Навесні циркуляція повітряних мас визначається, в основному, впливом азовського антициклону і середземноморських циклонів. Внаслідок цього, на території Чрногірського лісництва весняна погода відзначається значною нестійкістю.

Максимум опадів спостерігається влітку (60-80% річної норми). Їх випадання в цей час зумовлено переміщенням фронтів з північного сходу і заходу, а також дією південно-західних циклонів.

Вітровий режим характеризується певною закономірністю, яка зумовлена як циркуляцією повітряних мас, так і рельєфом місцевості. Масивність і розташування гірських хребтів, розміри та висотне поширення річкових долин на території парку по-різному впливають на вітровий режим і зумовлюють його своєрідні гірські риси (табл. 1.4). У вузьких долинах проявляється гірсько-долинна циркуляція повітряних мас. Протягом року найменша середня швидкість вітру (1-2м/с) спостерігається влітку або на початку осені, коли переважають малоактивні процеси. На гірських вершинах (г. Явірник ) вітер у цей час досягає 4-5м/с. Взимку середня швидкість вітру становить 1-3, в горах – до 8м/с.

Лавини.

Снігові лавини – характерна, невідіємна риса прського ландшафту взагалі і Карпат зокрема. Вони властиві як для сильнорозчленованих, так і для слаборозчленованих середньогірських областей, можуть бути і в безлісних, і в лісових районах На схилах г. Явірник періодично сходять снігові лавини, які руйнують криволісся, верхню межу лісу і бувають небезпечними для людей. Лавинонебезпечні зони розташовуються на різних ступенях висоти. За характером руху і в залежності від морфологічних особливостей підстилаючої поверхні розрізняють осуви (снігові зсуви), лоткові і стрибаючі лавини.

Таблиця 1.3– Середньомісячні та середньорічна кількість опадів (мм)

Місце спостереження | Абс. H, м | I | II | III | IV | V | VI | VII | VIII | IX | X | XI | XII | За рік

Яремчанське ПОНДВ | 531 | 38 | 41 | 44 | 71 | 99 | 140 | 135 | 118 | 75 | 69 | 61 | 47 | 938

ЧорногірськеПОНДВ | 1429 | 77 | 104 | 114 | 102 | 138 | 189 | 182 | 148 | 108 | 98 | 125 | 116 | 1501

Таблиця 1.4 – Швидкість вітру (м/с)

Місце спостереження | Абс. H, м | I | II | III | IV | V | VI | VII | VIII | IX | X | XI | XII | За рік

Яремчанське лісництво | 531 | 2,2 | 2,0 | 2,0 | 1,9 | 1,6 | 1,5 | 1,6 | 1,7 | 1,8 | 1,8 | 1,9 | 2,2 | 1,8

Чорногірське

лісництво | 1429 | 8,1 | 6,7 | 7,0 | 4,8 | 4,8 | 4,1 | 4,4 | 5,3 | 5,5 | 5,6 | 7,3 | 7,3 | 5,9

Виникнення снігових лавин є наслідком взаємодії ряду взаємопов'язаних природних факторів та антропогенного впливу на структуру природних екосистем. Схід лавин і лавинонебезпечний період обумовлені внутрішніми процесами перекристалізації снігової товщі в зв'язку з тим, що в сніговому покриві відбуваються глибокі структурні зміни, які викликають утворення лавинних горизонтів ковзання.

На досліджуваній території більшість сходу лавин відбувається на схилах крутизною від 25° до 55°. Частіше всього кут нахилу схилу від 30 до 40°. Ця відносно невелика крутизна сприяє значному накопиченню снігу на них. Висота снігового покриву в місцях відриву лавин від 2 до 4 м, на окремих ділянках перевищує від 8 -10 м, досягаючи в окремих випадках навіть 20 м.

Взимку в районі гори Явірник переважають повітряні течії, обумовлені циклонічною діяльністю полярного фронту, в зв'язку з чим часто виникає потік атлантичного повітря, що рухається з південного заходу. Переважаючий напрям вітрів західний (північно-західний, південно-західний), тому в результаті переносу вітром снігових мас частіше всього снігові карнизи і, відповідно, обвали спостерігаються на східних і північно-східних схилах, куди вітром переноситься сніг. Найчастішою причиною сходу лавин є відлиги, що наступають після великих снігопадів, які часто супроводжуються дощами. Розміри снігових лавин коливаються в досить значних межах: об’єм скинутого снігу змінюється від декількох десятків до декількох тисяч і навіть десятків тисяч кубічних метрів.

Лавинні снігозбори на досліджуваній території знаходяться переважно у верхній частині гірських масивів, для яких характерне довготривале залягання (5-7 місяців на рік) потужного снігового покриву. Причому за зиму тут випадає близько 500 мм твердих опадів, яких достатньо для утворення рівномірного снігового покриву висотою 1,0-1,5 м при щільності 0,4 г/см. Вітровий фактор зумовлює на гірських схилах у високогір’ї істотний перерозподіл снігового покриву. Здуті з підвітряних південних і південно-західних схилів снігові маси переносяться заметілями на навітряні схили північних і східних експозицій. Висота снігового покриву тут переважно досягає 2-3 м та більше, а в екстремальних умовах часто перевищує 10 м. Надмірне снігонакопичення є головною причиною утворення на схилах нестійкого снігового покриву і формування лавин.

Найбільш лавинонебезпечними є рівні похилі трав’янисті схили, які не затримують сніговий покрив. Менш сприятливі для утворення лавин похилі поверхні з різко вираженими нерівностями мікрорельєфу, особливо кам’янисті розсипища. Добре фіксують снігові масиви високогірські ліси. Схили, вкриті зімкнутими смерековими фітоценозами, практично лавинобезпечні. Значну протилавинну роль виконує також субальпійське криволісся. Так, гірськососняки можуть зв’язувати своєю фітомасою товщу сніп висотою до 1,0-1,5 м. Захисна роль ялівцевих і рододендронових заростей менша. Лавини