В останні часи проблема поводження з відходами в межах Чорногірського лісництва стає все гострішою [13]. При проведенні візуальних досліджень було встановлено, що на території досліджень є лише два контейнери для сміття, зроблені з дерева і майже вщерть наповнені. Біля кількох альтанок для відпочинку стоять урни, які періодично прибирають працівники лісництва. Слід відзначити, що час від часу сміття спалюють, хоча як відомо робити це на території КНПП заборонено.

2.6 Вплив на флористичне різноманіття

Фітоценоз є найчутливішим елементом біогеоценозу, своєрідним індикатором здоров’я всієї екосистеми. Під впливом рекреації у співвідношенні типів рослинності збільшується частка рослин з обширним ареалом. Швидкість зникнення ендемічних та реліктових видів та заміна їх космополітами залежить від основних характеристик корінних типів фітоценозів. Значний вплив на цей процес має інтенсивність рекреаційного навантаження. Динаміка антропогенного впливу характеризується на заповідних територіях Чорногірського лісництва швидким зростанням рекреаційного навантаження. Найбільшої небезпеки від впливу антропогенного пресу зазнають трав’янисті види, що мають обмежений ареал та нездатні до інтенсивного розмноження [11].

Субальпійські та альпійські луки.

Більшість рідкісних видів на маршруті зустрічаються ізольованими популяціями, що займають невеликі площі.

Угруповання рододендрона східнокарпатського поширені переважно у верхній частині субальпійського та в альпійському поясах. Флористичний склад бідний, більшість яких належить до гірського і альпійського елементів флори.

Угруповання рододендрона сконцентровані над криволіссям сосни на стрімких схилах північних експозицій; підлягають охороні як релікти третинного періоду. Рододендронники при інтенсивному витоптуванні деградують і змінюються щільнодернинними угрупованнями.

Негативного впливу витоптування та порушення місць зростання зазнають такі види, як тирлич крапчастий, тирлич жовтий, сон білий, поодинокі екземпляри яких піднімаються в нижній альпійський пояс і приурочені до майже рівних плоских привершинних поверхонь. Особини проходять повний цикл розвитку, ростуть зімкнуто по декілька штук серед едифікаторних угруповань. Місця зростання зазнають шкідливої дії вітру, водної ерозії та витоптування.

В субальпійському і нижньому альпійському поясах на висоті 1300-1900 м н.р.м., поодиноко зустрічається до висоти 2000 м н.р.м. родіола рожева. (г.Явірник). Ценопопуляції різної чисельності. Особини можуть зустрічатися як поодиноко, так і зімкнуто по декілька штук або в складі дифузних угруповань. Місцезнаходження родіоли рожевої підпадають під вплив снігових лавин, сповзання снігу, вітру, водяної ерозії.

В угрупованнях рододендрона при витоптуванні спостерігається зниження чисельності виду та старіння популяції (витоптується насіннєві проростки). В угрупованнях зменшується кількість видів різнотрав'я. Щучник дернистий і Білоус стиснутий збільшують свою чисельність, утворюючи суцільно-задерновані площі. На 40-70% знижується чисельність популяцій лохини, перстачу сріблястого. Значно знижується чисельність осоки вічно квітучої. Популяції білоуса прогресують, покривають до 70% площі, а його популяція на 75% складається з генеративних особин.

Костриця овеча збільшує чисельність генеративних особин й підвищує насіннєву продуктивність. Зросли чисельність і життєвість ситника трирозлогого. Витоптування сильної інтенсивності призводить до зникнення лохини, різкого зниження щільності всіх видів, окрім костриці овечої та ситника. Життєвість останніх підвищилася, в результаті вони витіснять менш стійкіші види, в тому числі і рідкісні. Проективне покриття видів у фітоценозі знизилася до 50%. Спостерігаються ознаки площинної ерозії [10].

Помірне витоптування з середнім навантаженням приводить до порушення трав’яного покриву і в результаті зменшується проростання насіння і приживлення паростків тирличу жовтого, тирличу крапчастого, сону білого.

В сеслерієвнику осоково-кострицевому угрупованні витоптування спричиняє старіння популяції домінанта. Відбулося зниження щільності всіх видів, за винятком ситника, щучника, костриці, життєвість яких зросла. У віковому спектрі перстачу золотистого зросла чисельність генеративних особин. Рідкісних видів не спостерігається.

В альпійському поясі Карпат найбільш вразливими до рекреаційного навантаження є угруповання з домінуванням рододендрона, ломикаменя аїзовидного, які деградують і замінюються щільнодернистими угрупованнями. Припинення чи зменшення навантаження на ці фітоценози сприятиме їх відновленню.

2.7 Вплив на представників фауни

В цілому тваринний світ представлений типовими карпатськими і гірськими видами. Представників класу риб, зокрема форель струмкову, чисельність якої в останні роки зменшується, можна зберегти дієвою охороною в період нересту та недопущення забруднення води. Відносно земноводних, то їх популяції в досліджуваному регіоні в порівняно хорошому стані і застосування яких-небудь екстрених заходів не доцільно. Хоча найбільш оптимальний шлях збереження цих видів – збереження місць розмноження, якими є різноманітні стоячі водойми, що в основному утворюються на лісових дорогах, які активно експлуатуються. Всі види плазунів, асоціюються з отруйними зміями, і активно знищуються людьми. Щодо раритетних видів птахів, то вони відмічені одиничними знахідками в районі досліджень, і для їх охорони потрібні більш детальні дослідження. Слід відмітити, що стан альпійської тинівки, є стабільним і гніздування її відмічено на відстані 3-5 м від туристичної стежки. Одним із шляхів збереження дрібних ссавців - заповідання окремих екосистем, біотопів, в яких вони зустрічаються. Збільшення кількості риби створить сприятливі умови для кормової бази видри і норки. Негативний вплив на чисельність цих видів має лісогосподарська діяльність. Популяції рисі зазнали значного впливу зі сторони людини, тому що знищувались як хижаки, які наносять шкоду мисливським тваринам (копитним). До факторів, які зменшують чисельність рідкісних видів тварин, відноситься і браконьєрство. В цілому, найкращим методом збереження видів, занесених до Червоної книги України – збереження екосистеми, в яких вони зустрічаються [10,11].

2.8 Підсумок, щодо впливів на рослинний та тваринний світ

Більшість з негативних впливів на тваринний та рослинний світ з боку антропогенного фактору мають місце, але їх можна уникнути або зменшити, якщо впровадити запобіжні заходи та заходи контролю.

2.9 Характеристика основних історико-культурних особливостей

З другої половини 19-го сторіччя, ще при Австро-Угорщині Гуцульщина набула значення курортної місцевості. Як колись, так і тепер, сюди вабила відпочиваючих та туристів унікальна краса