Лілія лісова |

Lilium martagon L. |

на луках, узліссях, в світлих лісах в лісовому і субальпійському поясах, спорадично;

Продовження таблиці 1.5

1 | 2 | 3

Зозулині сльози серцелисті | Listera cordata (L.) Br. |

у верхній частині лісового поясу в ялинових лісах, заходить у субальпійський пояс, зрідка

Зозулині сльози яйцевидні |

Listera ovata L. |

у вологих листяних лісах, на узліссях, луках, окраїнах боліт в лісовому поясі, заходить в субальпійський пояс, спорадично по всій території;

Плаун колючий | Lycopodium annotinum L. | в хвойних лісах та в криволіссі, нерідко по всій території парку;

Гніздівка звичайна | Neottia nidus-avis (L.) Rich. | в лісах (переважно букових та ялицевих), спорадично;

Зозулинець шоломоносний | Orchis militaris L. |

на вологих луках, узліссях, рідко

Журавлина дрібноплода |

Oxycoccus microcarpus Turcz. ex Rupr. | оліготрофні болота в лісовому поясі, дуже рідко

Шолудивник Едера | Pedicularis oederi Vahl. | в субальпійському і альпійському поясах Чорногори

Товстянка звичайна | Pinguicula vulgaris L. |

на евтрофних, переважно осоково-гіпнових болотах в лісовому поясі, рідко, найбільша популяція в ур. Погорілець

Любка дволиста | Platanthera bifolia L. |

на луках лісового поясу, узліссях, в лісах, нерідко по всій території;

Продовження таблиці 1.5

1 | 2 | 3

Тонконіг ейла |

Poa deylii Chriek et Juras. |

На кам’янистих місцях у субальпійському і альпійському поясах у чорногірській частині парку, іноді домінує;

Первоцвіт малий | Primula minima L. |

На кам’янистих місцях в альпійському поясі;

Чихавка тонколиста | Ptarmica tenuifolia (Schur) Schur. | Субальпійський та альпійський пояси, дуже рідко (г. Піп Іван);

Сон білий |

Pulsatilla alba Rchb. |

На луках і розсипах субальпійського поясу

Родіола рожева | Rhodiola rosea L. | На скелях та осипах в субальпійському та альпійському поясах

Рододендрон східнокарпатський | Rododendron kotschyi Simonk |

на осипах та скелях в субальпійському і альпійському поясах, утворює зарості

Верба трав’яна | Salix herbace L. | На кам’янистих місцях в субальпійському і альпійському поясах, де довго затримується сніг, зрідка

Верба туполиста | Salix retusa L. | На кам’янистих місцях в субальпійському і альпійському поясах, зрідка

Ломикамінь аїзовидний | Saxifraga aizoides L. | На вологих скелях в субальпійському і альпійському поясах, зрідка

Закінчення таблиці 1.5

1 | 2 | 3

Плаунок плауновидний | Selaginella selaginelloides (L.) Link. | дуже рідко в субальпійському та альпійському поясах Чорногори;

Молодило гірське | Sempervivum montanum L. s.l. | на скелях та осипах субальпійського

Сверція альпійська | Swertia alpestris Baumg. | на болотах і заболочених луках в субальпійському і альпійському поясах

Траунштейнера куляста | Traunsteinera globosa (L.) Reichb. | на луках, узліссях, в криволіссі, спорадично по всій території

До раритетних таксонів належить ряд реліктів – ліннея північна, скополія карніолійська, сосна кедрова європейська; аркто-альпійські види зустрічаються у лісовому поясі на виступах скель, вершинах, болотах – дріада восьмипелюсткова, наскельниця лежача, айстра альпійська, ситник трилусковий.

На території КНПП, зокрема Чорногірського лісництва поширені деякі рідкісні види таксонів флори,які показані на рисунку 1.1.

1.8.2 Характеристика фауни

З підвищенням антропогенного пресу на природні територіальні комплекси здебільшого спостерігається порушення саморегульованих систем. З часу створення КНПП на його території відзначається певне ослаблення процесів дигресії в біогеоценозах. Помітна деяка стабілізація чисельності одних видів тварин, інших продовжує знижуватися. У парку ще й досі не відтворилися популяції лелеки чорного, беркута, рідкісними стали й інші хижі птахи.

Зоологічні дослідження на території Чорногірського лісництва проводяться з 1984 року. В результаті досліджень уточнено сучасний склад фауни .

Рисунок 1.1– Схема поширення рідкісних таксонів флори Карпатського НПП та ПОНДВ Чорногірського лісництва

теплокровних, вдосконалено методику обліку чисельності дрібних ссавців і досліджено висотне поширення наземних хребетних та інших тварин

Завдяки сприятливим екологічним умовам, Українські Карпати відзначається багатим і різноманітним за видовим складом тваринним світом, який здавна привертав увагу зоологів. Земноводних, плазунів, птахів та ссавців тут почали ретельно вивчати вже після першої світової війни польські вчені-ботаніки (Niezabitowski, 1933; Fudakowski, 1935; Dunajewski, 1935; Sagan, 1935,1939 та інші). Але в той час дослідження проводились спорадично, особливо на північно-східних схилах гір. Грунтовніше вивчення фауни Український Карпат почалося в повоєнні роки [7,9].

У гірських системах із збільшенням висоти над рівнем моря відповідно змінюються грунтово-кліматичні умови, що впливає на формування і висотне поширення природних екосистем та зміну видового складу тварин. Тому при дослідженні фауни Карпат зоологи (Страутман, 1954; Татаринов, 1956 та інші) характеризують ті чи інші види в межах певних висотних смуг, називаючи їх поясами, зонами, ландшафтами.

При аналізі поширення тварин на великій території Чорногірського лісництва врахували міграційну здатність тварин в межах близьких висотних поясів. Особливо помітні переміщення багатьох тварин в зимовий період. Деякі види тяжіють до екологічно специфічної смуги річкових долин. З огляду на існуючі екологічні і ландшафтні умови висотне поширення тварин вивчали у розрізі трьох поясів: широколистяних та хвойних лісів, субальпійського та екологічно відмінної смуги гірських річкових долин, які проходять через кілька висотних поясів.

Екологічна різноманітність природних ландшафтів зумовлює наявність різних екологічних груп тварин. Деякі з них тяжіють лише до певних біотопів. Наприклад, тинівка альпійська, вівсянка гірська, полівка снігова не зустріча-ються тут нижче 1400 м н.р.м., хоч останній вид у горах Югославії відновлю-вали на значно меншій висоті.

Є види, на поширення яких впливає не стільки висота над рівнем моря, тип лісу чи характер рослинності, скільки наявність характерних стацій. Так, оляпка, плиска гірська зустрічаються в усіх висотних смугах, де є гірські потоки, ластівка - де є людські оселі.

З метою