Зміст

Вступ_ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ 3

1. Методика визначення радіаційного забруднення будівельних матеріалів на гама-радіометрі типу РУГ-91М „Адані”_ _ _ _ _ _ _ 5

2. Методика визначення потужності еквівалентної дози гама-випромінювання і поверхневої щільності потоку бета-частинок за допомогою дозиметра-радіометра МКС-05 „ТЕРРА”_ _ _ _ _ _ _ _16

Список використаної літератури_ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ 26

Вступ

Вугілля, подібно більшості інших природних матеріалів, вміщує невеликі кількості первинних радіонуклідів. Останні, добуті разом з вугіллям, після спалювання надходять в навколишнє середовище, де можуть служити джерелом опромінення людей. Хоча концентрація радіонуклідів в різних вугільних пластах різняться в сотні разів, в основному вугілля містять менше радіонуклідів, ніж земна кора в середньому. Але при спалюванні вугілля більша частина його мінеральних компонентів спікається в шлак або золу, куди в основному і попадають радіоактивні речовини. Більша частина золи і шлаку відправляється на відвали. Але більш легкий зольний пил виноситься через трубу електростанції. Кількість цього пилу залежить від відношення до проблем забруднення навколишнього середовища і від коштів, які вкладаються в будівництві очисних споруд.

Пил від теплових електростанцій, приводить до додаткового опромінення людей, а коли він осів на землю, то частинки знову можуть повернутися в вигляді пилу. Згідно текучим оцінкам, виробництво кожного гігаватт-рік електроенергії обходиться людству в 2 люд-Зв очікуваній колективній дозі опромінення, тобто в 2001р., наприклад, очікувана колективна ефективна еквівалентна доза від всіх працюючих на вугіллі електростанцій в цілому світі складає біля 2000 люд-Зв.

На приготування їжі і опалення житлових будинків витрачається менше вугілля, але більше зольного пилу летить в повітря в перерахунку на одиницю палива. Таким чином, з печей і камінів всього світу вилітає в атмосферу зольного пилу, можливо, не менше, чим через труби електростанцій. Крім того в жилих будинках відносно невисокі труби і вони розташовані в центральних частинах міст, тому більша частина забруднення попадає на людей.

До останнього часу на ці обставини не звертали уваги, але по приблизним оцінкам при спалюванні вугілля а домашніх умовах при виготовленні їжі і опалюванні житла в цілому світі в 2000р. колективна еквівалентна доза опромінення населення Землі виросла на 100000 люд-Зв. Зола яку збирають очисними спорудами використовують в народному господарстві в основному , як добавки до цементів і бетонів. Вона використовується також при будівництві доріг для покращення структури ґрунту в сільському господарстві. Все це може привести до збільшення радіаційного опромінення.

1. Методика визначення радіаційного забруднення будівельних матеріалів на гама-радіометрі типу РУГ-91М „Адані”.

1.1. Призначення гама-радіометра

Гама радіометр призначений для вимірювання парціальних питомих (масових) активностей радіонуклідів: цезій-134/цезій-137, калій-40, радій-226 і торій-232 (з індикацією абсолютних статичних погрішностей вимірювання сумарної ефективної питомої активності) для широкого класу досліджуваних зразків – продуктів харчування, проб ґрунту, будівельних матеріалів, лісопильних матеріалів, та інші.

За допомогою гама-радіометра можна проводити вимірювання як в лабораторії, так і в побутових умовах.

Робочі умови експлуатації гама-радіометра:

температура навколишнього повітря від 10 до 35С;

відносна вологість повітря до 75% при температурі 30С;

атмосферний тиск 84-106,6 кПа (630...800 мм.рт.ст.).

1.2. Технічні характеристики.

Сцинтилятор-кристал CsI(Т1) – (4040) мм.

Пасивний захист від зовнішнього радіаційного фону виконаний в вигляді свинцевого екрану товщиною 40 мм і загальною масою 35 кг.

Таблиця 1.2.1 Границі допустимої відносної похибки вимірювання активності радіонуклідів.

Час вимірю-вання,

хв | Діапазон вимірювання питомої активності, Бк/кг | Значення граничної допустимої основної похибки, %

Cs-137/

Cs-134 |

K-40 | Ra-226 | Th-232 | Сумарна ефективна активність

1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7

60 | 3,7-10–––– | 50

10-30–––– | 25

30-10000–––– | 10

20 | 5-10 | 20-50 | 3,7-10 | 3,7-10 | 6-15 | 50

10-50 | 50-150 | 10-50 | 10-50 | 15-50 | 25

50-10000 | 150-10000 | 50-10000 | 50-10000 | 50-10000 | 10

10 | 8-20 | 30-100 | 5-15 | 5-15 | 9-30 | 50

20-100 | 100-300 | 15-100 | 15-100 | 30-150 | 25

150-10000 | 300-10000 | 100-10000 | 100-10000 | 150-10000 | 10

2 | 15-30 | 60-300 | 10-30 | 10-30 | 20-50 | 50

30-150 | 30-1000 | 30-150 | 30-150 | 50-150 | 25

150-10000 | 1000-10000 | 150-10000 | 150-10000 | 150-10000 | 10

Діапазони вимірювальної питомої масової активності радіонуклідів (при густині зразків 1 г/см3) наведені в таблиці 1.2.2.

Таблиця 1.2.2. Діапазони вимірювання питомої активності.

Час вимірювання, хв | Діапазон вимірювання питомої активності, Бк/кг

Cs-137/ Cs-134 | K-40 | Ra-226 | Th-232 | Сумарна ефективна активність

60 | 3,7-10000––––

20 | 5-10000 | 20-10000 | 3,7-10000 | 3,7-10000 | 6-10000

10 | 8-10000 | 30-10000 | 5-10000 | 5-10000 | 10-10000

2 | 15-10000 | 60-10000 | 10-10000 | 10-10000 | 20-10000

При густинах проб що не дорівнюють 1, відповідні нижчі значення діапазонів вимірювання питомої активності визначаються в зворотній пропорції до величини густини від значень, приведених в таблицях 1.2.1 і 1.2.2.

Час встановлення робочого режиму – не більше 30 хвилин.

Час вимірювання власного фону гама-радіометра рекомендується встановлювати не меншим часу вимірювання проби.

Гама-радіометр подає сигнал про перевантаження при десятикратному перевищенні вимірювальної активності граничного значення діапазону вимірювання активності.

1.3. Будова і принцип роботи гама-радіометра.

1.3.1. Принцип роботи.

Принцип