенсивного просочування нафтопродуктів. Збір розливів необхідно здійснювати за допомогою спеціальної нафтозбірної техніки. Враховуючи можливі наслідки аварії і екологічну вразливість території, одночасно з механічними засобами можуть використовуватись хімічні сорбенти. В цьому випадку на поверхню забруднених місць перед нанесенням родючого шару ґрунту наносять адсорбент (гідрофобізований перліт, вермикуліт) із розрахунку 0,1-0,2 кг на 1 м2 забрудненої території. Після того як шкідливі речовини будуть зібрані з поверхні ґрунту, виконується технічна і біологічна рекультивація території регламентована відповідними нормативними документами.
10.3.6 Наявність позитивних екологічних, соціальних і економічних аспектів реалізації проектованої діяльності
Позитивними екологічними аспектами є:
проведення будівництва свердловини відповідно до геологічного вивчення, врахування екологічних аспектів, інженерної підготовки об’єкта;
відсутність скидів стічних вод у водні об’єкти;
незначна кількість викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря;
Позитивними соціальними та економічними аспектами є забезпечення робочих місць та зміцнення паливно-енергетичної бази України.
10.3.7 Перелік джерел і видів впливів на навколишнє середовище
У результаті планової діяльності елементами впливу на навколишнє середовище будуть:
- викидні труби обладнання, що працює з використанням процесу горіння (дизельприводи бурової установки, дизельгенератори, технологічний транспорт тощо);
- дихальні клапани ємностей збору та зберігання нафтопродуктів та ПММ;
споруди збору промислових і господарсько-побутових вод;
амбари для накопичення відходів або спалення продуктів видобутку.
При експлуатації промислових споруд у робочому режимі їх вплив на ґрунт, флору, фауну, грунтові, підземні та поверхневі води території буде мінімальним і можливий лише у випадку порушення нормального технологічного процесу (виникнення аварійних ситуацій).
10.4 Оцінка впливів планової діяльності на навколишнє середовище
10.4.1 Геологічне середовище
У результаті буріння свердловини в межах родовища відбулося техногенне порушення геологічного середовища. На першому етапі розвідки та розробки родовища ударним способом близько 90 свердловин глибиною до 400 м. Пізніше згідно з проектами пошукових робіт (1988 р.) і пробної експлуатації