2.9.1 Аналіз і оцінка стану історико-культурної спадщини

Одним з основних негативних факторів, що визначають сучасний стан історико-культурної спадщини, є те, що проходила в минулі десятиліття „совєтизація” культури і відмовлення від традиційних культурних цінностей і традиційної системи життєзабезпечення, що привело до руйнування і знищення багатьох матеріальних пам'ятників (особливо церков і каплиць), угасанню традиційних технологій природокористування (у землеробстві, скотарстві, лісокористуванні), деформації традиційного ландшафту [10].

Сьогодні стан деяких пам'ятників вимагає ремонтних, консерваційних і реставраційних робіт. Історично цінна забудова сільських поселень має відносно гарну збереженість.

Говорячи про шедеври народної творчості, неможливо було б обійти увагою шедеври гуцульської архітектури, зокрема, церкви.

На території Карпатського національного природного парку збереглось дев’ять церков XVI-XX століть, збудованих у кращих традиціях гуцульської школи. Хрещаті дерев’яні церкви Гуцульщини, одно- та п’ятиверхі, при різноманітті планового та об’ємно-просторового вирішення мають спільні стильові ознаки. Зруби на кожному рамені хреста перекриті коробовим склепінням, рідше – плескатим перекриттям під двосхилими дахами з більшим чи меншим причілком.

Церква Різдва у Ворохті 1615 року вперше згадуєть у Шематизмі 1839 року і перенесена у Ворохту з села Яблуниця у 1780 році. Збудована вона у вигляді двох прямокутників, які перетинаються посередині і утворюють майже рівнораменний хрест з квадратною середньою частиною. Церква дуже маленька. Її архітектурні маси компактно гуртуються навколо центрального зрубу, витягнутого за рахунок високого барабану з наметовим завершенням. Церква зареєстрована у 1980 році Львівською СНРВМ.

Про сучасну дорівську церкву Чуда св. Михайла в деяких документах згадується як про перебудовану в 1844 році. Якщо взяти до уваги ту обставину, що в 1740-1754 роках про Дорівську церкву писали як про понищену шопку, то важко припустити, щоб населення Дори аж після сотні років ще хотіло її перебудувати. Імовірніше всього, що в 1844 році на місці старої церковної споруди побудували нову церкву.

Церква XIX століття у м. Яремче побудована за тим же принципом, як і попередні. Розміри вівтарного зрубу та бабинця у ній визначаються діаметром центрального зрубу, а розміри бокових крил – діагоналлю вівтаря [19].

Церква Анни, 1872 року, у с. Бистрець Верховинського району дерев’яна, рублена із соснових брусів, хрестова у плані з дуже короткими боковими вітками, сточена широким підaдашшям, яке лежить на випусках вінців зрубів.

У Микуличині церква спочатку стояла біль цвинтаря на Ріщках, а плебанія знаходиласі за Прутом на Царині. За переказами, десь близько 1860 року церкву на Ріщках розвалила небувала до того буря і 1966-1868 роках микуличанці, згідно з даними шематизмів та написів на церковному будинку, побудували нову церкву святої троїці.

Демонстрацією народного мистецтва Гуцульщини, своєрідним музеєм під відкритим небом, можна вважати сувенірні ринки в Яремчі та Яблуниці.

2.9.2 Рекреаційне освоєння території

Однією з найважливіших суспільних задач національних парків є створення сприятливих умов для задоволення потреб громадян у безпосереднім спілкуванні з природою і культурним відпочинком при забезпеченні син хронності унікальних природних і історико-культурних об'єктів [12].

Туризм у національному парку ,зокрема у Чорногірському лісництві безпосередньо зв'язаний з комерційною діяльністю. Важливим комплексним показником розвитку регульованого туризму і відпочинку в ПОНДВ Чорногірського лісництва є оцінка ефективності інтеграції національного парку в соціально-економічну систему регіону.

2.9.3 Оцінка поточного стану розвитку туризму і відпочинку

Яремчанський регіон, що включає в себе, крім м. Яремче ще 5 населених пунктів має усі необхідні природнокліматичні, географічні умови для виробництва та реалізації повноцінного туристичного продукту, які включають в себе послуги із розміщення та перевезення туристів, організацію відвідання об'єктів культури, відпочинку та розваг, реалізацію сувенірної продукції, організацію екскурсій, подорожей [12,13].

На території Яремчанської міської ради відсутні будь-які підприємства, що можуть спричинити екологічну загрозу. 87 відсотків її вкрита лісами, переважно хвойними, тут з 1980 р. функціонує Карпатський національний природний парк (загальна площа 50,3 тис. га), створений для захисту примноження на заповідних територіях наявного природного ареалу.

В регіоні бере початок одна з великих і найчистіших річок Західної України – Прут, в яку впадають десятки приток, де створені необхідні умови для розведення гірської форелі.

Серед об'єктів культурної сфери численні будівлі старовинних церков.

Багата на флору та фауну територія має усі можливості для повноцінного відпочинку та оздоровлення людей. Відоме своїми сприятливими природнокліматичними умовами Яремче понад 100 років є популярним курортологічним регіоном відомим далеко за межами України.

Туристично-рекреаційна база м. Яремче налічує 7 будинків і баз відпочинку, 2 лікувально-оздоровчі комплекси, 3 дитячі туристичні та З навчально-спортивні бази, 8 санаторіїв, 6 дитячих оздоровчих таборів, 20 приватних пансіонатів, туристичних відпочинкових комплексів, гостинних дворів, готелів, що можуть одночасно прийняти 4626 чоловік.

На території міської ради функціонують 9 гірськолижних витягів для початківців і любителів загальною протяжністю 7520 м. Найбільш інтенсивно туристично-рекреаційна структура формувалася у 1960-тих роках. З врахуванням того, що окремі із об'єктів потребували створення сучасного рівня послуг, відбувалася і продовжує відбуватися їх реконструкція. Водночас за останні 10 - 15 років у місті стали