- 16,6%, комунальне господарство - 19,5%, інші водоспоживачі - 0,5%. Основними забруднювачами є органічні речовини, сполуки азоту, важкі метали, феноли. Найзабрудненішими є річки басейнів Західного Бугу, Південного Бугу, Сіверського Дінця, Дністра та ін. Концентрація токсичних, особливо органічних речовин у річках та водоймах перевищує допустимі рівні у 1,5 - 2 рази.
Одним з найбільш шкідливих проявів антропогенного впливу на водні екосистеми та гідросферу в цілому є хімічне забруднення, яке може призводити до отруєння водного середовища та його живого населення. Серед хімічних речовин, що надходять у водойми із стічними водами (токсикогенним стоком) та атмосферними опадами, більша частина отруйна для гідробіонтів. Речовини, які проявляють таку дію, називають токсикантами, а сам процес надходження отруйних речовин у водні об'єкти - токсифікацією.
Токсичні речовини бувають природного походження і такі, що синтезовані людиною. Останні мають назву ксенобіотики.
Отруєна токсикантами вода із середовища життєзабезпечення перетворюється у середовище токсичне, тобто агресивне, вороже для нормального існування гідробіонтів. У такому середовищі перебіг біологічних процесів відбувається за новими закономірностями життя, розмноження і розвитку гідробіонтів. Істотно змінюються процеси формування і динаміка популяцій та структура гідробіоценозів.
Перелік ксенобіотиків, які надходять у водні екосистеми, з кожним роком зростає. За даними міжнародних природоохоронних організацій кількість синтезованих і виділених з природних джерел токсичних речовин вже перевищила 6 млн. і продовжує зростати щорічно приблизно на 5%. Деякі з них не тільки токсичні, але й впливають на спадковість, спричиняють виникнення пухлин та народження виродливих особин у водяних тварин.
Стічні води промислових підприємств, як правило, містять цілий комплекс токсикантів різної хімічної природи.
Основні токсичні компоненти стічних вод різних виробництв наведені в таблиці № 1 (див. додаток).
Вплив токсикантів на водні екосистеми має комплексний характер, а роль окремих компонентів не завжди можна виділити і оцінити. Сільськогосподарський стік з полів містить, в основному, залишки пестицидів у поєднанні з мінеральними і органічними добривами. Протягом останніх десятиліть забруднення водних екосистем залишками пестицидів було однією з найгостріших проблем. Токсиканти надходили у водойми з сільськогосподарським стоком після масових авіаобпилень полів, з стічними водами підприємств, що переробляють цукрові буряки та підприємств, на яких вироблялись інсектициди.
Хімічні підприємства різних країн продовжують випускати багато нових хімічних засобів захисту рослин, які надходять в Україну. Проте їх застосування обмежене. Ці речовини підлягають попередньому вивченню з точки зору токсичності для людини і довкілля. Створена спеціальна державна комісія, яка дає дозвіл на їх застосування після ретельної екологічної і токсикологічної оцінки.
У 50-80-ті рр. XX ст. у різних країнах світу широко застосовувались біоциди для боротьби з так званими шкідливими, або «смітними» гідробіонтами - личинками кровососних комах (інсектициди), кліщів (акарициди), водяних макрофітів (гербіциди), водоростями-збудниками “цвітіння” води (альгіциди), молюсками (молюскоциди), «смітними» рибами (іхтіоциди). Проте дослідження впливу біоцидів на гідробіонтів і водні екосистеми в цілому засвідчило, що вони мають багато небажаних побічних наслідків та істотно порушують екологічну рівновагу у водоймах, у зв'язку з чим їх застосування останнім часом обмежується або й зовсім забороняється.
Слід зазначити, що крім забруднення антропогенного походження токсичність водного середовища може бути зумовлена метаболізмом самих гідробіонтів (природна токсичність). Так, під час масового розвитку синьо-зелених водоростей (“цвітіння” води) у водне середовище надходить значна кількість токсичних метаболітів, що може призводити до загибелі зоопланктону та риб. Серед них найбільш небезпечні алкалоїди, які викликають тяжкі отруєння нервової системи у людей і тварин.
Водорості Microcystis aeruginosa виділяють у воду цілий комплекс токсичних речовин переважно пептидної природи, а Aphanizomenon flos-aquae - речовини, близькі за своєю дією до сакситоксинів. Серед морських представників токсичного фітопланктону найбільш відома золотиста водорість Prymnesium parvum, яка викликає так звані “червоні припливи”, а на Атлантичному узбережжі США стали звичайними “бурі припливи”, які пов'язані з масовим розвитком різних видів динофітових водоростей, здебільшого токсичних.
У Японії поширений молюск Babylonia japonica, із шлункових залоз якого виділені кілька токсинів, що мають бактеріальне походження.
Тетродотоксин, яким смертельно отруїлося чимало людей, утворюється в організмі багатьох видів риб, що належать до родини голкочеревних, або скалозубових (Tetraodontidae). Цей токсин виробляється і у багатьох морських безхребетних. Так восьминіг Hepalochlaena maculosa виділяє його у воду під час полювання, внаслідок чого риби та інші тварини втрачають рухливість. Цей же токсин утворюється в організмах молюска Charonia sauliae, морських зірок Astropecten polyacanthusi, червоної морської водорості Sania.
Галузь народного господарства
Токсичні компоненти стічних вод
Чорна металургія
Важкі метали, сполуки заліза, ціаніди, роданіди
Кольорова металургія
Мідь, цинк, свинець, олово, хром, молібден, ванадій та інші важкі метали
Вугільна промисловість
Високо мінералізовані шахтні води
Гірничорудна промисловість
Важкі та кольорові метали
Газова і коксохімічна промисловість
Феноли
Нафтова і нафтохімічна промисловість
Нафта і нафтопродукти (газ, бензин, мазут, вуглеводні)
Атомна енергетика
Важкі метали, радіонукліди
Хімічна промисловість
Луги, кислоти, солі, пестициди, детергенти, важкі метали, поверхнево-активні речовини, продукти органічного синтезу
Військово-промисловий комплекс
Важкі метали, радіонукліди, компоненти ракетного палива, нафтопродукти
Водний транспорт
Нафта і нафтопродукти
Целюлозно-паперова промисловість
Феноли, крезоли, ортокрезоли, меркаптани, лігнін
Текстильна промисловість
Барвники, детергенти
Цукрова промисловість
Сапоніни, хлорорганічні пестициди
Сільське господарство
Інсектициди, гербіциди, дефоліанти, фосфати, нітрати, сечовина, гній
Міське комунальне господарство
Фосфати, детергенти, органічні сполуки, солі, луги, кислоти
Медична промисловість
Антибіотики, фармацевтичні препарати, бактеріальне забруднення
Висновок
Академік Александров писав, що аналіз стану сучасного природного світу свідчить про те, що причиною відсутності гармонії у рівноправних відносинах людини та природи є ще досі не подолані процеси відчуження людини від природи. Інша причина - це політика підкорення природи, яка приводить до появи непрямих впливів антропогенно зміненої природи на людину. При цьому непрямі впливи, як правило, несуть тільки несприятливі
