Сумарний коефіцієнт порушення геологічного середовища визначається за формулою:

де Vп – загальний об’єм порушених гірських порід, м3;

Vр – загальний об’єм родовища, м3;

Сумарна площа родовища становить 1500000 м2, а глибина залягання продуктивних горизонтів – 600 м. Таким чином, об’єм ділянки родовища становитиме 900000000 м3. Об’єм вибуреної породи з однієї свердловини складає 31,23 м3. Враховуючи загальну кількість свердловин, які пробурені на родовищі – 99, загальний обсяг вибуреної породи становитиме – 3091,8 м3. Таким чином, фактичний коефіцієнт порушення геологічного середовища становить 3091,8 м3/900000000 м3 х 100 = 3,43х10-4 %.

Для подальшої розробки Стрільбицького родовища передбачено пробурити ще 4 свердловини (№№ 40, 41, 42, 43). З врахуванням цього загальний об’єм вибуреної породи становитиме 3216,7 м3, а коефіцієнт порушення геологічного середовища відповідно – 3,57 х 10-4 м3. Таким чином, у результаті впровадження проектованої діяльності порушення геологічного середовища зводиться до мінімуму.

Основними забруднювачами геологічного середовища при бурінні та експлуатації свердловин родовища можуть бути: бурові і тампонажні розчини, бурові стічні води і шлам, продукти випробування та видобутку свердловин, дощові забруднені води і господарсько-побутові стічні води.

Фактором, який впливає на стан надр, є порушення герметичності колони і заколонного простору, що призводить до заколонних перетоків рідин. Порушення герметичності колон експлуатаційних свердловин є наслідком як технічних, так і геологічних причин. Найбільш простою причиною є негерметичність різьбових з’єднань та дефекти металу труб колони.

Вказані причини повністю усуваються при якісному технічному контролі трубної продукції та при дотриманні технологічного режиму при будівництві свердловин.

Не менш важливим є збереження цілісності цементного каменю. Особливо небезпечним є порушення герметичності заколонного простору в інтервалах залягання підземних водоносних та нафтоносних горизонтів в гірських породах. Слабке зчеплення цементного каменю з стінками колони та гірськими породами, порушення його цілісності може привести до заколонних перетоків флюїдів, а в деяких випадках і до відкритих витоків флюїдів на земну поверхню з утворенням грифонів навколо гирл свердловин.

Перераховані впливи носять нештатний характер і для їхньої ліквідації на бурових складаються спеціальні плани дій. Крім того, при розробці проектів на будівництво свердловин необхідно передбачити комплекс заходів щодо попередження виникнення аварійних та нештатних ситуацій.

Для зменшення та запобігання шкідливого впливу проектованої діяльності на геологічне середовище проектом передбачено наступні заходи:

- розроблення відповідних конструкцій свердловин і технологій буріння з метою попередження та зменшення впливу процесу буріння на геологічне середовище;

- для попередження перетоків флюїдів і пластових вод в заколонному просторі цементний розчин за всіма обсадними колонами піднімається до устя свердловин;

- густина бурового розчину передбачається такою, щоб гідростатичний тиск стовпа бурового розчину перевищував пластовий тиск;

- для запобігання викиду пластових флюїдів на усті свердловин при бурінні під експлуатаційну колону встановлюється противикидне обладнання.

10.4.2 Повітряне середовище

10.4.2.1 Фонове забруднення атмосферного повітря

Стан повітряного середовища в районі Стрільбицького родовища залишається задовільним, на що вказують фонові концентрації забруднюючих речовин в атмосферному повітрі, які не перевищують 0,4 ГДК (таблиця 10.3).

Таблиця 10.3 - Фонові концентрації забруднюючих речовин в атмосферному повітрі

№ п/п | Забруднююча речовина |

Фонові концентрації, мг/м3 | ГДК, мг/м3 |

Сф в долях ГДК

Код | Найменування

1 | 410 | Метан | 20 | 50 | 0,4

2 | 10305 | Етан | 20 | 50 | 0,4

3 | 10304 | Пропан | 20 | 50 | 0,4

4 | 402 | Бутан | 80 | 200 | 0,4

5 | 405 | Пентан | 40 | 100 | 0,4

6 | 403 | Гексан | 24 | 60 | 0,4

7 | 337 | Оксид вуглецю | 2 | 5,0 | 0,4

8 | 304 | Оксид азоту | 0,16 | 0,4 | 0,4

9 | 301 | Діоксид азоту | 0,034 | 0,085 | 0,4

10 | 330 | Сірчистий ангідрид | 0,2 | 0,5 | 0,4

11 | 328 | Сажа | 0,06 | 0,15 | 0,4

10.4.2.2 Масштаби, інтенсивність і тривалість впливу

Основні можливі джерела забруднення при розробці родовища і перелік забруднюючих речовин, що викидаються в атмосферне повітря приведно в таблиці 10.4.

Таблиця 10.4 - Перелік джерел забруднення при розробці родовища

№п/п | Місце-знаход-ження джерела викидів | Назва джерела | Кількість | Забруднюючі речовини, що викидаються в атмосферу

1 | Нафтозбірний пункт Стара Сіль - 11 | Резервуар РГС-50 | 1 | Вуглеводні

2 | Резервуар РГС-25 | 1 | Вуглеводні

3 | Налив а/цистерни | 1 | Вуглеводні

4 | Нафтозбірний пункт Стара Сіль - 13 | Резервуар РГС-30 | 1 | Вуглеводні

5 | Резервуар РГС-100 | 1 | Вуглецю оксид, азоту діоксид

6 | Налив а/цистерни | 1 | Вуглеводні, сірководень

Згідно матеріалів інвентаризації викидів та обсягів забруднюючих речовин, що надходять в атмосферне повітря від стаціонарних джерел НГВУ «Бориславнафтогаз» проведеної НДПІ ВАТ «Укрнафта у 2005 році (2) сумарні викиди на Стрільбицькому родовищі складали:

- бутан(402) – 0,3338 т/рік;

- гексан (403) – 0,0546 т/рік;

- пентан (405) – 0,0747 т/рік;

- метан (410) – 0,0391 т/рік;

- пропан (10304) – 0,0435 т/рік;

- етан (10305) – 0,0215 т/рік.

Враховуючи те, що впродовж останніх років обсяги щорічного видобутку вуглеводневої продукції на родовищі стабільні можна стверджувати, що сумарні викиди забруднюючих речовин, що надходять в атмосферне повітря від стаціонарних джерел