Внаслідок такої орієнтації суспільного розвитку традиційний макроскопічний показник рівня економіки країни — розмір ВВП — набуде дещо іншого змісту. Продукт розглядатиметься не стільки як товар, скільки як послуга. Тобто враховуватиметься весь цикл — від початку виробництва товарного продукту до його використання споживачем з обов'язковою наступною утилізацією після того, як він втратить або вичерпає свої споживчі властивості. Такий підхід дасть змогу оцінювати ВВП як показник, що характеризує загалом коефіцієнт корисної дії економіки.

Сьогодні в Україні основні фонди виробничої сфери надзвичайно зношені (див. табл. 2). Щоб якось виправити цю ситуацію, потрібні так звані капітали розвитку, тобто інвестиційні капітали. Адже саме вони ось уже десять років визначають цілеспрямовані зміни у світовій економіці, сприяючи трансформації базової моделі світового розвитку шляхом інтернаціоналізації потоків інвестиційного капіталу.

Галузі виробництва | Зношеність, %

Теплові електростанції | 48,3

Атомні електростанції | 23,6

Гідравлічні електростанції | 35,2

Нафтопереробка | 41,6

Чорна металургія | 53,9

Коксохімічна промисловість | 33,1

Хімічна           » | 39,2

Нафтохімічна      » | 33,4

Біологічна      » | 41,6

Загальний показник по Україні | 35,6

*Захист населення і територій України від надзвичайних ситуацій / Річна доповідь за 1997 р. — Міністерство України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи. — К: Чорнобильінтерінформ, 1998. — 111 с.

Сучасні процеси відтворення і наступного руху капіталу дедалі більше починають базуватися на інвестиційно-інноваційній діяльності, включаючи всі сфери господарювання. Причому без залучення інтелектуальної складової в інвестиційно-інноваційну діяльність взагалі неможливо очікувати суттєвого прогресу в економіці. Саме надійна інтелектуальна підтримка здатна забезпечити виняткову конкурентоспроможність конкретних технологічних та науково-інвестиційних проектів або бізнес-планів не тільки на внутрішніх, а й на зовнішніх ринках.

Загострення глобальної екологічної кризи та зародження нового економічного устрою породили нові тенденції. Актуальним стає відтворення та культивування натуральних ресурсів як основи відтворюваного сталого розвитку країни. Це стимулювало потужний розвиток досліджень, спрямованих на створення біологічних замінників багатьох традиційних продуктів та започаткування цілої гами генно-модифікованих продуктів, насіння і організмів. Стає дедалі більше систем з обмеженою господарською діяльністю, територій, що перебувають під охороною, — національних парків, заказників, заповідників, у тому числі біосферних, тощо. Проте відсутність можливості врахувати адаптаційну здатність як людини, так і її природного середовища, може призвести у недалекому майбутньому до серйозних негативних наслідків.

3)Антропогенні забруднювачі повітря

Першоджерелом і першопричиною бурхливого розвитку глобальної екологічної кризи є, як вважають міжнародні експерти, демографічний вибух, дуже швидке зростання населення нашої планети, що неодмінно супроводжується збільшенням темпів і обсягів знищення природних ресурсів, нагромадженням величезної кількості відходів виробництва й побуту, які людство поки не могло переробити, знищити чи захоронити, забрудненням довкілля - глобальними кліматичними змінами, хворобами, голодом, вимиранням.
До XIII ст. Людина не задавала природі надто великої шкоди. Люди використовували для своїх потреб натуральну сировину: деревину, льон, бавовну, шкіру, глину, природні барвники тощо). Відходи, що при цьому утворювалися, залучалися силами природи в кругообігу речовин, відбувалося їх природне самоочищення (окісні та відновні реакції, розклад речовин, активна діяльність мікроорганізмів, розчинення, розсіювання, засвоєння елементів рослинами). Але з розвитком хімії, металургії, енергетики й машинобудування, з появою сотень нових синтетичних та мінеральних речовин і величезним їх накопиченням стан справ докорінно змінився. Наприклад, протягом 80 років з початку нашого сторіччя з надр Землі було видобуто корисних копалин (мінеральної сировини) більше, ніж за всю історію людства, починаючи з палеоліту, причому значну частину сировини одержано за 25 останніх років.Тепер лише в результаті спалювання паливних ресурсів в атмосферу планети щорічно викидається понад 22 млрд. т двоокису вуглецю та понад 150 млн. т сірчаного газу . Забруднення біосфери означає непросто внесення в ґрунт, воду чи повітря тих або інших чужорідних компонентів.

У будь-якому випадку об'єктом забруднення є біогеноценоз. Надлишок одних речовин у природному середовищі або наявність інших призводить до зміни екологічних факторів (змінюються склад атмосфери, води, ґрунту тощо). При цьому порушуються процеси обміну речовин, знижується інтенсивність асиміляції продуцентів і біопродуктивність біогеоценозу загалом. Завдається велика шкода всім процесам життєдіяльності, яка в кінцевому підсумку призводить до екологічної кризи та екологічної катастрофи. Під екологічною кризою розуміють ситуацію, що виникла в природних екосистемах у результаті порушення рівноваги під дією стихійних природних явищах або в результаті антропогенних факторів (вирубування лісів, зарегулювання рік, забруднення атмосфери, гідросфери, ґрунтів тощо).
Екологічна катастрофа - це зміни необоротного характеру, що відбулися в екосистемах чи в біосфері.

Види забруднювачів та їх вплив на здоров'я людини, природу.
Фахівці класифікують забруднення природного середовища на основі різних принципів, але загалом нині ці забруднення можна об'єднати в такі групи:
- механічні, хімічні, фізичні та біологічні (за типом походження);
- матеріальні, енергетичні (за типом походження);
- стійкі, середньотривалі й нестійкі (за часом взаємодії з довкіллям);
- прямого та непрямого впливу на біоту (за способом впливу);
- навмисні, супутні, аварійно-випадкові.

Механічні забруднення - це різні тверді частки та предмети (викинуті як непридатні, спрацьовані, вилучені з вжитку) на поверхні землі, в ґрунті, воді, повітрі, Космосі - від диму та пилу до уламків машин у кар'єрах і частин космічних апаратів і супутників у стратосфері й іоносфері. Хімічні забруднення - тверді, газоподібні й рідкі речовини, хімічні елементи й сполуки