Формальна екологічна освіта як основа формування нової екологічної свідомості.

Аналіз стану навколишнього природного середовища в м. Дрогобич Львівської області свідчить про те, що, незважаючи на відносну стабілізацію основних якісних показників стану природних ресурсів, екологічна ситуація не відповідає сучасним вимогам.

На мою думку, головна проблема екології – низький рівень екологічної свідомості громадян.

Адже, розширюючи і збільшуючи антропогенний і техногенний тиск на довкілля, суспільство зіштовхується з багаторазово відтвореним “ефектом бумеранга”: руйнування довкілля обертається екологічним збитком і соціальною втратою. Природа не в змозі власними силами відновлювати екологічну рівновагу, що порушується, відтворювати залучені в неї багатства у відповідному обсязі.

Досвід передових країн світу свідчить про нагальну необхідність в сучасних екологічних умовах розвитку як формальної, так і не формальної екологічної освіти, яка стає дієвою силою, що скеровує державну політику в галузі охорони довкілля на глобальному та національному рівнях і є необхідним базисом для переходу суспільства на шлях сталого розвитку.

Метою екологічної освіти та виховання є формування екологічної свідомості як специфічної форми регуляції взаємодії людини і довкілля, а основними стратегічними завданнями – збереження біотичних і абіотичних компонентів біосфери, розвиток екологічної свідомості з урахуванням національних надбань, формування нового екологічного мислення, державне сприяння розвитку екологічної освіти і виховання в напрямку екологізації на наукових і релігійних засадах.

Для вирішення цих екологічних проблем в Львівській області і взагалі в будь-якому регіоні Україні, необхідне впровадження комплексу взаємопов’язаних правових, економічних, організаційних, технічних, науково-освітніх та інших заходів з охорони атмосферного повітря, водних, земельних ресурсів, раціонального використання рослинного та тваринного світу, природно-заповідного фонду.

Шляхи реалізації завдань безперервної

Екологічної освіти

Формування екологічної парадигми на заміну технократичній

Розуміння особистої відповідальності кожного члена суспільства за стан довкілля на національному та глобальному рівнях

Відродження кращих традицій українського етносу у взаємовідносинах з довкіллям

Вміння приймати управлінські рішення щодо вирішення локальних та регіональних екологічних проблем, спираючись на одержані професійні екологічні завдання

Побудова взаємодії людини і довкілля на наукових та релігійних принципах

Рис. 1. Шляхи реалізації завдань безперервної екологічної освіти.

На мою думку, впровадження екологічної освіти на всіх рівнях має стати одним з першочергових завдань працівників вищої школи на шляху розвитку у молоді екологічного мислення, свідомості та культури у взаємовідносинах з природою, сприяти ліквідації недоліків у вирішенні природоохоронних проблем у суспільстві та вдосконаленню методичних основ і завдань екологічної освіти на сучасному етапі.

Тож, як бачимо, ще є багато проблем екологічних питань, вирішення яких залежить від різних установ і відомств та від рівня екологічної свідомості кожного жителя зокрема.