Основними забруднювачами поверхневих і підземних джерел є нафта, конденсат, парафін, паливно-мастильні матеріали, хімічно оброблені промстічні води, кислоти, поверхнево-активні речовини (ПАР), розчинені та інші реагенти, які застосовуються в технологічних процесах видобутку, внутріпромислового збору, підготовки і транспорту нафти і газу.

Водоносні горизонти у верхній частині геологічного розрізу, що вміщують прісні води, приурочені до пісків із прошарками пісковиків та глин палеогенових, неогенових та антропогенових відкладів. В основному ґрунтові води малорясні і використовуються місцевим населенням для питних і побутових потреб.

Охорона прісноводних пластів у відкладах харківського, бучакського горизонтів і нижньої крейди від забруднення в процесі їх розкриття забезпечена за рахунок застосування екологічно безпечного бурового розчину, перекриття обсадною колоною з подальшим цементуванням її тампонажним цементом до устя.

При розробці горизонту С-3-4-5 Матвіївського родовища вплив виробничих об'єктів на водне середовище території в робочому режимі мінімаль-ні і може бути

помітним лише у випадках порушення нормального технологічного процесу. Потенційними негативними факторами впливу при експлуатації горизонту можуть бути:

- попадання в грунт і ґрунтові води витоків конденсату через нещільності фланцевих з'єднань несправного обладнання, дренування забруднюючих речовин в підземні горизонти води;

- забруднення ґрунтових вод при недбалому виконанні ремонтних робіт.

Вплив зазначених факторів має випадковий характер, локальний за місцезнаходженням, нетривалий у часі і попереджується, насамперед, регламентуванням технологічного процесу в межах проектного режиму і організацій з надійного контролю за технічним станом обладнання.

З метою запобігання забруднення водного середовища слід передбачити комплекс організаційних і техніко-технологічних заходів:

- герметизовану систему збору, підготовки і транспорту продукції, що виключає втрати вуглеводнів;

- зберігання хімреагентів, ПММ, конденсату в металевих ємностях;

- виключення попадання на землю та у поверхневі і підземні води поверхнево-активних речовин, кислот, лугів, полімерних розчинів та інших хімреагентів та рідких вуглеводнів.

Для здійснення контролю за станом водного середовища і для оцінки впливу на поверхневі та ґрунтові води рекомендується створити пункти спостережень, які повинні розташуватися на місцевій гідрографічній сітці (як на площі горизонту, так і за його межами). Результати спостережень повинні служити матеріалом для оцінки забруднення вод. При аналізі якості підзем-них і ґрунтових вод необхідно проводити регулярні лабораторні визначення хімічного складу, наявність забруднень конденсатом або хімреагентами.

7.2.3 Охорона земель, лісу, флори та фауни

Охорона земель складається з комплексу заходів, які забезпечують збереження родючого шару поверхні та чистоти підповерхневого ґрунту на ділянках лісових і сільськогосподарських угідь.

Конкретні заходи попередження та знешкодження викидів на УКПГ, свердловинах, шлейфах, трубопроводах повинні бути передбачені в проектах облаштування родовища.

3 метою збереження лісів всі роботи, які можуть привести до їх знищення не рекомендуються.

На нафтогазопромислових об'єктах можливі аварійні ситуації, при яких буде мати місце забруднення природного середовища, а також аварії внаслідок стихійного лиха.

Слід дотримуватись регламенту технічної експлуатації системи збору вуглеводнів:

- експлуатація свердловин повинна проводитись при облаштуванні їх до устя арматурою, яка запобігає можливості безконтрольного викиду і відкритого фонтанування;

- в групових замірних установках повинна бути передбачена автоматична блокіровка свердловин у випадку аварійного стану колекторів.

На випадок аварійних ситуацій необхідно розробити конкретні планові заходи із зазначенням організацій, які повинні приймати участь в ліквідації аварій з переліком технічних засобів та шляхів видалення забруднюючих речовин і очищення території, застосуванні технології передбачення і усування аварій.

При розливах конденсату на поверхні ґрунту передбачається:

- локалізація вуглеводневих забруднень на поверхні ґрунту: при незначних розливах - оконтурювання ділянки плугами; при середніх – шляхом встановлення бар'єрів з влаштуванням захисних екранів, що попереджують інтенсивне просочування бар'єру нафтою або конденсатом; при великих розливах

- шляхом влаштування траншей по контуру ділянки;

- збір розливів слід здійснювати за допомогою спеціальної техніки та приборів, а також хімічних сорбентів (рулонів, матів, порошків та ін.);

- після збору шкідливих речовин слід виконувати технічну рекультивацію території.

Забороняється впровадження технологій і систем, які не відповідають вимогам екологічної безпеки. Необхідно також максимальне дотримання протипожежних вимог. Слід виконувати постійний контроль (об'їзди, обходи) технічного стану експлуатаційних нафтогазопромислових споруд, як об'єктів, що являють собою потенційну екологічну небезпеку у випадку аварії.

Необхідне застосування антикорозійних покриттів та інгібіторів для боротьби з відкладами солей і корозією внутрисвердловинного та промислового обладнання.

7.2.4 Утилізація промстоків в процесі розробки

Формування промислових стоків виникає за рахунок конденсаційних та пластових вод, які видобуваються в процесі експлуатації свердловин, технічної води, котра надходить в свердловини в результаті робіт при глушенні або різних обробках по збільшенню видобутку вуглеводнів, регенерації метанола та інгібітора корозії, зливових стоків та інших водяних відходів промислового виробництва. В цій групі промислових стоків тільки пластові води мають високу мінералізацію, яка в горизонті С-3-4-5 Матвіївського родовища досягає 150 г/л і вміст солей в промислових стоках залежить від питомого об'єму пластової води в загальному об'ємі промстоків.

Слід проводити обробку промстоків антисептиками з метою попередження їх зараженням сульфатовідновлюючими бактеріями, які призводять до утворення сірководню.

На даному етапі розробки горизонту відбувається його обводнення. Видобуток води по всіх свердловинах гор. С-3-4-5 за станом на XI.2001 р складає 10.2 м3/добу.

Технологічна схема облаштування Матвіївського родовища передбачає збір промстоків з наступним нагнітанням їх у законтурну частину продуктивних пластів. Тріасововерхньопермський водоносний комплекс достатньо надійно ізольований від зони активного водообміну і його можна використовувати для збору промстоків. Свердловина 58 переведена в спеціальні для скидання промстоків.