визначає з урахуванням завдань соціально-економічного розвитку України пріоритетні напрями розвитку стандартизації, метрології та сертифікації;

здійснює методичне керівництво розробкою міністерствами, відомствами й об'єднаннями підприємств програм метрологічного забезпечення, затверджує і систематично проводить оцінку їх реалізації;

затверджує за поданням міністерств, відомств і об'єднань підприємств головні, базові організації та технічні комітети у галузі стандартизації, координує їх діяльність;

веде в установленому порядку облік і реєстрацію державних стандартів, технічних умов і змін, що до них вносяться, рішень про їх скасування, надсилає заінтересованим організаціям відповідну інформацію:

має виключне право видання та перевидання державних стандартів:

надає методичну допомогу підприємствам, їх об'єднанням і організаціям у впровадженні міжнародних стандартів по системах управління якістю, організує сертифікацію цих систем;

забезпечує акредитацію випробувальних центрів на право проведення сертифікаційних і приймальних випробувань, атестацію виробництв для підтвердження можливості стабільного випуску сертифікованої продукції, інспекційний контроль за додержанням умов сертифікації;

сприяє діяльності міністерств, відомств, підприємств та їх об'єднань, спрямованій на підвищення ефективності метрологічних робіт, забезпечує атестацію метрологічних служб, вимірювальних, випробувальних, хіміко-аналітичних лабораторій, здійснює розробку наукових і методичних основ вимірювань, метрологічну атестацію методик виконання вимірювань і нагляд за додержанням їх вимог:

організує виконання робіт по удосконаленню системи забезпечення єдності та достовірності вимірювань, при необхідності розробляє і затверджує державні нормативні документи, що регламентують норми і правила забезпечення єдності та достовірності вимірювань і метрологічного забезпечення, вживає заходів до збереження і підтримання на сучасному рівні еталонної бази України:

проводить роботу, пов'язану із передачею розміру одиниць фізичних величин на всіх рівнях вимірювань:

здійснює державну повірку засобів вимірювань і засвідчує її результати, виконує особливо точні вимірювання за замовленням підприємств, їх об'єднань і організацій, забезпечує їх комплексне метрологічне обслуговування;

забезпечує науково-методичне керівництво метрологічною діяльністю організацій Комітету і розвиток їх провірочно-технологічноі бази;

здійснює державний нагляд за додержанням вимог стандартів, технічних умов, іншої нормативно-технічної документації, норм і правил підприємствами, їх об'єднаннями та іншими суб'єктами підприємницької діяльності;

забезпечує взаємодію з органами державного нагляду, інші її контролюючими і правоохоронними органами, товариствами споживачів у питаннях державного нагляду за якістю продукції (робіт, послуг);

узагальнює та аналізує дані про технічний рівень і якість продукції, що випускається підприємствами, їх об'єднаннями і організаціями, та про стан її метрологічного забезпечення, розробляє за результатами державного нагляду пропозиції щодо підвищення якості продукції, вдосконалення метрологічного забезпечення і подає її Кабінетові Міністрів України, іншим заінтересованим органам;

організує на базі навчальних закладів Держстандарту України підготовку, перепідготовку і підвищення кваліфікації керівних та інженерно-технічних працівників сфери Держстандарту України і суспільного виробництва в галузі стандартизації, метрології га сертифікації.

Держстандарт України має право:

дозволяти, як виняток, окремим підприємствам (за згодою із споживачем) виготовлення продукції з тимчасовим відхиленням від вимог державних стандартів для реалізації в межах України;

одержувати від підприємств, їх об'єднань та організацій для проведення державних випробувань безплатно не менш як по одному зразку засобів вимірювань, що заплановані до серійного виробництва або імпортуються партіями, визначати в установленому порядку умови використання цих засобів;

ОРГАНИ СПЕЦІАЛІЗОВАНОГО ГАЛУЗЕВОГО УПРАВЛІННЯ

До таких органів відносяться Мінагропром, Мінвуглепром, Держнафтогаз тощо. Це такі органи спеціального державного управління, у віданні яких знаходиться окрема галузь народного господарства.

Мінвуглепром

Міністерство реалізує державну політику розвитку вугільної промисловості, сприяє структурній перебудові економіки, формує систему заходів щодо забезпечення економічної самостійності України.

Міністерство, використовуючи економічні методи, будує свою діяльність за принципами розмежування функцій державного управління та безпосереднього господарювання, що здійснюється підприємствами, установами й організаціями.

До сфери функціонального управління Міністерства належать підприємства, установи, й організації вугледобувної промисловості , вугільного машинобудування, шахтного та вугільного будівництва а також гірничо - рятувальні підрозділи.

Завдання Мінвуглепрому:

розробка і реалізація державної політики розвитку вугільної промисловості з метою досягнення світового рівня технології виробництва та якості продукції, оптнмізації виробничої структури, переорієнтації вугільної промисловості з урахуванням нових джерел постачання сировини та ринків збуту продукції, нових зв'язків по кооперації виробництва;

координація діяльності підприємств вугільної промисловості, захист їх інтересів у державних та інших органах, забезпечення державної підтримки у розв'язанні завдань по задоволенню потреб населення у вугільному паливі;

формування й розміщення в установленому порядку державного замовлення, координація діяльності підприємств, пов'язаної з виконанням цього замовлення:

розробка комплексних наукових програм, спрямованих на поліпшення стану навколишнього природного середовища у вугільних регіонах України, забезпечення раціонального використання надр, утилізації відходів, впровадження безвідхідних технологій;

розвиток машинобудівної бази, бази будівельної індустрії вугільної промисловості тощо.

Список літератури

Андрейцев В.І. Екологічне право України. – К., 1997

Екологія і закон. Екологічне законодавство України.\\ за ред. Доктора юридичних наук, професора, засл. юриста України, академіка УЕАН В.І. Андрейцева . – К.,1998